www.tomak.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Томаківський район >> Новини
Олексій Любченко: Кіпр є нашим ключовим партнером у питанні обміну податковою інформацією
Версія для друку Написати листа
Олексій Любченко: Кіпр є нашим ключовим партнером у питанні обміну податковою інформацією

    Стан щодо обміну інформацію та перспективи подальшої співпраці стали основною темою обговорення під час онлайн зустрічі Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка з Головою Податкової служби Республіки Кіпр паном Яннісом Цангарісом.
    «Податковий департамент Кіпру є нашим ключовим партнером з огляду на те, що резиденти України, які намагаються зменшити свої податкові зобов’язання перед державою, використовують саме Кіпр. Більшість наших міжнародних запитів вже багато років поспіль спрямовується саме до Податкового департаменту Республіки Кіпр», – зазначив Олексій Любченко.
    Отже Кіпр є основним партнером України з питань інформаційного податкового обміну для упередження та викриття зловживань у податковій сфері.
    Податковий департамент Республіки Кіпр вчасно та у повному обсязі надає Державній податковій службі України інформацію, що є у його розпорядженні, а також відповідні дані, отримані у результаті проведених перевірок.
    Зокрема, протягом 2017 – 9 місяців 2020 року українськими підприємствами здійснено виплату доходів на користь нерезидентів на загальну суму 24,2 млрд дол. США. На користь резидентів Кіпру виплачено загалом 5,7 млрд дол. США та утримано податок у джерела в сумі 0,23 млрд дол. США.
    За словами Голови ДПС, основним інструментом для збору доказів вчинення порушень при виплаті доходів на користь нерезидентів є обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн. І саме з податковим департаментом Кіпру в ДПС налагоджена ефективна комунікація.
    Голова Податкової служби Республіки Кіпр пан Янніс Цангаріс висловив готовність надавати на запити ДПС всю необхідну інформацію з використанням всіх можливих форматів комунікації, зокрема, враховуючи обмеження, які виникають в умовах пандемії.

    Гаряча лінія «Новації у сфері застосування програмного РРО.
    Нововведення запроваджені Законом № 466»
    Днями заступник начальника Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганна ГРОЗДОВСЬКА-БОЛИЧЕВА під час проведеного сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія», надала відповіді на питання громадян стосовно зазначеної теми.
    Питання 1: Доброго дня! Що таке програмний РРО?
    Відповідь: Доброго дня! Програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
    Питання 2: Вітаю. Які дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?
    Відповідь: На період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
    Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
    Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
    Питання 3: Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
    Відповідь. Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
    У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
    Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
    Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
    Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
    у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
    не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
    Питання 4: Які нововведення запроваджено Законом № 466 для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи?
    Відповідь. Законом № 466 внесено ряд змін, які стосуються, зокрема, юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:
    - зменшено із 15-ти до 10-ти календарних днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % зі сплатою ПДВ;
    - обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, при наданні нерухомого майна в оренду;
    - визначено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку контролюючим органом можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із послідовних кварталів.
    Питання 5: Які зміни в оподаткуванні доходу від продажу або обміну транспортних засобів?
    Відповідь. Законом № 466 внесено зміни до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, відповідно до яких дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
    Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 %.

    Здаєте квартиру в оренду – задекларуйте свій дохід
    Здаєте квартиру в оренду – задекларуйте свій дохід
    Начальник Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський нагадав, якщо фізична особа – орендар нерухомого майна не є суб’єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету є орендодавець.
    При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду. А саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
    Крім того, у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку чи строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

    «Круглий стіл» з актуальних питань щодо необхідності своєчасної сплати єдиного внеску та переваги звітності в електронному вигляді
    Нещодавно в Марганецькій ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу» на тему «Щодо необхідності своєчасної сплати єдиного внеску. Переваги звітності в електронному вигляді».
    Заступник начальника Марганецької ДПІ Семеновська Тетяна нагадала платникам податків про те, що посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску — штрафні санкції, пеня:
    — на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу;
    — за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум;
    — за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ;
    — за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);
    — за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
    Шановні платники податків, пам’ятайте, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також, чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
    Крім того, Тетяна Семеновська звернула увагу, що перевагами подання платниками податків звітності в електронному вигляді є економія часу на її подання, постійна актуалізація (оновлення) програмного забезпечення відповідно до останніх змін у податковому законодавстві, захищення від несанкціонованих переглядів та втручань, арифметичний контроль за показниками податкової звітності, автоматичне створення архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.
    «Комфортні умови ведення бізнесу, прозора робота податкової служби це – першочергові кроки на шляху сервісної підтримки бізнесу та платників податків» - підкреслила Тетяна СЕМЕНОВСЬКА.
    На завершення платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

    Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!
    Фахівець Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб, економічного аналізу управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко нагадала, що деклараційна кампанія – 2021 стартувала. Декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України.
    Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із таких доходів.
    Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2020 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 01 травня 2021 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Доходи від репетиторства оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.
    Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.

    Фахівець податкової розповіла про кампанію декларування доходів та останні зміни в законодавстві
    Днями в приміщені ЦОП Марганецької ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено засідання «круглого столу» з платниками, спікером якого була начальник Марганецької ДПІ ЗАХАРЧЕНКО Євгенія. Основна тема «круглого столу»: «Кампанія декларування доходів громадян – 2021. Останні зміни у законодавстві».
    Євгенія ЗАХАРЧЕНКО повідомила, що з 01 січня стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2020 році.
    Податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкових органів за місцем своєї податкової адреси зобов’язані надати:
    - фізичні особи – підприємці про доходи, отримані від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);
    - фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність у термін до 01 травня року, що настає за звітним;
    - фізичні особи, які отримали доходи від неподаткових агентів, або доходи від податкових агентів, що не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування, у термін до 01 травня року, що настає за звітним.
    «Фізичним особам – платникам податків надається можливість подати Декларацію в електронній формі. Це сучасно та дійсно зручно, цілодобово, економно у часі та комфортно для платників. І здійснити це можливо засобами Електронного кабінету (далі – Е-кабінет) – одного із самих популярних та універсальних електронних сервісів ДПС України. Скористатись Е-кабінетом можливо як з персональних комп’ютерів так і з смартпристроїв. Сервіс працює безкоштовно» - зазначила Євгенія ЗАХАРЧЕНКО.
    Крім того, посадовець нагадала про останні зміни запроваджено відповідно до статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року N 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами
    Наказом № 629 уточнено порядок подання реєстраційної заяви. Та, реєстраційна заява платника ПДВ подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
    Новостворені суб’єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юрособи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
    Крім іншого уточнено порядок взаємодії з контролюючими органами: якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через Електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до Електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання Електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла реєстраційна заява.
    Відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Якщо дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві або відомостях.
    Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань податкового законодавства.
    Круглий стіл пройшов у конструктивному форматі, де платники податків отримали відповіді на питання, які їх цікавили.

    Контрольна стрічка ПРРО та вимоги щодо ії створення
    Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганна ГРОЗДОВСЬКА-БОЛИЧЕВА
    За перший місяць поточного року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло на 207,3 мільйонів гривень більше ніж торік
    Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень 2021 року склали 2 млрд 098,9 млн грн, що на 207,3 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
    Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 1 млрд 303,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 83,8 млн гривень.
    Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року майже 321,8 млн грн, що на 71,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
    Замикає трійку лідерів єдиний податок. За січень місяць поточного року спрощенці області сплатили 315,5 млн грн, що на 2,5 млн грн більше рівня 2020 року.
    Детінізація ринку праці: результати заходів ДПС за 2020 рік
    ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/452490.html повідомила, що органами ДПС для контролю за повнотою надходжень до бюджетів податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вживаються заходи щодо боротьби з «тіньовою» зайнятістю та виплатою зарплати без оподаткування.
    Так, у 2020 році у рамках проведення кампанії з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення на систематичній основі податківцями проводилась роз’яснювальна робота серед роботодавців щодо неприпустимості допуску до роботи найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати заробітної плати без сплати податків та єдиного внеску.
    Зокрема, у 2020 році роботодавцями подано 2 131,2 тис. повідомлень про прийняття на роботу 4 101,5 тис. найманих осіб.
    Найбільшу кількість повідомлень про прийняття на роботу найманих осіб подано роботодавцями у сфері:
    - роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами – щодо 252,1 тис. працівників;
    - вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур – щодо 214,4 тис. працівників.
    Водночас у 2020 році завдяки заходам податкового контролю органами ДПС виявлено 3,4 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцями без оформлення трудових відносин.
    Крім цього, як результат діяльності робочих груп з питань легалізації зарплати та зайнятості населення, роз’яснювальної роботи, роботодавцями додатково укладено 121,8 тис. трудових угод з найманими працівниками. До бюджетів додатково надійшло 124,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також 140,4 млн грн єдиного внеску.
    До територіальних органів Держпраці передано інформацію про виявлені в ході вжитих заходів податкового контролю порушення законодавства про працю щодо 582 роботодавців.
    Лекція для рієлтерів: про особливості оподаткування ФОП – платників єдиного податку третьої групи
    Днями, в рамках партнерських відносин з платниками податків, фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для рієлтерів проведено лекцію з питань оподаткування.
    На лекції слухачів ознайомлено з умовами проведення рієлтерської діяльності, зокрема фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи.
    Увагу також приділено питанням, пов’язаним з оподаткуванням податком на додану вартість, сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, поданням звітності.
    Крім того, присутніх проінформовано про умови деклараційної кампанії 2021 року і про право на отримання податкової знижки.
    Особливу увагу акцентовано на правилах застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) і перевагах програмних РРО.
    Також аудиторії повідомлено про додаткові заходи підтримки громадян та малого бізнесу, запроваджені Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема про списання податкового боргу, сукупний розмір якого не перевищує 3060 гривень.
    Під час лекції слухачі обговорювали норми податкового законодавства, активно задавали питання.
    Ефективне спілкування підтверджує необхідність таких заходів, адже доведення норм податкового законодавства до кожного – це сумлінна і своєчасна сплата податків без порушень.
    По завершенню лекції присутні висловили подяку за важливу інформацію, яку вони отримали.
    Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет
    Для цього необхідно:
    1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням:https://cabinet.tax.gov.ua/login
    2. Для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
    3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
    а) в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;
    б) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:
    ● найменування/прізвище, ім’я, по батькові;
    ● податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
    ● ІПН (для платників ПДВ).
    в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
    ● Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
    ● назва господарської одиниці (ГО) – для відображення у розрахунковому документі;
    ● адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;
    ● назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
    г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
    ● тип ПРРО;
    ● назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
    ● номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
    ● фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.
    д) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
    ● не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
    ● здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
    ● здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
    е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).
    є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.
    4. Виконуємо перевірку та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
    5. Через короткий проміжок часу необхідно перевірити отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
    6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма J/F1391801.
    7. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням:https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
    8. Вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.
    З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано понад 15 тис. адміністративних послуг
    В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) працюють 35 Центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) та мобільний ЦОП.
    Адміністративні послуги надаються у 36 ДПІ, мобільному ЦОП та у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
    Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
    Центрами забезпечується надання 40 адміністративних послуг, 30 з яких надаються безкоштовно.
    Працівниками ЦОП протягом січня 2021 року опрацьовано 16 038 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг; з яких надано 15 764 адміністративні послуги.
    З переліком адміністративних послуг, що надаються ГУ ДПС можна ознайомитись на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/ та у Центрах обслуговування платників.
    Податковою службою України запущено свій Telegram-канал
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал.
    Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.
    Що ж цікавого запропоновано?
    Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.
    Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov ua .
    Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
    У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
    Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
    Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
    Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
    у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
    не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
    Більше інформації можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія 109.24).
    Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що в програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.
    При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
    Більше інформації можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія 109.24).
    Платник отримує довідку про стан розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв'язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. № 422 передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
    З метою реалізації вимог ст. 42-1 Податкового Кодексу України в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання Витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі - Витяг).
    Платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі - Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203». Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
    Реєстрація програмного РРО – швидко та просто
    Зареєструвати програмний РРО можна швидко та просто. Відповідний відеоурок розроблено Державною податковою службою України.
    Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.
    Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
    Детально ознайомитися з процедурою реєстрацією ПРРО можна у відеоуроці (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html).
    Шановні платники! На період карантину користуйтеся дистанційним форматом спілкування та електронними сервісами ДПС!
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до податкових органів.
    Для комфорту, економії часу, особливо для власної безпеки під час дії карантину, використання дистанційних комунікацій є найбільш раціональним. Тому особливу роль у доведенні інформації до платника сьогодні виконує Інтернет.
    Офіційними джерелами інформації у мережі Інтернет для суспільства є вебпортал «Державна податкова служба України» та субсайти територіальних органів ДПС областей, зокрема субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (далі – субсайт). На субсайті (http://dp.tax.gov.ua) розміщується актуальна, щоденно поновлювана та важлива інформація для платників податків.
    В умовах дії карантину залишається актуальним також максимальне використання електронних сервісів Державної податкової служби України, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
    У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
    Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
    Для Державної податкової служби України на сьогодні пріоритетом залишається розвиток електронних сервісів. Саме тому ДПС активно долучилася до впровадження нового експериментального проєкту «Е-малятко», який стартував на початку 2020 року. За допомогою сервісу батькам можливо зареєструвати новонароджену дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження.
    Крім того, за допомогою комплексної послуги «ІD-14» можливо отримати дві послуги за однією заявою – оформлення паспорта громадянина України вперше та реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОК ПП).
    Для цього ДПС розроблено новий Web-сервіс, через який здійснюється прийом заяв для реєстрації дитини в Державному реєстрі. Ці заяви надходять безпосередньо від Державної міграційної служби (ДМС). ДПС присвоює РНОК ПП та відправляє його до ДМС для внесення до паспорта громадянина України у формі картки. Завдяки новому сервісу спрощено процедуру отримання РНОК ПП під час отримання паспорта.
    Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
    При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
    З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
    Договір про визнання електронних документів
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
    Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
    У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
    Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
    Електронні сервіси ДПС для громадян
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:
    - доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
    - доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
    - подання декларації про майновий стан і доходи;
    - отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
    Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
    Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
    У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
    Реформування інституту відповідальності платників податків: удосконалено форму податкового повідомлення – рішення
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо удосконалення форми податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.
    Так, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган не тільки обґрунтовує свою позицію, а також спростовує аргументацію платника податків.
    Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірки. У подальшому це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків.
    Зазначені зміни до ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).
    Також Законом № 466 п. 17.1 ст. 17 ПКУ доповнено новим п.п. 17.1.16, відповідно до якого платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ.
    Крім того Законом № 466 ПКУ доповнено новою ст. 1121.
    Так, відповідно до ст. 1121 ПКУ до обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
    ► вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
    ► вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
    ► самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 1251 ПКУ).

    Про терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 01.01.2021
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
    Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
    Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
    а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
    б) виробників сільськогосподарської продукції;
    в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
    г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
    ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
    Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
    ► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);
    ► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
    ► календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
    Обставини, за яких застосовується арешт майна
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 19.11.2020 № 716 внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ № 716).
    Наказ № 716 набрав чинності 22.01.2021.
    Наказом № 716 передбачено зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків.
    Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, згідно з якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
    Нагадаємо, що арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
    ► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
    ► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
    ► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу;
    ► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій;
    ► відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
    ► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
    ► платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
    ► платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
    Отже, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
    Закон України № 1072: про списання податкового боргу
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині списання податкового боргу.
    Так, зокрема списання податкового боргу у сумі до 3060 грн включно здійснюється без заяви платника.
    Контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
    До таких списаних сум не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового такого боргу.
    Водночас, щодо боргу до 3060 грн встановлено і загальні норми. Так, податкова вимога на такі суми не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються (зміни до п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
    Право податкової застави щодо таких сум не застосовується (зміни до п. 89.2 ст. 89.2 ПКУ).
    Якщо ж податковий борг перевищить суму 3060 грн, застосовується стандартний механізм стягнення податкового боргу, а строк давності, визначений п. 102.4 ст.102 ПКУ для стягнення податкового боргу, розпочинається з дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 3060 гривень.
    До уваги платників ПДВ!
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
    Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
    Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ грн, у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн)).
    Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.
    Таким чином, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».
    Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо трансфертного ціноутворення
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
    За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні наказом Міністерства фінансів від 08.02.2021 № 67 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
    Консультація надає ґрунтовне роз’яснення на чотири питання, які стосуються:
    ▼ особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб;
    ▼ переліку інформації, яку повинна містити документація з ТЦУ, з урахуванням змін запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі – Закон № 466);
    ▼ порядку застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 01 жовтня 2020 року;
    ▼ особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році у зв’язку зі змінами, запровадженими Законом № 466.
    В частині особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб роз’яснено, що платник податків застосовує критерії, передбачені абзацом четвертим п.п. 39.3.2.9 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, за умови відсутності інформації, що свідчить про те, що зазначені юридичні особи здійснюють операції з пов’язаними особами.
    Щодо переліку інформації пояснюється, що вимоги щодо обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети, мають в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків при складанні документації з ТЦУ починаючи з 2020 звітного року. Водночас, щодо документації з ТЦУ за періоди до 2020 року, яка вже складена платником податку і зберігається ним до моменту одержання запиту про її подання контролюючому органу, платник податків може за власною ініціативою включити до такої документації обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети.
    В частині застосування штрафних санкцій роз’яснено, що у разі здійснення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік штрафні санкції не застосовуються:
    1) при поданні уточнюючого розрахунку не пізніше 01 жовтня 2020 року;
    2) при поданні уточнюючого розрахунку після 01 жовтня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
    У відповіді на запитання щодо особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному періоді, розглянуто практичні випадки, з якими може стикнутися платник податків, та надано детальні роз’яснення щодо визнання операцій контрольованими.
    З повним текстом Узагальнюючої податкової консультації можна ознайомитись за посиланням https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations
    Закон № 1072: процедури по списанню сум недоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску продовжуються
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
    Так., п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено у новій редакції, відповідно до якої підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:
    а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
    б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
    Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
    Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
    1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
    2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
    У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
    Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
    Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
    Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
    Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
    З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до пункту 915 в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
    Легалізація найманої праці та заробітної плати
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
    Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:
    – збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
    – соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
    Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.
    Для цього необхідно:
    1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login
    2. Для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
    3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
    а) в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;
    б) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:
    ● найменування/прізвище, ім’я, по батькові;
    ● податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
    ● ІПН (для платників ПДВ).
    в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
    ● Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
    ● назва господарської одиниці (ГО) – для відображення у розрахунковому документі;
    ● адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;
    ● назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
    г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
    ● тип ПРРО;
    ● назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
    ● номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
    ● фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.
    д) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
    ● не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
    ● здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
    ● здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
    е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).
    є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.
    4. Виконуємо перевірку та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
    5. Через короткий проміжок часу необхідно перевірити отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
    6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма J/F1391801.
    7. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
    8. Вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.
    Деклараційна кампанія 2021: сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги включається до податкової знижки
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
    Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
    Крім того, нормами п. 11. підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
    Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2020 року мають право до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2021 року включно.
    Операція із внесення фізособою майна до статутного фонду юрособи в обмін на корпоративні права: що з ПДВ?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
    Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14).
    Якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованим платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.
    Обчислення та сплата транспортного податку для фізичної особи
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком (далі – податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
    Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
    Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
    Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
    Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267).
    Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
    Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
    Всі суми доходів та витрат, сформовані за правилами бухгалтерського обліку, мають бути відображені у звіті неприбуткової організації
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.
    Норми встановлені п. 46.2 ст. ПКУ.
    Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
    Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
    У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.
    Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «інші доходи» та 2.6 «інші видатки (витрати)» Звіту.
    Закон України № 1072: порядок списання податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 4.
    Відповідно до вищезазначеного пункту контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
    Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
    Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
    Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями.
    Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
    На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
    Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
    На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.
    Використання ПРРО мають переваги перед класичними
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) мають переваги перед класичними, а саме:
    ► за допомогою різних гаджетів програмне забезпечення можна завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо;
    ► швидка та зручна реєстрація ПРРО через Електронний кабінет;
    ► можливість використання режиму «офлайн»;
    ► відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій;
    ► електронні чеки замість паперових.
    Крім того, до переваг використання ПРРО відноситься:
    ► вільний вибір для суб’єктів господарювання (РРО або ПРРО);
    ► відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);
    ► відсутність експертизи для комерційних ПРРО;
    ► пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID;
    ► онлайн реєстрація в контролюючому органі;
    ► безкоштовність (програмне рішення ДПС).
    Програмне забезпечення, яке фактично є ПРРО, можна безкоштовно завантажити з сайту ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/) і встановити на свій пристрій. Нагадуємо, що безкоштовною є не тільки сама програма, але і її підтримка.
    Комісіонер через власні пункти продажу реалізує підакцизні товари, які належать комітенту, за договором комісії: що з акцизним податком?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платником акцизного податку є суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів.
    Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
    Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є комісіонер, як особа, яка здійснює реалізацію товарів (в тому числі через власні пункти продажу).
    Виникнення обов’язку із нарахування та/або сплати акцизного податку у інших осіб (у тому числі власника товару) ПКУ не передбачено.
    Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
    ● засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
    ● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
    ● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
    Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
    Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
    Які види діяльності з 01.01.2021 не має право здійснювати ФОП – платник єдиного податку без застосування РРО (ПРРО)
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
    З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
    ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
    ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
    ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
    ФОП і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.
    Норми встановлені ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
    Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.
    Деклараційна кампанія 2021: чи надається довідка про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
    На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
    Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
    При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
    Заповнюємо звітну декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік правильно
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що спливає граничний термін подання юридичними особами звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік.
    Звертаємо увагу, що власники нерухомості звітують за формою Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 листопада 2018 року № 897 (далі – Декларація).
    Основну частину відомостей платники податків зазначають в додатках (розрахунках) до Декларації, яких передбачено два:
    – Додаток 1 (Розрахунок у частині об'єктів житлової нерухомості);
    – Додаток 2 (Розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості).
    Заповнюються додатки з урахуванням приміток, які містяться в затвердженій формі податкової звітності.
    Довідково: ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб (установлюються за рішенням місцевих рад залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України) – у 2021 році – 90 грн (6 000 грн х 1,5 %)
    Відповідно до ст. 8 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 6000 гривень.
    Скасування реєстрації програмного РРО: дії суб’єкта господарювання
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).
    Так, реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
    Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
    До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.
    Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
    - до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
    - щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
    - щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
    - стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
    - суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
    Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.
    Витяг з реєстру платників єдиного податку, як отримати?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).
    За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
    Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.
    Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 24.09.2019 року за № 1054/34025.
    Витяг діє до внесення змін до реєстру.
    За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua) підприємець – платник єдиного податку має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом запит, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
    Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

                          Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
                          Версія для друку Написати листа
Про цей сайт | Запитання | Адміністратор