www.tomak.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Томаківський район >> Новини
Податкова інформує
Версія для друку Написати листа

Сергій Білан: У цьому році податковою міліцією ліквідовано 16 конвертаційних центрів
З початку поточного року працівниками податкової міліції припинено діяльність 16 конвертаційних центрів, якими було проконвертовано понад 3 млрд. грн. Про це повідомив Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, до складу злочинних «конвертів» входило 174 транзитно-конвертаційних підприємств. За результатами оперативних дій накладено арешт на готівкові та безготівкові кошти на загальну суму 13,6 млн. гривень.
"Особам, що входили до складу конвертаційних центрів оголошено 6 підозр. За результатами проведених заходів до бюджету стягнуто 95,2 млн. гривень", - наголосив Сергій Білан.
Нагадаємо, що протягом 2016 року податковою міліцією було припинено діяльність 77 конвертаційних центрів, якими було проконвертовано 27 млрд. гривень. За результатами відпрацювання підприємств реального сектору економіки – користувачів послуг «конвертаційних центрів» стягнуто понад 1 млрд. 240 млн. гривень.
Павло Дроняк: Податок на отриману у минулому році спадщину потрібно сплатити до 1 серпня цього року
Громадяни, які у 2016 році отримали спадщину не від родичів першого ступеня спорідненості та не сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, повинні подати декларацію та сплатити податок. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».
За його словами, при оподаткуванні успадкованого майна передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб – нульова, 5 відсотків та 18 відсотків.
При отриманні спадщини членами родини першого ступеня споріднення незалежно від того, що було успадковано, вона оподатковується за нульовою ставкою. Інші громадяни України мають сплатити 5-відсотковий податок за будь¬-яке майно, успадковане (або подароване) від резидентів України.
Якщо у минулому році резидент України отримав спадщину від нерезидента, то йому доведеться сплатити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків. Така ж ставка застосовується і у випадку, якщо нерезидент отримав спадщину на території України.
«Окрім податку на доходи фізичних осіб, громадяни зобов’язані сплатити військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого (подарованого) майна. Виняток складають лише особи, які отримали доходи у вигляді коштів, майна, майнових або немайнових прав, які оподатковуються за нульовою ставкою. До речі, відповідно до норм Податкового кодексу, подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина», – розповів Павло Дроняк.
За словами посадовця, при сплаті податку варто врахувати кілька нюансів.
По-перше, якщо спадкоємцем є нерезидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадкування, при цьому декларація не подається. Оскільки в інакшому випадку нотаріус не видає свідоцтво про право успадкування.
По-друге, у випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат страхова компанія є податковим агентом, а тому людям, які успадкували такі виплати, подавати декларацію не потрібно.
По-третє, якщо спадкоємець-резидент самостійно, до нотаріального оформлення об’єктів успадкування, сплатив податок (збір), йому також не потрібно подавати декларацію. Крім того, не повинні подавати декларацію спадкоємці при отриманні спадщини від спадкодавців, які є членами родини першого ступеня споріднення.
Сплатити податкові зобов’язання за результатами 2016 року необхідно до 1 серпня цього року.
За два місяці поточного року майже 4 тисячі громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи
В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня поточного року, про свої статки, отримані у 2016 році, на Дніпропетровщині прозвітували 3873 громадянина. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 195,8 млн. грн.
Впродовж січня – лютого 2017 року громадяни Дніпропетровської області задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6,9 млн. грн., сума військового збору до сплати складає 1,55 млн. грн.
Найбільші доходи у минулому році отримали 702 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини – 96,5 млн. грн. Ще 93 громадянина задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 12,9 млн. грн.; 4 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 0,7 млн. грн.
Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 11 громадян. Загальна сума отриманого ними доходу - 44,9 млн.грн.
Окрім того, 637 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,1 млн. грн.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Віталій Мироненко: у 2017 році всі неприбуткові організації зобов’язані перереєструватися у державних фіскальних органах України
На 1 березня 2017 року неприбутковими організаціями до структур державної фіскальної служби Дніпропетровської області подано біля 12 тисяч звітів. Про це на прес-конференції для представників ЗМІ у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталій Мироненко.
