 Версія для друку
 Написати листа
Протягом січня - серпня 2017 року на Дніпропетровщині зібрано 48,4 млрд. грн. податкових і митних платежів та майже 7,2 млрд. грн. єдиного внеску
З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 48 млрд. 379,8 млн. грн., що на 13 млрд. 796,6 млн. грн. більше, ніж у січні - серпні 2016 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців 2017 року спрямовано 35 млрд. 82,3 млн. грн., що на 10 млрд. 906,6 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.
Надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпровського регіону склали 13 млрд. 297,5 млн. грн. Це на 2 млрд. 890,0 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня - серпня 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 7 млрд. 164,8 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 2 млрд. 89,8 млн. грн.
Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини збагатили скарбниці місцевих громад більше ніж на 700 млн. грн. У Дніпровському регіоні за спрощеною системою оподаткування працюють більше 83,5 тисяч фізичних осіб - підприємців. Про це повідомила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова.
Традиційно найпопулярнішою серед приватних підприємців Дніпропетровської області залишається друга група спрощеної системи оподаткування – за нею працюють понад 40,5 тисяч ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює більше 30,5 тисяч підприємців. Понад 12,5 тисяч суб’єктів господарювання – фізичних осіб обрали першу групу.
Підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, протягом січня - липня 2017 року сплачено 702,4 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 228,2 млн. грн., або на 48,1 %.
Адміністрування ПДВ: новації в податковому законодавстві щодо оподаткування юридичних осіб Днями в інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулася прес-конференція на тему: «Питання адміністрування ПДВ. Новації в податковому законодавстві щодо оподаткування юридичних осіб» за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків и зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненка та фахівця управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Світлани Плохої.
За словами Віталія Мироненка: "Кожна третя гривня або 38% надходжень до Державного бюджету від Дніпропетровщини припадає на сплату податку на додану вартість. Приріст доходів Державного бюджету у січні - липні 2017 року, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року склав 27,3 %.
До певного збільшення надходжень призвела зміна порядку оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, остаточне скасування у 2017 році спеціального режиму оподаткування. Так, у січні - липні 2016 року виробники сільгосппродукції сплатили до Державного бюджету 244,5 млн. грн. ПДВ, а за 7 місяців поточного року – 337,1 млн. грн.".
Світлана Плоха розповіла про основні зміни у порядку справляння ПДВ.
Зокрема, удосконалено систему електронного адміністрування ПДВ та механізм застосування штрафних санкцій у разі не реєстрації або несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Виключено норми щодо терміну 60 днів на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних для платників, які застосовують касовий метод. Також, збільшено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець на тему: «Стягнення податкового боргу» Питання 1. Доброго дня. Який механізм стягнення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості платника податків?
Відповідь. Пункт 87.5 статті 87 та пункт 95.22 статті 95 Податкового кодексу України визначають механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Дана норма застосовується як додаткове джерело погашення податкового боргу у разі, коли здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.
Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.
Питання 2. Підкажіть, будь ласка, За яких обставин застосовується адміністративний арешт майна платника податків ?
Відповідь. Адміністративний арешт майна платника податків згідно до вимог статті 94 Податкового кодексу України є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Питання 3. Хочу спитати. Який механізм стягнення податкового боргу фізичної особи?
Відповідь. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у відповідності з вимогами статті 59 Податкового кодексу.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків щодо сплати податків і зборів, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з вимогами статті 87 Податкового кодексу органи ДФС звертаються до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу за рахунок активів фізичної особи-боржника.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
По рішенню суду, яке набрало законної сили, видається виконавчий лист що направляється державному виконавцю для виконання.
Наповнення державної та місцевих скарбничок від платників Нікопольського регіону Як повідомив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун платниками Нікопольського регіону за дев’ять місяців 2017 року сплачено податків та зборів у зведений бюджет більше 1 млрд 71 млн грн, що на 242,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року. У тому числі, до державного бюджету надійшло 378,9 млн грн та до місцевого – 692,2 млн гривень (м. Нікополь та Нікопольський район – 453,9 млн грн, м. Покров – 108,2 млн грн, м. Марганець – 73,1 млн грн, смт. Томаківка – 57,1 млн грн).
Володимир Джавун дякує платникам за своєчасне та повне внесення податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.
Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР З метою оперативного розгляду та вирішення проблемних питань, які виникають у платників податків у зв’язку з запровадженням електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, зокрема щодо відновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в державних податкових інспекціях ГУ ДФС у Дніпропетровській області запроваджено постійно діючу «гарячу» телефонну лінію.
