www.tomak.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Томаківський район >> Новини
Податкова інформує
Версія для друку Написати листа

У липні майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини відзвітувалися, не відвідуючи фіскальні органи
За посередництвом інтернету у Дніпропетровській області за підсумками липня 2017 року прозвітувало понад 18096 платників ПДВ, або 99,3% від загальної кількості звітуючих з цього податку.
Також у липні поточного року у Дніпровському регіоні по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 51708 платників. З них засобами телекомунікаційного зв’язку скористалися 44199 платників, або 85%.
«Переважна більшість платників вже переконались, що подання звітності в електронному вигляді має багато переваг: вона може надсилатись засобами телекомунікаційного зв’язку як в робочі часи, так і після трудового дня, у вихідні та свята, безпосередньо з офісу платника, власної квартири, будинку, Інтернет – кафе або з будь-якого місця з доступом до мережі Інтернет без черг, що пов’язані з передачею звітності у дні її масового подання», – запевнила начальник управління обслуговування платників Олена Ярова.
Наповнення бюджету від платників Нікопольщини
Як повідомив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, за січень – липень 2017 року від платників Нікопольського регіону надійшло 893,5 млн грн, що на 198,7 млн грн більше ніж у відповідному періоді минулого року.
До Державного бюджету України за січень – липень надійшло 303,8 млн грн, що на 61,6 млн грн більше аналогічного періоду 2016 року.
Основними джерелами наповнення державного бюджету є:
- податок на доходи фізичних осіб;
- податок на додану вартість;
- рентна плата за користування надрами;
- військовий збір.
Надходження місцевих бюджетів за сім місяців 2017 року склади 589,6 млн грн, що на 137,1 млн грн більше аналогічного періоду 2016 року.
Бюджетоутворюючими джерелами наповнення місцевого бюджету є:
- податок на доходи фізичних осіб;
- плата за землю;
- єдиний податок.
Більше 283 млн грн ЄСВ надійшло від платників Нікопольського регіону
З початку року платники Нікопольського регіону спрямували до бюджету 283,2 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 40,6 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 116,8 відсотки. Порівняно з січнем-липнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 68,3 млн грн або на 31,8 відсотки. Як зазначив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, така позитивна динаміка свідчить про те, що серед пріоритетів роботи фіскальної служби залишається вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення. Адже офіційне працевлаштування дасть змогу громадянам легально працювати і мати соціальні гарантії, а бюджет відповідно отримає додаткові надходження у вигляді податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, за підсумками липня поточного року на соціальні гарантії направлено 42,1 млн грн ЄСВ. Надходження порівняно з липнем 2016 року зросли на 12,2 млн грн або на 40,6%.
Платники Нікопольської ОДПІ сплатили до місцевого бюджету 49,4 млн грн єдиного податку
Про це повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський. Це складає 8,4 відсотків від загальної суми податкових надходжень до місцевих бюджетів. Проти минулого року надходження зросли на 17,1 млн грн, темп росту склав 153,0 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Землекористувачі та власники землі сплатили 119,1 мільйон гривень
Платники податків, юридичні та фізичні особи, що перебувають на обліку у Нікопольській ОДПІ, сплатили протягом січня - липня 2017 року 119,1 млн грн плати за землю. Ці кошти були спрямовані до місцевих бюджетів. Якщо порівнювати надходження цього податкового платежу з аналогічним періодом минулого року, то коштів у поточному році до місцевих скарбниць перераховано на 16,4 млн грн більше. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
Відповідно до податкового законодавства, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у звітному році.
Стан розгляду звернень громадян за січень - липень 2017 року
З початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 4 письмових звернення громадян, що на 8 звернень менше, ніж за відповідний період 2016 року (12). Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
Найчастіше у зверненнях громадяни порушували наступні питання:
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків;
- інформування про ухилення від сплати податків;
На всі звернення громадян було надано ґрунтовні відповіді без порушень термінів чинного законодавства.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника Нікопольської ОДПІ Вікторії Радецької на тему: «Актуальні питання оподаткування та новації в податковому законодавстві»
Питання 1. Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, крім виправлення помилки в «Індивідуальному податковому номері»?