Неприбутковими організаціями, що надали звітність до фіскальних органів за минулий 2017 рік, задекларовано більше 44 мільярдів гривень надходжень і 43 мільярди 300 мільйонів гривень витрат. «Оскільки до неприбуткових організацій належать і державні органи влади і місцевого самоврядування, - пояснив Віталій Мироненко, то в більшості надходження та витрати це - державні виплати, державне фінансування і державні трансферти».
Також, Віталій Мироненко нагадав, що всі неприбуткові організації повинні перереєструватися у встановленому законодавством порядку. Релігійним організаціям слід перереєструватися до 1 грудня 2017 року, всі інші - включно з об’єднаннями співвласниками житлових будинків, об’єднаннями громадян у кооперативи до кінця першого півріччя поточного року.
Статистика та профілактика порушень митного законодавства
24 лютого у прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Статистика та профілактика порушень митного законодавства. Боротьба з контрабандою. Протидія митним правопорушенням» за участі начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютіна.
Віталій Аксютін повідомив, що з початку 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС складено 50 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 18,9 млн. грн.
«З них справ про порушення митних правил окремої категорії, де вартість предмета правопорушення перевищує 50 тис. грн. – 17. За аналогічний період 2016 року митницею складено 6 протоколів на суму 70 млн. грн., також зросла кількість протоколів про порушення транспортування автомобілів. А з початку року митницею вже направлено 2 повідомлення про протиправну діяльність, з ознаками злочину за ст.213 і ст.358 Кримінального кодексу України.
Крім того, за результатами проведених заходів, з початку року співробітниками окремого підрозділу управління протидії митним правопорушенням складено 44 протоколи на суму 13 млн грн.
Якщо говорити про конфісковані товари, то в основному це будівельні матеріали і товари народного споживання», – зазначив Віталій Аксютін.

Щодо рівномірності сплати податкових зобов’язань
Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов’язання — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно зі статтею 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З метою забезпечення виконання соціальних видатків та проведення відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі просимо рівномірно сплачувати суми податкових зобов’язань не чекаючи останнього дня.
Від своєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально-економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати освітянам, працівникам охорони здоров’я, культури, пенсій, стипендій, фінансування соціальних заходів та інше. Тому платники податків повинні не тільки не порушувати встановлені терміни сплати, а й піклуватися про рівномірне наповнення дохідної частини бюджету, зазначив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун.
Щодо розгляду звернень громадян за січень-лютий 2017 року
Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, з початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 1 письмове звернення громадян, що на 1 звернення менше, ніж за відповідний період 2016 року. За результатами розгляду звернень надано відповідь на 1 звернення.
Порушень під час розгляду звернень громадян не зафіксовано. До Нікопольської ОДПІ громадяни повторно не зверталися, неодноразових звернень громадян не надходило.
В Нікопольському регіоні вже більше 600 громадян подали декларації про майновий стан і доходи
Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, станом на 1 березня поточного року задекларували свої доходи за минулий рік 602 громадянина, які визначили до сплати податок на доходи фізичних осіб суму, що складає 0,5 млн. гривень та 131,6 тис. гривень військового збору. Нагадуємо, що сума податкових зобов’язань податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2017 року.
Для отримання податкової знижки звернулися до фіскальних органів 333 громадян. Серед них більше всього батьків студентів, які оплачували у 2016 році вартість навчання своїх дітей.
Шановні громадяни! Отримати бланки податкових декларацій про майновий стан і доходи можна безкоштовно в центрах обслуговування платників (можливо також роздрукувати бланки самостійно з офіційного Веб-порталу ДФС України). Декларацію ви можете за власним вибором подати особисто (або уповноваженою на це особою), поштою або засобами електронного зв’язку.
Останній день подання декларацій громадянами, які зобов’язані задекларувати свої доходи - 3 травня 2017 року. Звертатися для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року можна упродовж поточного року.
За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435 млн. гривень
З початку поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435,1 млн. грн., що на 3 млрд. 573,7 млн. грн. більше, ніж у січні - лютому 2016 року.
Так, до державного бюджету впродовж двох місяців 2017 року спрямовано 8 млрд. 072,8 млн. грн., що на 2 млрд. 531,1 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2016 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом січня - лютого поточного року забезпечено 3 млрд. 163,2 млн. грн. Це на 973,3 млн. грн. більше фактичних надходжень перших місяців 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 199,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 69,3 млн. грн.
Внутрішня безпека ДФС продовжує виявляти осіб, які вдавались до корупційних дій
Так, у Дніпропетровській області у ході досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого у жовтні минулого року за матеріалами підрозділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ст. 361-2 КК України (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації) керівнику одного з відділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вказана службова особа на системній основі отримувала неправомірну винагороду за розповсюдження інформації з автоматизованих інформаційних систем ДФС.
Так, «вартість» відомостей стосовно одного суб’єкта господарської діяльності дорівнювала 500 гривень. Кошти перераховувались на власну банківську картку посадовця.
Наразі відносно службовця застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У Львівській області задокументований факт одержання неправомірної вигоди у сумі 4800 грн. посадовою особою митного поста «Угринів» Львівської митниці ДФС за безперешкодний пропуск автозапчастин через митний кордон України.
Службовій особі митниці оголошено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ст. 368 КК України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На Харківщині у ході супроводження кримінального провадження, розпочатого за матеріалами підрозділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Харківській області, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») керівнику відділу однієї з податкових інспекцій Харкова.
Вказана службова особа вимагала та одержала від місцевого підприємця гроші у сумі 5 тисяч гривень за прискорення та безперешкодну видачу свідоцтва платника податку на додану вартість.
Посадовець затриманий та перебуває під арештом.
У рядах «Фантому» відбулася чергова ротація
У рядах спеціального підрозділу Державної фіскальної служби України під назвою «Фантом», у складі якого служать співробітники податкової міліції, відбулась чергова ротація. Співробітники податкової міліції ДОУ ДФС України, у числі яких і дніпровці, повернулися додому.
Зараз же у підрозділі «Фантом» у зоні АТО на території Донецької та Луганської областей все ще несуть службу інші наші співвітчизники – співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Нагадуємо, що перед від’їздом бійці, в обов’язковому порядку, проходять спеціальне навчання та підготовку. У ході проведення АТО співробітники підрозділу «Фантом» неодноразово зарекомендували себе як кваліфіковані спеціалісти по боротьбі з контрабандною продукцією.
Фахівці Дніпропетровської митниці ДФС знайшли заборонений ефедрин
На митну територію України в зоні діяльності Київської міської митниці ДФС згідно накладної DHL з Йорданії було переміщено товар – «натуральна трава для особистого вживання» вагою 5,4 кг, оголошеною вартістю 5 доларів США, який надалі на підставі повідомлення про транзитне переміщення був доставлений в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.
Під час здійснення митного контролю та огляду зазначеного міжнародного експрес-відправлення встановлено, що у картонній коробці знаходяться запаковані в поліетиленову плівку висушені стеблини рослинного походження зеленого кольору.
За результатами проведеного експрес-аналізу з використанням тесту «(PSEUDO)-EPHEDRINE TEST» (M.M.C. International B.V., batch №251891) встановлено вміст в висушених стеблинах рослинного походження зеленого кольору прекурсору – «ЕФЕДРИН», який включений до Списку 1 Таблиці IV Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».
Дніпропетровською митницею ДФС направлено до слідчого відділу Управління служби безпеки України в Дніпропетровській області Повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину передбачене ч.3 ст. 305 Кримінального кодексу України.
Махінатори незаконно заволоділи коштами меткомбінату на суму 24 млн. грн.
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено, що посадові особи одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Кривого Рогу з метою заволодіння коштами металургійного комбінату, використовуючи підконтрольні підприємства, створили схему фіктивної технології збагачення відходів металургійного виробництва.
Так, підконтрольні підприємства зазначеного ТОВ одержали від металургійного комбінату 70 тис. тонн залізовмісного шламу на загальну суму 3 млн. грн., а згодом, сфальсифікувавши документи щодо збагачення сировини, нібито поставили її на підприємства з ознаками фіктивності.
Повернення сировини на ТОВ після такого «збагачення» відбувалось у тій же кількості та якості, але загальною вартістю вже понад 25 млн. грн.
У подальшому ТОВ поставило зазначений товар на металургійний комбінат та отримало грошові кошти у розмірі 31 млн. грн.
Загальна сума коштів меткомбінату, якою заволоділи посадові особи товариства шляхом безпідставного завищення вартості сировини, склала понад 24 млн. грн.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Отримання відомостей про доходи
В рамках електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонує сервіс:
«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.
Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення (тобто запит про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2016 рік вже можна направляти).
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам (//sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). Матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів розміщено в банері «Декларування доходів громадян».
Щодо розділу «Ставки податків і зборів»
Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.
Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Про використання захищених носіїв ключової інформації
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно - довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.
Законом України від 22.05.2003 року «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, нотаріуси (далі – користувачі реєстрів) використовують лише захищені носії особистих ключів (далі – НКІ).
Зазначене обмеження введено Законом України від 06 жовтня 2016 року №1666 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» як дієвий засіб для протидії шахрайству з використанням даних Єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України.
Таким чином, для отримання послуг електронного цифрового підпису та здійснення генерації ключів в АЦСК ІДД ДФС користувачам реєстрів необхідно мати при собі захищений НКІ.
У разі відсутності у користувача реєстру захищеного НКІ, адміністратором реєстрації АЦСК ІДД ДФС буде прийнято рішення про відмову у наданні послуг ЕЦП.
Дане обмеження не стосується випадків отримання послуг ЕЦП користувачами реєстрів у якості фізичних осіб.
Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Відбулося засідання «круглого столу» Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області
В приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 10 березня 2017 року відбулося засідання «круглого столу» ініційоване робочою групою «Нерухомість» Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області на тему: «Оподаткування доходів фізичних осіб з продажу об’єктів нерухомого майна, або чому у нас знову не так, як у цивілізованому світі».
На засіданні обговорювались проблемні питання, які виникають під час продажу фізичними особами об’єктів нерухомого майна.
В заході, крім членів Громадської ради та фахівців ГУ ДФС у Дніпропетровській області, взяли участь запрошені представники громадських організацій та об’єднань оцінювачів, фахівці з нерухомості, експерти, а також, представники Відділення Нотаріальної палати України, Дніпропетровського обласного управління юстиції.
В ході засідання сторони обмінялись думками та надали пропозиції щодо шляхів їх вирішення.
Протягом січня-лютого надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічний показник на 58,1 відсотка
За оперативними даними протягом січня-лютого 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 131,9 млрд. грн., що на 48,5 млрд. грн., або на 58,1 відс. більше відповідного періоду 2016 року. До державного бюджету забезпечено 104,4 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 27,5 млрд. гривень.
Надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-лютому 2017 року склали 148,9 млрд. грн. (+49,5 млрд. грн., або +49,8 відс. до січня-лютого 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 121,4 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-лютому 2017 року склали 102,6 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 109,8 відс., додатково забезпечено 9,1 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 114,3 відс. (+4,3млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – 167,2 відс. (+7,4 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 111,3 відс. (+1,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 107,7 відс. (+0,7 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 176,6 відс. (+3,8 млрд. грн.), ввізного мита – 102,8 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 139,8 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-лютому 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 44,5 відс. (+10,5 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – у 2,6 раза (+11,4 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 64,3 відс. (+4,6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичнихосіб – на 27,5 відс. (+2,2 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 22,8 відс. (+1,8 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – у 4,1раза (+6,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 9,6 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,9 раза (+1,4 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 17,0 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 24,6 млрд. гривень.