Суб’єкти господарювання Нікопольщини можуть звернутися за консультацією з цих питань за телефоном Нікопольської ОДПІ 4-54-29 понеділок - четвер 9.00 - 13.00, 13.45 - 18.00; п’ятниця 9.00 - 13.00, 13.45 - 16.45.
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято участь в організації тематичного семінару з питань порядку роботи СМ КОР Днями фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Кам’янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області у Вехньодніпровському відділенні Кам’янської ОДПІ проведено тематичний семінар для платників, зокрема сільськогосподарських підприємств, щодо порядку роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинки реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Фахівці фіскальної служби роз’яснили присутнім порядок роботи електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, проінформували стосовно граничних термінів реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН, критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та строків прийняття рішення комісією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Під час семінару зазначено, що автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, що працює в повноцінному режимі з 01 липня поточного року, є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями.
Крім того, увагу присутніх звернуто на функціонування «гарячої» телефонної лінії для платників податків з питань роботи СМ КОР, що працює з понеділка по п’ятницю (окрім святкових та вихідних днів) з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Наприкінці семінару фахівцями фіскальної служби надані фахові відповіді на запитання платників.
Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені керівництва ГУ ДФС посадовим особам підприємств та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Чи необхідно отримувати нові посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису у разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання чи фізичної особи? Відповідно до ст.7 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п.3.4.6 п.3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Для отримання інформаційних послуг платники податків можуть звертатись до Контакт - центру ДФС Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.
Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).
Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів);
Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).
Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.
Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її та територіальних органів.
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс З метою якісного обслуговування платників податків та забезпечення умов для швидкого та комфортного процесу адміністрування податків на офіційному веб-порталі ДФС України запроваджено 14 сервісів, якими сьогодні користуються більшість платників податків. Одним з них є загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - «ЗІР»).
Робота «ЗІР» направлена на забезпечення платників податків своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється на підставі функціональних повноважень органів ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру та, з метою мінімалізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.
Сервіс забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, у т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
Більш детально про роботу «ЗІР» можна дізнатися на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: zir.sfs.gov.ua.
В ЗІР функціонує розділ з митною інформацією Нікопольська ОДПІ нагадує, що в ЗІР функціонує розділ «Інформація з питань митної справи».
Зауважимо, що новий розділ спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямом «Митна справа». Він містить графічні та текстові інформаційні матеріали з питань митного законодавства. Це – матеріали щодо заповнення граф митної декларації, довідкові таблиці стосовно завершення митних режимів та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Варто зазначити, що на сьогодні ЗІР об’єднує в собі майже 5 тисяч чинних запитань-відповідей, 668 нормативних та інформаційних документів, 807 витягів з письмових консультацій, підготовлених ІДД ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян. Крім того, ресурс надає можливість ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, змінами в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
Розміщена в ЗІР інформація постійно актуалізується та систематизується для оптимального сприйняття.
Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс», або за електронною адресою: http://zir.sfs.gov.ua.
У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис» Нікопольська ОДПІ інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс» («ЗІР») функціонує розділ «Електронний цифровий підпис».
Цей розділ містить:
- актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;
- інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;
- місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;
- можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».
Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.
Щодо розділу «Ставки податків і зборів» Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.
Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій ДФС працює Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на виконання статті 52 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.04.2017, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено та функціонує Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (далі – Єдиний реєстр консультацій).
В Єдиному реєстрі консультацій платник податків має можливість здійснити пошук індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) за наступними реквізитами:
- реєстраційний номер ІПК;
- дата реєстрації ІПК;
- ключові слова (наприклад, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість тощо);
- орган, що надав консультацію;
- статус документу (діючі ІПК, анульовані ІПК).
Також надана можливість роздрукувати результат пошуку та необхідну ІПК.
Зайти до Єдиного реєстру консультацій можливо з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (http://sfs.gov.ua) за допомогою розділів:
- «Електронний кабінет платника» – «Інформація з реєстрів» – «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;
- «Реєстр індивідуальних податкових консультацій».
Заробітній платні в «конвертах» - ні Нікопольська ОДПІ нагадує платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою. А мінімальна заробітна плата встановлюється для оплати праці найменшої складності або кваліфікації.