Відповідь. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Помилки, допущені у верхній лівій частині податкової накладної виправляються шляхом складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), в якому зазначаються правильні показники.
При виправленні помилок в реквізитах податкової накладної «Найменування отримувача (покупця)» та/або «Номер філії» платник податків на дату виявлення помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому випадку графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).
Виправлення помилок в розділі А табличної частини податкової накладної платник податку здійснює шляхом складання розрахунку коригування, в якому зазначаються правильні показники.
У разі виправлення помилок в розділі Б табличної частини податкової накладної, платник податку повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком зазначити показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, показники яких виправляються, та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються/надаються.
При цьому графа 1 розрахунку коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які коригуються, а у графі 2 зазначається причина коригування – «виправлення помилки».
Показники рядків І-ІХ розділу А табличної частини податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б. Тому показники рядків І-ІХ розділу А коригуються разом з відповідними показниками розділу Б, якщо коригування показників розділу Б призводить до зміни показників розділу А.
Показник рядка Х розділу А табличної частини податкової накладної коригуванню не підлягає.
Питання 2. Які дії платника податків у випадку якщо прийнято рішення про призупинення реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН?
Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та які передаються таким контролюючим органом до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику для прийняття відповідного рішення.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Питання 3. Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?
Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).
Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та копії документів у вигляді окремих додатків до Повідомлення, додаються за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.
Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.
Платники Нікопольської ОДПІ сплатили більше 16 млн. грн. податку на прибуток підприємств
Впродовж семи місяців 2017 року платники Нікопольської ОДПІ сплатили до Зведеного бюджету України 16,3 млн грн податку на прибуток підприємств. Із зазначених коштів Державний бюджет України одержав 13,9 млн грн, а місцевий бюджет – 2,4 млн грн.
В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження в спів ставних умовах зросли на 2,1 млн грн, зокрема, до державного бюджету на 1,8 млн грн та до місцевого – на 0,2 млн гривень.
За словами заступника начальника Нікопольської ОДПІ Вікторії Радецької досягнення таких показників – це результат якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення.
Від платників ПДВ Нікопольської ОДПІ надходження зросли майже на 22 млн гривень
За підсумками січня-липня 2017 року від платників податку на додану вартість, що перебувають на обліку в Нікопольській ОДПІ, надійшло понад 109,8 мільйонів гривень. Як відзначила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, надходження ПДВ перевищили показник аналогічного періоду попереднього року на 25 відсотки.
Позитивна динаміка надходжень безпосередньо пов'язана із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість та підвищенням якості його адміністрування.
Звіти в режимі online автоматично опрацьовуються системою на наявність ризиків більш швидко та якісно, аніж це було раніше. Відтак, у разі виявлення потенційних ризиків щодо несплати податків фахівці служби швидше реагують. Завдяки ефективним заходам з детінізації економіки зростання сплати ПДВ фіксується з початку року.
Нагадуємо, Законом України №1797 від 21.12.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" збільшено терміни реєстрації податкових накладних, а саме – податкові накладні, складені з 1 по 15 календарний день, реєструються до останнього дня календарного місяця; податкові накладні складені з 16 по останній день календарного місяця – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.
СМКОР: оновлено критерії блокування реєстрації ПН/РК
Відповідно п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМКОР), яка з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі – Моніторинг).
СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).
СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.
У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Вікторія Радецька звернула увагу, що наказом Мінфіну від 21.07.17 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), внесено зміни до Критеріїв оцінки.
Таким чином, з урахуванням змін, внесених Наказом №654, Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями (п.6 Критеріїв оцінки):
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1) цього пункту та сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначена в ПН, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам підпункту 1) цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2) цього пункту, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.
На засіданні «круглого столу» обговорювалися питання пов’язаними із зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН
В ході зустрічі з підприємцями на засіданні «круглого столу» заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька обговорила проблемні питання пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- ознайомила присутніх, відповідно до яких ознак згідно з наказом від 13.06.2017 №567 передбачено перевірку податкових накладних, що подаються на реєстрацію в ЄРПН та за якими критеріями податкова накладна/розрахунок коригування підлягає моніторингу, та за яких не підлягає ;
- детально розповіла, що потрібно робити у разі якщо податкову накладну за одним із критеріїв буде заблоковано, та процедуру розблокування податкової накладної;
- розглянула процедуру подачі та розгляду скарг, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485,яка набрала чинності з 14 липня 2017 року;
- розповіла за якою формою та через який веб - портал можна подати пакет документів для відновлення податкових накладних та направлення висновків до ДФС України.
Наприкінці зустрічі Вікторія Радецька в котре нагадала присутнім про недопустимість виплати заробітної плати в ”конвертах”, а також закликала присутніх осіб самостійно сплачувати податкові зобов’язання визначені Податковим кодексом для забезпечення реальної потреби в коштах щодо виконання соціальних видатків.
У Центрах обслуговування платників Нікопольського регіону отримали адміністративні та інші послуги понад 211,6 тисячі платників
Як повідомила начальник управління обслуговування платників Нікопольської ОДПІ Наталія Міщенко, за січень - липень 2017 року до Центрів обслуговування платників податків Нікопольського регіону за наданням адміністративних та інших послуг звернулось майже 211,6 тисяч платників. Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (5951). Також зареєстровано 916 платників єдиного податку, надано 1415 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 1285 книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат суб’єктів господарювання, зареєстровано 859 книг обліку розрахункових операцій.
Центр обслуговування платників працює за принципом оперативного та якісного обслуговування бізнесу та громадян. Тут видаються довідки, приймається звітність від суб’єктів господарювання, забезпечується швидкий доступ до інформації.
До уваги власників нерухомості, яка перебуває у спільній власності!
Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це повідомила начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Пільга зі сплати податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі.
Тобто коли квартирою у 150 м2 у рівних частках володіють дві особи і дві частки рахуються в реєстрі як окремі об’єкти, кожному з них належить по 75 м2. Оскільки Податковим кодексом передбачено пільгу на 60 м2 для кожного власника, то сплачувати обидва будуть тільки за «зайві» 15 квадратів». Якщо нерухомість не розділено в натурі і у реєстрі рахується один об’єкт, яким володіють кілька осіб, тоді оподатковуватиметься 90 м2, оскільки 150 м2 зменшуються на пільгові 60. При цьому пільга надаватиметься тільки одному з власників, на якого в держреєстрі зареєстровано квартиру.
Пільга надається незалежно від кількості квартир. Але при цьому пільги зі сплати податків не надаються на об’єкти, які використовуються власниками для отримання доходів. Наприклад, якщо в одній квартирі людина мешкає, а іншу здає в оренду або використовує як офіс для підприємницької діяльності, тоді за другу квартиру потрібно заплатити податок без надання пільги.
Нагадуємо, що цього року платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 р. Платниками є всі фізичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. У сплаті податку законодавством передбачено пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 м2 для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 м2 для житлових будинків та на 180 м2 для різних типів об’єктів житлової нерухомості.
Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.
Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.
До уваги платників транспортного податку!
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Про це повідомила начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен такий легковий автомобіль (п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України).
Обчислення суми податку з об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку органом фіскальної служби за місцем його реєстрації до 1 липня року звітного року.
Сплачується транспортний податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Крім цього, фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою органів фіскальної служби за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, орган фіскальної служби проводить перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє вважається скасованим.
Довідково: наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 р. № 583, який набув чинності 21.07.2017 року, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 563. Зокрема, форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), викладено у новій редакції.
Крім того, постановою КМУ від 21.06.2017 року №428 внесені зміни до постанови КМУ 18.02.2016 р. №66 в частині методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.
Заробітній платні в «конвертах» - ні
Нікопольська ОДПІ нагадує платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою. А мінімальна заробітна плата встановлюється для оплати праці найменшої складності або кваліфікації. Про це повідомила начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Крім того, мінімальна заробітна плата - показник необхідний для розрахунку мінімального рівня більшості соціальних гарантій та застосовується для всіх працівників незалежно від організаційно-правових форм підприємств.
Роботодавці, які сплачують заробітну плату «в конвертах», або використовують працю неоформлених робітників, тим самим ухиляються від сплати податків: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Тим самим вони не тільки обкрадають державу, а і погіршують соціальні гарантії своїх працівників, тому що від суми офіційної заробітної плати залежить майбутня пенсія громадян та соціальні виплати. Ситуація, коли робітник отримує частину заробітної плати «в конвертах», значно погіршує його соціальну захищеність: громадяни не матимуть змоги отримати пенсію, яка б відповідала рівню їхній реальній заробітній платі.
А для роботодавця виплата «тіньової» заробітної плати – це робота поза межами правового простору, це плинність кадрів, постійне заміна середнього робітника, відсутність розвитку виробництва, програш в конкурентній боротьбі, і, як підсумок, загублений бізнес.
За січень - липень 2017 року громадяни поповнили бюджети на 499,1 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб
За січень-липень 2017 року до державного та місцевого бюджетів надійшло 499,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), це на 137 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Про це повідомила начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Зокрема, за липень 2017 року до місцевого бюджету надійшло 61,2 млн грн., до державного бюджету – 20,4 млн гривень.
Нагадуємо платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою.
На допомогу армії платники податків спрямували майже 21 мільйон гривень
За сім місяців 2017 року платники Нікопольського регіону сплатили майже 21 мільйон гривень військового збору. Про це повідомила начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Відзначимо, військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні проведення АТО. Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.
Відповідно до статті 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні серпня 2017 року
Нікопольська ОДПІ нагадує про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:
- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;
- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;
- 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.
До уваги платників податків!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) у розділі «Переліки» 15.08.2017 розміщено:
► Перелік суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме:
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом етиловим станом на 07.03.2017;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) станом на 10.08.2017;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту) станом на 10.08.2017;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами станом на 10.08.2017;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробництва пива з обсягом виробництва до 3 000 гектолітрів на рік станом на 10.08.2017;
► Перелік вилученого митницями майна (крім конфіскованого), що передано у реалізацію, а саме:
- Вилучене митницями майно (крім конфіскованого), що перебуває в реалізації станом на 01.08.2017;
- Майно, що передане в реалізацію протягом поточного місяця.
Викрито посадовців дніпровського товариства, які завдали шкоди бюджету на 3,5 млн. гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено протиправні дії посадовців одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.
Зазначене товариство протягом 2016-2017 років неодноразово ставало переможцем державних закупівель, проведених на замовлення обласних державних установ щодо виконання робіт з реконструкції водопровідних мереж на загальну суму понад 10 млн. грн.
Як з’ясувалося, посадові особи товариства внесли до податкової звітності неправдиві відомості щодо отримання товарів (робіт, послуг) від низки підприємств, які зареєстровані на підставних осіб, для проведення безтоварних операцій.
Загальна можлива сума збитків, нанесених державі вказаними діями, становить понад 3,5 млн. грн.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Внесено зміни до критеріїв блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 12.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.17 №654, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654).
Наказом №654 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).
Наказом №654 у новій редакції викладено критерій, визначений п.п.1) п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), затверджених Наказом №567, а саме:
«обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».
Також внесені зміни до п.2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), затвердженого Наказом №567, відповідно до яких письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказ №654 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 12.08.2017 №150.
До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Трансфертне ціноутворення: затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)
Нікопольська ОДПІ нагадує, що 27.07.2017 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік).
З урахуванням вищезазначеного та з метою забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480» (далі – лист ДФС №21674) повідомила наступне.
Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.
Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п.39.2.1.5 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, або які є резидентами цих держав.
У листі №21674 ДФС звернула увагу на питання щодо:
- визначення звітного періоду;
- підтвердження сплати податку нерезидентом;
- підтвердження резиденства контрагента – нерезидента;
- особливостей застосування Переліку у 2017 році.
Лист №21674 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72389.html.
Затверджено порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації та форма такої спрощеної податкової декларації
Нікопольська ОДПІ інформує, що 15.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 (далі – Постанова №592), якою відповідно до абзацу четвертого п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені:
- Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку (далі – Порядок);
- форма спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок регулює питання переходу суб’єктів господарювання – платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, і мають право застосовувати ставку податку 0%, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений ПКУ для річного звітного (податкового) періоду.
Нагадуємо, що відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період до 31.12.2021 застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017 та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ.
Постанова №592 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 15.08.2017 №151.
Земельний податок: пільги щодо сплати для юридичних осіб
Нікопольська ОДПІ повідомляє наступне.
Пільги щодо сплати земельного податку (далі – податок) для юридичних осіб визначені у статті 282 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до пункту 282.1 якої від сплати податку звільняються:
- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів (п.п.282.1.1 п.282.1 ст.282 ПКУ);
- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п.282.1.2 п.282.1 ст.282 ПКУ);
- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.282.1.3 п.282.1 ст.282 ПКУ).
Перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 №496;
- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п.282.1.4 п.282.1 ст.282 ПКУ);
- державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру (п.п.282.1.5 п.282.1 ст.282 ПКУ);
- державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру (п.п.282.1.6 п.282.1 ст.282 ПКУ).
Яким чином застосовується пільга із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи, яка протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду?
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Пунктом 266.4 ст.266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку.
Відповідно до п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Згідно з нормою статті 810 глави 59 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Таким чином, якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.
Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).
Цим Наказом затверджені нові:
- форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);
- Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).
Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.
Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.
Наказ №591 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.
Про застосування пільг з податку на прибуток та земельного податку суб’єктами літакобудування
Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 17.07.2017 №18731/7/99-99-15-02-02-17 (далі – лист ДФС №18731) стосовно застосування пільг з податку на прибуток та земельного податку суб’єктами літакобудування повідомила наступне.
Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до 01.01.2025, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України від 12.07.2001 №2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660) і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.
Пунктом 7 підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ ПКУ встановлено, що до 01.01.2025 звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону №2660 і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.
Отже, оскільки відповідно до норм пункту 41 підрозділу 4 та пункту 7 підрозділу 6 розділу XX ПКУ від сплати податку на прибуток та земельного податку звільняються суб’єкти, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів, суб’єкти господарювання, які здійснюють капітальний (середній) ремонт, реконструкцію, модернізацію, обслуговування літальних апаратів та/або авіаційних двигунів, не підпадають під пільгове оподаткування зазначеними податками.
Лист №18731 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72380.html
Чи зупиняється реєстрація податкових накладних при наданні послуг, якщо обсяги постачання не відповідають обсягам придбання за певними кодами УКТ ЗЕД/кодами послуг згідно ДКПП?
Нікопольська ОДПІ нагадує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).
Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) Критеріям оцінки визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621), реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями.
З метою уникнення зупинки ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв оцінки має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв оцінки, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, тобто Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця).
Таблиця (ідентифікатор форми J(F)1312301) надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці, якщо така Таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.16 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями
Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) у листі від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 ( далі – лист ДФС №21192) повідомила наступне.
Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 «Особливості сплавляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Таким чином, така організація з 01.07.2017 втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ до 01.07.2017, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації з податку на прибуток за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.2017 і закінчується 31.12.2017.
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469).
Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467).
З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01.07.2017 виключено з Реєстру (на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:
- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту – 01.03.2018;
- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018.
У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01.07.2017 на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:
- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018;
- за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації – 01.03.2018.
Лист №21192 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72383.html
Затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586).
Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.
З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом №586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.
Наказ №586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно на житлову нерухомість фізичних осіб
Нікопольська ОДПІ повідомляє наступне.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, регулюється п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якого таке обчислення здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири на 60 кв. метрів або для житлового будинку на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно для квартир на 60 кв. метрів або для житлових будинків на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 кв. метрів, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для житлового будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Договір оренди, акт прийому-передачі майна або інший документ на право власності чи користування господарською одиницею дає право на розміщення господарської одиниці
Документом, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися реєстратор розрахункових операцій, може бути договір оренди, акт прийому-передачі майна або інший документ на право власності або користування господарською одиницею.
Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу, зокрема копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення), найменування господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.
При цьому абзацом третім п. 2 розд. 1 Положення визначено, що господарська одиниця – стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Документами при здійсненні операцій з оперативної оренди є: договір, оформлений належним чином; акт прийому-передачі майна (наприклад, передача автотранспорту в оперативну оренду); акт прийому-передачі наданих послуг (оренда автотранспорту).
При передачі автомобіля в оренду орендодавець повинен надати орендареві відповідну технічну документацію на такий транспортний засіб.
Отже, документом, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, може бути договір оренди, акт прийому-передачі майна або інший документ на право власності або користування господарською одиницею.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.12).
При продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ у продавця виникають на дату події, що сталася раніше
У продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.06).
Якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено, то перевізник зобов’язаний відшкодувати продавцю збитки за пошкоджене або знищене майно
Якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено, то перевізник зобов’язаний відшкодувати продавцю збитки за пошкоджене або знищене майно.
Якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.
Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 Податкового кодексу України має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів та зменшити податкові зобов’язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається, зокрема дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Отже на дату виникнення події, що сталася раніше продавець складає на покупця та реєструє в ЄРПН податкову накладну.
Разом з цим, відповідно до п.1 ст. 226 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями (далі – ГКУ) учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, - зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Статтею 314 ГКУ визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:
- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
- якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
Отже, якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.
Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 ПКУ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів та зменшити податкові зобов’язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.16).
Здаєте землю в суборенду – не забудьте нарахувати ПДВ
Беручи землю в оренду не завжди вдається досягти бажаного результату. Тож як вихід – передати її більш вдалому суборендарю. При цьому має значення статус як власника так і орендаря земельної ділянки. Адже згідно з підпунктом 197.1.21 Податкового Кодексу України від оподаткування ПДВ звільняються операції з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів. При цьому слід пам’ятати, що відповідно до підпункту 14.1.185 Податкового Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Пам‘ятайте, що операція платника податку з надання земельної ділянки в суборенду є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, при цьому базою оподаткування є вартість наданих послуг згідно з договором суборенди.
Як звітувати неприбутківцям, які не привели у відповідність свої установчі документи
Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до положень Податкового кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону №652 від 17.07.2015р., що не відповідають вимогам п. 133.4 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
У разі недотримання зазначених норм такі установи після 01 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та виключаються контролюючим органом з Реєстру. Тобто стають платниками податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два "статуси": не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017 р.) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017 р.) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Порядок звітування вищевказаних платників, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру та які з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. отримали статус платника податку на прибуток, наступний:
за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. неприбуткова організація подає до органів ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р.), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;
за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р., та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.
В той же час, якщо у подальшому, після втрати неприбутковості після 1 липня, платник у період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. знову включається органами ДФС до Реєстру неприбуткових організацій, такий платник має подати наступну звітність:
за період перебування на загальній системі оподаткування - Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничний строк подання Декларації - 01 березня 2018 року;
за період перебування у Реєстрі така організація надає органам ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.
Відповідні роз’яснення прописані в листі ДФС України від 10.08.2017 р. N 21192/7/99-99-12-02-04-17.
Яку фінансову звітність повинна подати до органу ДФС неприбуткова бюджетна установа?
Бюджетні установи разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подають до органів ДФС форми фінансової звітності та форми щодо розкриття її елементів, які встановлені наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 і складені у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44.
Про надані форми фінансової звітності проставляються відповідні позначки у таблиці «Відомості про одночасне подання до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації форм фінансової звітності» Звіту.
Які доходи включаються до загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі?
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Чи необхідно застосовувати РРО ФОП – платнику єдиного податку при продажу вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації?
У разі торгівлі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Сектор організації роботи
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор