На прогулянку слід вдягти вовняні шкарпетки. Синтетичні гріють гірше і натирають шкіру.

Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми, слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей, або вперед – “рибкою” – просковзити по льоду на животі, витягнувши руки. Не можна опиратися на руки, щоб їх не зламати, і можна падати в найближчу кучугуру снігу.
Потрібно виконувати визначені правила поведінки на льоду:
– падати правильно (на бік чи “рибкою”), при падінні не триматися за товариша;
– не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;
– не ходити на катку в мокрому одязі.
Якщо немає поблизу катка, часто для катання на ковзанах використовують кригу замерзлої річки або ставка. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:
– ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;
– не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору).
Безпечною є крига товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).
Необізнаність населення про загрозу для життя при виході на лід, відсутність знань заходів допомоги потерпілими, а інколи й особиста необачність, призводять до трагічних наслідків.

Що треба робити, якщо ви провалилися на льоду річки або озера?
– розставити руки в боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхні і не піти під лід;
– кликати на допомогу;
– старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;
– стараючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися із води, повзуючи грудьми та почергово витягуючи на поверхню ноги;
– вибравшись із пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (і де міцність льоду таким чином перевірено). Не дивлячись на те, що сирість і холод штовхають бігти і зігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму.
Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:
– не можна підбігати до товариша, який провалився у воду;
– до нього потрібно наближатися повзком, використовуючи для зміцнення криж продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою;
– до самого краю пролому підповзати не можна, бо у воді можете опинитись вдвох;
– пасок, шарф, всяка дошка або палка, санки, лижі можуть врятувати людину. Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3-4 метрів), кинь своєму товаришу мотузку, шарф, палку, аби він ухопився. Подавши підручний засіб рятування потрібно витягнути друга на лід і повзком вибратись із небезпечної зони. Потім постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, розтерти тіло (але ні в якому разі не снігом), по можливості, вдягнути сухі речі (можна дещо зняти з себе), доставити потерпілого в тепле місце і напоїти гарячим чаєм.
На привалах, під час тривалого перебування в умовах низької температури, особливо у вітряну погоду, при недостатньо теплому одязі, відсутності укриття та засобів обігрівання може статися загальне охолодження організму.
Переохолодження – досить велика небезпека, симптомами якої є сильне тремтіння, слабкість, сонливість, нечітка свідомість. Остуда говорить про бажання організму прикоротити обмін речовин та вироблення тепла, а більш енергійна робота нирок попереджує про необхідність сховатися від непогоди, розвести багаття та випити гарячого чаю. Якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками та ногами тощо. При першій можливості необхідно просушити одяг, шкарпетки. В мокрому одязі тіло втрачає тепло набагато швидше, ніж у сухому.
Які причини та механізм переохолодження?
Тепла кров при переохолодженні швидко надходить до поверхні рук, ніг і повертається холодною. Виникає озноб. Це намагання організму виробити до даткове тепло і прискорити рух крові. (Перша стадія замерзання).
На другій стадії замерзання для компенсації тепловтрат; необхідно прийняти додаткові заходи по збільшенню швидкості руху крові: інтенсивний рух, колективна робота і т.д. Але не слід забувати, що в цьому випадку кров з поверхневих органів повертається надто холодною.
Поки запас тепла у вас достатній кров встигає нагрітись до нормальної температури тепла і повертається в кінцівки. Однак при подальшому переохолодженні організм вже не може справитись із зігріванням крові і тоді вмикається інший механізм – відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в “малому” крузі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка).
Пам’ятайте: на холоді до 70 % тепла з тіла людини випаровується через голову. Саме тут максимальні втрати. То ж щоб не мерзли ноги слід утеплювати голову. В протилежному випадку наступає третя стадія замерзання. Людина перестає тремтіти, їй стає “добре5′, “тепло”, приємно наморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити.
Якщо таку людину будуть заставляти рухатись і навіть її тормошити і розбирати тепло, то результат може бути трагічним – холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку.
Запам’ятайте: потерпілого, який перестав тремтіти, ні в якому разі не можна розтирати і заставляти рухатись, так як першим ефектом цих дій буде надходження холодної крові від периферії до центральної зони і подальше падіння температури, охолодження мозку і серця. В результаті і наступає так звана, “смерть при рятуванні”, випадки обмороження окремих частин тіла. Навіть за нульової температури при сирій погоді можна відморозити пальці на ногах, коли взуття тісне. За нижчих температур нерідко відморожують ніс, вуха, щоки, шию. Спершу в обмороженому місці з’являються відчуття холоду, затим – поколювання, біль, а згодом втрачається чутливість. Шкіра на обмороженому місці набуває білуватого кольору. Якщо вчасно не зарадити обмороженню, то після прихованого періоду настає другий – некроз, тобто омертвіння тканини.
Перша допомога полягає у тому, щоб якомога швидше відновити кровообіг на ураженій частині тіла. Це місце обережно оголюють, аби не пошкодити примерзлу до одягу чи взуття шкіру і занурюють у теплу воду (+18 – +20 О С), одночасно проводячи легкий масаж. Поступово, протягом 20-30 хвилин температуру води піднімають до + 37 О С. Повністю відігрівшись, шкіра стає яскраво-рожевою, людина відчуває біль. Та цього болю лякатися не слід, він свідчить про те, що відновилася чутливість шкіри.
Після цього обморожену частину тіла обережно просушують м’яким рушником, протирають спиртом, накладають суху (бажано стерильну) пов’язку, тепло закутують. Щоки, ніс, вуха можна зігрівати прямо й на вулиці, несильно розтираючи їх коловими рухами, та все ж краще зайти до теплого приміщення.
Надаючи першу допомогу, треба попросити потерпілого, щоб він ворушив пальцями на ушкодженій руці або нозі. Це пришвидшує відновлення кровообігу.
Зробивши усе необхідне, людину слід напоїти гарячим чаєм, зігріти, тепло укутавши або обклавши грілками.
Не можна розтирати обморожені частини тіла снігом – це лише пошкоджує шкіру, сприяє занесенню інфекції.
Не слід також опускати обморожені руки або ноги в холодну воду, зігрівати їх біля вогнища, на гарячій печі.
Не слід забувати й інше: обморожені місця довго будуть чутливими до холоду й можуть повторно обморожуватись навіть через кілька років. Тому надійно захищайте їх від переохолодження.
Багато людей вважає, що є мазі, які попереджують обмороження – наприклад, гусячий жир. Це помилка – жири сприяють переохолодженню шкіри.
На морозі часом трапляються і інші травми. Скажімо, взимку декотрі з дорослих хлопців люблять розігрувати малюків, пропонуючи їм торкнутися язиком заліза, або й самі влаштовують подібне “змагання”. В результаті чимало з них стає пацієнтами “швидкої допомоги”.
Правила безпеки біля водойм під час осіннього, весняного відпочинку: небезпечність льодоходу, рибалка на кризі. Небезпека ходіння по льоду у період потепління, ожеледиці.
Маючи на увазі, що структура , міцність і товща льоду змінюються на протязі пізньої осені, зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити на водойми – це небезпечно для життя.
Осінній лід стає міцним тільки після тог, як встановляться безперервні морозні дні, але навіть при короткочасній відлизі, він втрачає цю якість.
Навесні лід, під дією сонця і талої води, стає пористим і буде слабким, не дивлячись на те, що він зберігає достатню товщу.
Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:
– лід може бути неміцним біля стоку води;
– тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід;
– тонкий лід і там, де б’ють джерела, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
– особливо обережно слід спускатися з берега: лід може не щільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
В силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив водного поля. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликати на допомогу. Ні в якому разі, задля розваги, не можна перестрибувати з однієї криги на іншу.




Томаківський районний сектор ГУ ДСНС України
Версія для друку Написати листа