Крім того, мінімальна заробітна плата - показник необхідний для розрахунку мінімального рівня більшості соціальних гарантій та застосовується для всіх працівників незалежно від організаційно-правових форм підприємств.
Роботодавці, які сплачують заробітну плату «в конвертах», або використовують працю неоформлених робітників, тим самим ухиляються від сплати податків: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Тим самим вони не тільки обкрадають державу, а і погіршують соціальні гарантії своїх працівників, тому що від суми офіційної заробітної плати залежить майбутня пенсія громадян та соціальні виплати. Ситуація, коли робітник отримує частину заробітної плати «в конвертах», значно погіршує його соціальну захищеність: громадяни не матимуть змоги отримати пенсію, яка б відповідала рівню їхній реальній заробітній платі.
А для роботодавця виплата «тіньової» заробітної плати – це робота поза межами правового простору, це плинність кадрів, постійне заміна середнього робітника, відсутність розвитку виробництва, програш в конкурентній боротьбі, і, як підсумок, загублений бізнес.
Актуально для платників податків! Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).
Про електронний сервіс ДФС «Акредитований центр сертифікації ключів» Нікопольська ОДПІ нагадує, що про порядок отримання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), які надають пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), можна дізнатись за допомогою електронного сервісу Державної фіскальної служби України «Акредитований центр сертифікації ключів», що розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (http://sfs.gov.ua).
Безкоштовне надання послуг ЕЦП здійснюється АЦСК ІДД ДФС органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.
Робота АЦСК ІДД ДФС забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом, у складі якого використовуються програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.
До послуг ЕЦП, які надаються АЦСК ІДД ДФС належать:
- реєстрація заявників;
- надання у користування надійних засобів ЕЦП;
- допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів;
- надання послуги фіксування часу;
- консультативні послуги у сфері ЕЦП за зверненням підписувачів.
Переглянути перелік документів для отримання послуг ЕЦП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками їх заповнення платники можуть у розділі «Реєстрація користувачів» головної сторінки офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням: http://acskidd.gov.ua/r_kor
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Особливості оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених п.56.23 ст.56 ПКУ, а саме:
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПКУ);
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України), комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ).
Нагадуємо, що Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМ України від 04.07.2017 №485 (далі – Порядок №485);
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (п.п.56.23.3 п.56.23 ст.56 ПКУ);
► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п.56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ).
Відповідно до п.6 Порядку №485 не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку у судовому порядку.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи викладено у новій редакції Нікопольська ОДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за №821/30689 (далі – Наказ №556), у новій редакції викладено: податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821).
Зміни внесені відповідно до Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Так, зокрема, внесені наступні зміни:
- у розділі II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації рядок 10.9 «інші доходи, у тому числі» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))», в якому відображається дохід, отриманий фізичною особою відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
- розділ I «Доходи від провадження господарської діяльності» додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації (далі – Додаток Ф2) доповнено графою 8 «амортизаційні відрахування», сума яких розраховується відповідно до підпунктів 177.4.6 – 177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ;
- до Додатку Ф2 додано новий розділ II «Інформація щодо нарахованої амортизації»;
- розділ III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Додатку Ф2 доповнено рядком 1.2 «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року», що заповнюється фізичними особами – підприємцями, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали Декларацію відповідно до абзацу другого п.177.11 ст.177 ПКУ.
Наказ №556 набирає чинності з 31 грудня 2017 року (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58).
В якому розмірі включається до податкової знижки сума витрат фізособи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу? Відповідно до п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно із п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст.729 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст.720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.06.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Про звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації Нікопольська ОДПІ нагадує, що 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).
Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 ПКУ), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:
► третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;
► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.
При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.
Коли нарахування єдиного внеску здійснюється не на мінімальну зарплату Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Нагадуємо, що відповідно до ст.8 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 2017 рік з 1 січня встановлена мінімальна заробітна плата 3200 грн. на місяць.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись положеннями Закону №2464 не застосовується мінімальна зарплата для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:
► до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;
► до заробітної плати (доходу) працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;
► до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;
► до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);
► до працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО;
► якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
► якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;
► для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності).
В яких випадках та яким чином подається Таблиця даних платника податків? Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, зі змінами (далі – Критерії).
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі – Моніторинг).
Моніторинг здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника ПДВ, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
Платник ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за посиланням cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).
При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).
При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звертаємо увагу, що ДФС на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).
Ставки податку на прибуток підприємств, встановлені з 01.01.2017 Нікопольська ОДПІ повідомляє, що ставки податку на прибуток підприємств (далі – податок на прибуток) визначені статтею 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та з 01.01.2017 мають наступні розміри.
Відповідно до п.136.1 ст.136 ПКУ базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18%.
Згідно з п.136.2 ст.136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
• 3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п.141.1.2 п.141.1 ст.141 ПКУ (п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 ПКУ);
• 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п.14.1 ст.14 ПКУ (п.п.136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ).
Ставки 0%, 4%, 6%, 12%, 15% та 20% застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п.141.4 ст.141 ПКУ (п.136.3 ст.136 ПКУ).
Пунктом 136.4 ст.136 ПКУ визначено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
• 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п.136.4.1 п.136.4 ст.136 ПКУ);
• 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п.136.4.2 п.136.4 ст.136 ПКУ).
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4 та 134.1.5 п.134.1 ст.134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п.136.5 ст.136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п.134.1.4 п.134.1 ст.134 ПКУ, у розмірі 30% з урахуванням положень п.48 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.136.6 ст.136 ПКУ).
Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX ПКУ установлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п.п.14.1.271 п.14.1 ст.14 ПКУ, становить:
• з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%;
• з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;
• з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;
• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;
• з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку на прибуток, визначена п.136.6 ст.136 ПКУ.
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб Нікопольська ОДПІ нагадує, що пільги стосовно сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.281.1 ст.281.ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст.281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
• у селах – не більш як 0,25 гектара,
• у селищах – не більш як 0,15 гектара,
• у містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п.281.3 ст.281.ПКУ).
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п.281.4 ст.281 ПКУ).
До уваги громадян: витрати, які включаються до податкової знижки за 2016 рік Нікопольська ОДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.
Згідно з положеннями статті 166 ПКУ платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.
Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).
До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:
Категорії витрат (відображаються у рядку 13 декларації) | Норма ПКУ | Назва витрат, дозволених для включення
до податкової знижки |
1 | П.п.166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ | Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ |
2 | П.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ | Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ |
3 | П.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ | Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення |
5 | П.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ | Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення |
6 | П.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита |
7 | П.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива |
8 | П.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним |
Актуально для платників ПДВ: щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Нікопольська ОДПІ нагадує, що з 01.07.2017 відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Наказами Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834) та від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30622, затверджено:
- критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії);
- вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
- порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
Тобто на теперішній час зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється незалежно від галузі виробництва та/або видів діяльності суб’єктів господарювання.
Зокрема, для підприємств сільськогосподарської галузі вищевказаними нормативними актами не передбачено будь-яких відмінних Критеріїв для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Разом з цим, виходячи з практики опрацювання контролюючими органами документів та специфіки діяльності у галузі сільського виробництва, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що складена сільгоспвиробником з продажу власновирощеної сільгосппродукції, з метою підтвердження реальності здійснення таких операцій, до переліку документів для прийняття рішення про реєстрацію таких накладних, бажане надання наступної інформації:
- відомості про зареєстровані власні (орендовані) земельні площі задіяні у виробництві сільгосппродукції, реалізацію якої оформлено ПН, що зупинена;
- відомості про засіяні площі, залишки сільськогосподарської продукції та зібраний урожай згідно встановлених форм: «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» – форма №4-сг, «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» – форма №21-заг, «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на звітну дату» – форма №37-сг відповідно (за останній звітний період);
- інформацію про сільгосптехніку, яка використана сільгосптоваровиробником при вирощуванні, обробці та збиранні врожаю, або з придбання таких послуг.
Надання сільгосптоваровиробниками зазначеної інформації до Таблиць* чи Повідомлень** прискорить розгляд, забезпечить його об’єктивність, попередить зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН по аналогічній операції у подальшому.
Довідково:
* Таблиця – Таблиця даних платника податку (наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567));
** Повідомлення – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (Наказ №567).
В якому порядку та в які терміни контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації з 01.04.2017? Відповідно до п.п.14.1.1721 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган,та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій
Згідно з п.52.1 ст.52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
► найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
► код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
► зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
► підпис платника податків;
► дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п.52.1 ст.52 ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п.52.3 ст.52 ПКУ).
Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:
► в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
► у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).
Пунктом 52.5 ст.52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
● про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
● про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 135.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Продовжено застосування ставки вивізного (експортного) мита на металобрухт Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2142-VIII (далі – Закон №2142), яким внесена зміна до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.07.2016 №1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі – ЗУ №1455).
Законом №2142 продовжено з одного календарного року до двох календарних років з дня набрання чинності Закону №1455 перехідний період для застосування ставки вивізного (експортного) мита 30 євро за 1 тонну на товари, зазначені у п.1 Закону України від 24.10.2002 №216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» зі змінами та доповненнями.
Закон №1455 набрав чинності 15.09.2016. Отже, застосування цієї ставки вивізного мита продовжено до 15.09.2018.
Закон №2142 опубліковано у газеті «Голос України» від 03.08.2017 №142.
Граничні терміни реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.
У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.
Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.
Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.
Чи застосовуються пільги при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за садовий та дачний будинки? Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Згідно з п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п.266.4 ст.266 ПКУ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Оновлена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) Нікопольська ОДПІ нагадує, що 28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за №839/30707 (далі – Наказ №568).
Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).
Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:
- заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);
- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.
Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.5 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:
- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785.
Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу Нікопольська ОДПІ нагадує, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).
Цим Наказом затверджені нові:
- форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);
- Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).
Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.
Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.
Рентна плата за спеціальне використання води: типові помилки у поданій звітності за другий квартал 2017 року Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України здійснила аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за результатами діяльності юридичних осіб за другий квартал 2017 року та повідомила наступне.
За результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) (далі – Додаток 5) встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Так має місце невірне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» Додатку 5, внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює невірному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.
Також виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.
Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:
- у р.10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
- у р.10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (відповідно до п.255.7 ст.255 ПКУ);
- у р. 10.3 – коефіцієнт 2 (відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ);
- у р. 10.4 – коефіцієнт 5 (відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ).
Однак, окремими платниками Плати у рядках 10.1 – 10.4 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти до ставок Плати, наприклад, «7287»; «7225»; «1046»; «100».
У рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатка 5 платниками зазначаються інші, ніж передбачено статтею 255 ПКУ, ставки рентної плати.
Незначні помилки, які припускають платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, виявлено за результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (додаток 6 до податкової декларації ї рентної плати) (далі – Додаток 6).
Так, у рядку 6 «Ставка рентної плати» Додатка 6 платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ ставки рентної плати (наприклад, ставка «0,02» замість «0,0184» ставка «0,1503» замість «0,1659»).
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.
Також нагадуємо, що додатки є невід’ємною частиною податкової декларації з рентної плати (далі –Декларація). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Нагадуємо, що граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Плати є:
- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Характерні помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України за результатами попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме.
1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.
Так, наприклад, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини відходів 243.1.001 «Азоту оксиди» задекларовано зобов’язання за ставкою «1968,65» замість «2204,89».
2. У колонці 3 додатків 1 – 3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.
3. У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».
4. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або замість коефіцієнта вказується ставка податку.
Так, відповідно до п.246.4 ст.246 ПКУ у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. При цьому, платники у колонці 6 додатка 3 до Декларації зазначили, наприклад, коефіцієнти «3,3»; «5», «3,1» замість «1» або «3».
5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.
6. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.
Так, наприклад, платником зазначається код забруднюючої речовини «243.1.010» – це «Вуглеводні» (за нею згідно з ПКУ ставка – «124,61»), а ставка – «83,07» (згідно з ПКУ – це ставка забруднюючих речовин: «Водень хлористий», «Вуглецю оксид», «Тверді речовини», коди яких, відповідно, «243.1.008», «243.1.009» та «243.1.012»).
7. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.
Так, наприклад, замість додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації за розміщення малонебезпечних відходів заповнено додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Декларації.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.
Крім того нагадуємо, що граничними термінами подання декларацій екологічного податку та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку є:
- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Діє новий порядок застосування податкової застави Нікопольська ОДПІ інформує, що Міністерство фінансів України наказом від 16.06.2017 № 586 затвердив Порядок застосування податкової застави контролюючими органами.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування відповідно до Податкового кодексу України або податкових законів, і на яких покладено обов'язок із сплати податків, зборів, платежів.
З метою забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених Податковим кодексом, майно такого платника податків у встановлених випадках передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 Податкового кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з-під податкової застави.
Повідомити органи ДФС про зміну головного бухгалтера потрібно у 10- денний строк У разі зміни особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, до контролюючих органів необхідно подати заяву за формою №1-ОПП у 10- денний строк з дня виникнення змін в облікових даних.
Слід знати, при поданні цієї зави з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1,2,4 та 10 поля заяви. Інформація про засновників не подається.
Водночас платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою №1-0ПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
|