Фізична особа, яка переобладнала автомобіль на газ, має право на податкову знижку
Нікопольська ОДПІ нагадує, що платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Продаж фізичними особами двох або більше об’єктів рухомого майна: порядок оподаткування
Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України з метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами двох та більше об’єктів рухомого майна повідомила наступне.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.173.2 ст.173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п.173.2 ст.173 ПКУ).
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ функції податкового агента.
З урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними ПКУ.
У разі, якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Договір купівлі-продажу (обміну, міни) об’єктів рухомого майна посвідчується нотаріусом за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем ПДФО. Платник податку самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Таким чином, у розумінні встановлених норм ПКУ вбачається, що у разі продажу у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда дохід не оподатковується.
Разом з тим абзацом другим п.173.2 ст.173 ПКУ передбачено, що при реалізації протягом року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Крім того, відповідно до п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.
Отже, оскільки згідно з ПКУ податковий агент утримує ПДФО з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, яка зазначається платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, продаж у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатковується, а дохід, отриманий платником податку від продажу наступних об’єктів такого рухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за встановленими ПКУ ставками.
Інші доходи, отримані фізичними особами – «єдинниками», необхідно задекларувати
Нікопольська ОДПІ нагадує, що деклараційна кампанія – 2017 триває.
Фізичні особи – підприємці, які протягом 2016 року отримали дохід від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та/або іноземні доходи як громадяни (наприклад, дохід від надання майна у лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), повинні задекларувати такі доходи у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
При цьому у рядку 8 «Категорія платника» Декларації зазначеним фізичним особам необхідно проставити позначку «Х» у клітинці «громадянин».
Граничний термін подання Декларації для таких осіб – 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору – до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати за наслідками 2016 року – 31 липня 2017 року.
Звертаємо увагу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України).
Перенесення останнього дня сплати податкового зобов’язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, чинним законодавством не передбачено.
Рентна плата за спеціальне використання води: помилки платників у деклараціях
Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України здійснено аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) за 4-й квартал 2016 року, за результатами якого виявлено наступне.
Окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Так, деякими платниками не заповнено рядки 8.1 «в межах установленого ліміту» та 8.2 «понад установлений річний ліміт» за наявності відповідних показників у рядках 8.1.1 – 8.1.2 та/або 8.2.1 – 8.2.2, внаслідок чого сумарне значення рядків 8.1 (р.8.1 = р.8.1.1 + р.8.1.2) та 8.2 (р.8.2 = р.8.2.1 + р.8.2.2) не співпадає зі значенням рядку 8 «об’єкт оподаткування з початку року», який дорівнює сумі рядків 8.1 та. 8.2.
Також має місце незаповнення платниками рядка 8, внаслідок чого в окремих випадках значення рядку 8 дорівнює 0 за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.
Виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.
Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:
- у рядку 10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- у рядку 10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 ПКУ;
- у рядку 10.3 – коефіцієнт 2 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ;
- у рядку 10.4 – коефіцієнт 5 до ставок Плати відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ.
Однак, окремими платниками Плати у рядку 10.1 податкової звітності задекларовано коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (замість рядку 10.2) або коефіцієнт 5 до ставок Плати (замість рядку 10.4).
Крім того, деякими платниками у рядку 10.1 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти 100; 46,03; 1,87; 1,13; 0,6; 0,003 до ставок Плати.
У деяких випадках один і той же коефіцієнт до ставок Плати було задекларовано платниками двічі. Так, наприклад, коефіцієнт 0,3 до ставок Плати задекларовано у рядку 10.1 та у рядку 10.2.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.
Винагороди за цивільно-правовими договорами: нарахування єдиного внеску
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст.7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону №2464).
Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Щодо наявності пільг по сплаті єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464 з урахуванням змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключну за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто від сплати єдиного внеску за себе звільняються фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону №2464), які є пенсіонерами за віком або інвалідами.
Таким чином, Законом №2464 не визначені пільги по сплаті єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Основні нововведення у формі податкової накладної та порядку її заповнення
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017, зокрема, у новій редакції викладено форму податкової накладної та внесені зміни до Порядку заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Основними змінами, внесеними Наказом №276 є:
1) у формі податкової накладної:
► розділ Б доповнено графами 3.2 «ознака імпортованого товару» та 3.3. «послуги згідно з ДКПП».
У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Державна фіскальна служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
У разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару;
► розділ Б доповнено графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника».
Графа11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877).
У другій частині порядкового номеру податкової накладної (після знака дробу) проставляється код, зокрема, який передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними у пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.
2) у Порядку заповнення податкової накладної:
- передбачено, що платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877-IV складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2»;
- виключено норму щодо зазначення у зведених податкових накладних індивідуального податкового номеру «400000000000».
Затверджено порядок переміщення товарів до району або з району проведення АТО
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 04.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №99 (далі – Постанова №99), якою затверджено Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (далі – Порядок).
Постанова №99 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.03.2017 №43.
Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення АТО (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення (п.1 Порядку).
Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, відповідно до цього Порядку. Форми таких переліків визначаються рішенням координаційного центру (п.10 Порядку).
Суб’єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою у письмовій та електронній формі до ДФС (п.11 Порядку).
Форма заяви про включення до переліків, необхідні документи та електронні поштові адреси ДФС оприлюднюються на її офіційному веб-сайті (п.12 Порядку).
Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком (п.20 Порядку):
- харчових продуктів у визначенні Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- лікарських засобів у визначенні Закону України від 04.04.1996 №123/96-ВР «Про лікарські засоби» та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- товарів та продукції (у тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об’єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Суб’єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених п.31 Порядку (п.21 Порядку).
У виняткових випадках за рішенням координаційного центру та за погодженням з керівником антитерористичної операції з метою оперативного реагування, запобігання та подолання наслідків виникнення особливих соціальних чи економічних обставин, пов’язаних із загрозою життю та здоров’ю людей, порушенням нормальних умов життєдіяльності та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють дотримання вимог Порядку, через лінію зіткнення можуть бути переміщені товари без обмежень, визначених у Порядку (п.22 Порядку).
Відповідно до п.4 Постанови №99 Порядок набирає чинності через 10 днів з дня опублікування цієї Постанови, крім пунктів 9 і 31 Порядку, які набирають чинності через місяць з дня її опублікування.
Актуально для платників податку на додану вартість!
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 01.03.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), тобто з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 28.02.2017 №39).
Наказом №276 внесені зміни до:
1) форми податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (зі змінами) (далі – Наказ №1307), яку викладено у новій редакції;
2) форм податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами) (далі – Наказ №21), які викладено у новій редакції;
3) Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому Наказом №1307;
4) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому Наказом № 21.
Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.
У зв’язку із внесенням вказаних змін Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила, що з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН, податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції Наказу №276), починаючи з 16 березня 2017 року.
До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін Наказом №276).
Наказ №276 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/71436.html
Пунктом 3 Наказу №276 також визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:
- від 22.09.2014 №958 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за №1228/26005;
- від 14.11.2014 №1128 «Про затвердження порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231 (зі змінами);
- від 23.01.2015 №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №103/26548.
Затверджені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Міністерством фінансів України видано наказ від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за №42/29910 (далі – Наказ №1125).
Відповідно до пункту 6 Наказу №1125 він набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Документ опубліковано в Офіційному віснику України від 17.02.2017 №14, тобто з 19.03.2017 зазначений Наказ набирає чинності.
Наказом №1125 скасовуються або спрощуються (удосконалюються) окремі документи, які подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.
Так, змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами:
1) затверджуються нові документи:
- «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» за формою №34-ОПП;
- «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №17-ОПП;
2) скасовуються такі документи:
- «Довідка про взяття на облік платника податків» за формою №4-ОПП;
- «Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №16-ОПП;
3) удосконалюються такі документи:
- «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП;
- «Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за формою №1-ОПП;
- «Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)» за формою № 5-ОПП.
При цьому, з дня набрання чинності Наказом №1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності Наказом №1125 та є дійсними на дату набрання чинності Наказом №1125:
- довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);
- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою №16-ОПП.
Змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами), вдосконалено та спрощено форму «Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість» за формою №1-ПДВ (далі – Заява).
У новій формі Заяви виключено відомості щодо:
- найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;
- місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання);
- контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника (для юридичних осіб);
- кількості працюючих тощо.
Новою формою Заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви. Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність управителів майна. Додаток до Заяви до контролюючих органів не подається.
Особливості розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій за неподання звітності про контрольовані операції
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
У зв’язку із внесенням зазначених змін до ПКУ Державна фіскальна служба України у листі від 10.02.2017 №3282/7/99-99-14-01-02-17 «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України» (далі – лист ДФС №3282) повідомила, зокрема, наступне.
Відповідно до додатка 11 (форма повідомлення-рішення «ПС») до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження – протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.п.56.17.5 та п.56.17 ст.56 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим – четвертим п.120.3 ст.120 ПКУ), продовжує не виконувати свій обов’язок із подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) / документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація), контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:
- отримання податкового повідомлення-рішення платником – у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);
- закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) – у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).
У разі подання платником податків Звіту / Документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п.120.4 ст.120 ПКУ. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п.120.4 ст.120 ПКУ, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання Звіту / Документації до дати подання платником податку Звіту.
Лист №3282 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/71431.html
Нововведення з 01.01.2017 по орендній платі за земельні ділянки
Нікопольська ОДПІ наступне.
Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до статті 288, яка регламентує порядок нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Законом №1791 до пункту 288.1 статті 288 ПКУ додано норму, відповідно до якої договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»).
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.06.2015 за №1171/27616 (далі – наказ №783), затверджена форма Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік.
Законами №1791 та №1797 внесено зміни до пункту 288.5 статті 288 ПКУ, згідно з якими розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
- не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки;
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;
- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки.
Звертаємо увагу на те, що з 1 січня 2017 року річна сума орендної плати залежить від розміру земельного податку, встановленого рішеннями органів місцевого самоврядування для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території на поточний рік.
У разі, якщо рішенням органу місцевого самоврядування встановлено розмір земельного податку менший, ніж передбачений розмір орендної плати, у такому випадку застосовується розмір (ставка) орендної плати, який зазначений у договорі оренди (з урахуванням коефіцієнта індексації). У разі винесення протилежного рішення органу місцевого самоврядування, розмір (ставка) орендної плати розраховується відповідно до ставки згідно з рішенням органу місцевого самоврядування (з урахуванням коефіцієнта індексації).
Звертаємо увагу, що статтею 33 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (абзац перший статті 34 Закону №161).
Поряд з цим у статті 141 Земельного кодексу України зазначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати тощо.
В яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Нікопольська ОДПІ інформує, що згідно з п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі –Декларація) у таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або, з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Розстрочення платежів не звільняє платника від обов'язку сплати податків
Процедура розстрочення сплати податків платниками - не новизна у податковому законодавстві України та має більш ніж двадцятирічну практику застосування.
Для прикладу, лише протягом 2014-2016 років майже 21 тис. платників скористались розстроченням. При цьому, найбільш активно ця процедура використовувалась підприємствами паливно-енергетичної галузі із значною часткою державного капіталу у статутних фондах.
Тобто, прийняття рішень про розстрочення є одним із повсякденних напрямів роботи органів ДФС всіх рівнів.
На сьогодні, право платників на розстрочення сплати податків чітко визначене положеннями статті 100 Податкового кодексу України.
Крім того, механізм оформлення розстрочень додаткового регламентується низкою законодавчих актів та нормативних документів.
Так, процедура є доволі простою та прозорою у застосуванні. Достатніми та виключними підставами для отримання платником розстрочення є:
- заява з сумою розстрочення та термінами її дії;
- аналіз фінансового стану платника та обґрунтування загрози виникнення боргу або неплатоспроможності;
- висновок територіального органу ДФС про можливість надання розстрочення, складений на підставі зазначених вище документів.
При цьому, слід усвідомлювати, що розстрочення не звільняє платника від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній під відсотки, встановлені законодавством.
За своєю суттю механізм розстрочення надає платникам можливість не потрапити в боргову залежність, а державі, зі свого боку, - отримати додаткові надходження до бюджету у вигляді відсотків за користування розстроченням.
Наприклад, у 2014 - 2016 роках максимальний розмір відсотків по розстрочці сягав 36 процентів річних, що співвідноситься зі ставками за банківськими кредитами. За цей період бюджети усіх рівнів додатково заробили на розстроченні сплати податків більш ніж 2,2 млрд. гривень.
Переважна більшість наданих розстрочень сплачується своєчасно та в повному обсязі. У випадку, якщо ж з будь-яких причин платник не забезпечив сплату розстрочених сум - виникає податковий борг, а майно такого платника передається у податкову заставу з подальшим застосуванням заходів стягнення, визначених Податковим кодексом України.
Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік
Нікопольська ОДПІ нагадує, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку шляхом подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначені у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Фізична особа – платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2016 року такі фактично здійснені ним протягом звітного року витрати:
Категорії витрат (відображаються у рядку 13 Декларації) Норма ПКУ Назва витрат, дозволених для включення до податкової знижки
1 Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ
2 Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ
3 Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
5 Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення
6 Підпункт 166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита
7 Підпункт 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива
8 Підпункт 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним
Репетиторам та представникам творчих професій необхідно задекларувати доходи за 2016 рік
Нікопольська ОДПІ нагадує, що у разі отримання доходу від послуг репетиторства, з яких торік не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір (далі – ВЗ), громадяни повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.
Відзвітуватися про отримані минулого року доходи варто спортсменам, акторам та іншим представникам творчих професій у разі, якщо при нарахуванні та виплаті таких доходів не було сплачено ПДФО та ВЗ.
Подати Декларацію можна як у паперовому вигляді у центрах обслуговування платників чи відділеннях ОДПІ, так і засобами сучасних інформаційних технологій.
Декларантам варто скористатися спеціальним електронним сервісом «Декларація про майновий стан» у відкритій частині Електронного кабінету платника, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua) або за посиланням cabinet.sfs.gov.ua.
Фізичні особи – платники податків у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати Декларацію, а у розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) можуть подати Декларацію в електронному вигляді.
Нагадуємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:
► у місті Дніпро за адресами:
- проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;
- проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;
► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.
Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням:http://acskidd.gov.ua/contacts
Прозвітувати про отримані у 2016 році необхідно за новою формою Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян – платників податків і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року.
Хто у 2017 році буде сплачувати транспортний податок?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, легковий автомобіль буде оподатковуватись транспортним податком, якщо його середньоринкова вартість перевищуватиме 1 мільйон 200 тисяч гривень (мінімальна заробітна плата – 3 200 грн х 375).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Згідно з п.п.267.6.2 1 п.267.6 ст.267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Щодо припинення підприємницької діяльності фізичних осіб
Нікопольська ОДПІ нагадує, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах, як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності до зняття її із податкового обліку.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до внесених змін до Податкового Кодексу, з 01.01.2017 року фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП на загальній системі оподаткування за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Крім того, наголошуємо, що фізична особа - підприємець, яка припиняє підприємницьку діяльність повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Коли професійні спілки подають звіт про використання доходів неприбуткової організації
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, уточнено вимоги до неприбуткових організацій.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст.133 ПКУ.
Норма п.46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок Звіту лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.
Вказані роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році».
Чи необхідно неприбутковій організації подавати до фіскального органу фінансову звітність за 2016 рік?
Згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України фінансова звітність є додатком до податкової декларації та її невід’ємною частиною, подається як платниками податку на прибуток підприємств (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).
Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.
Сектор організації роботи
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор