 Версія для друку
 Написати листа
Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 1,6 млрд гривень
Державною фіскальною службою (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) з початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 8 млрд 742,6 млн грн. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 557,8 млн грн. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями - порушниками, фахівці ДФС наполягають на винятковій пріоритетності норм закону у сфері оплати праці. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», - зазначила Оксана Томчук.
Фахівці ГУ ДФС звертають увагу, що з 1 вересня 2018 року платники єдиного внеску подають звітність за новими формами. А саме, наказом Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі – Порядок).
Звітність, складена з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів чи без необхідних таблиць, вважається неподаною. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на три мільярди гривень більше ніж торік Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – серпень 2018 року склали 15,9 млрд грн, що на 2,6 млрд грн більше аналогічного періоду 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала понад 9 млрд грн, що перевищує минулорічні показники майже на 2 млрд грн.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2018 року майже 2,5 млрд грн.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж восьми місяців 2018 року спрощенці області сплатили 1,5 млрд грн, що на 329,4 млн грн більше рівня минулого року.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і зборів на суму понад 12 мільярдів гривень Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області разом з Дніпропетровським управлінням офісу ВПП ДФС протягом січня-серпня 2018 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму майже 48,4 млрд грн, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року на 12,3 млрд грн.
Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, із загальної суми надходжень 32,5 млрд грн спрямовано до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 9,7 млрд грн.
Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено надходжень на 9,6 млрд грн більше, ніж торік.
Так, податку на додану вартість перераховано 13,2 млрд грн, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 4,7 млрд грн.
Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 11,9 млрд грн, що на 4,2 млрд грн випереджає дані 2017 року.
Податку на доходи фізичних осіб сплачено 3,1 млрд грн. Це на 0,7 млрд грн більше рівня січня-серпня 2017 року.
Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 1,1 млрд грн військового збору. Показники відрахувань на потреби армії порівняно з минулим роком зросли на 224 млн грн.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Платникам Дніпропетровщини протягом 2018 року відшкодовано з бюджету майже 2 млрд гривень ПДВ Протягом 2018 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано 1 млрд 974,42 млн грн податку на додану вартість, що на 1 млрд 457,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
«Серед чинників, що сприяють відшкодуванню ПДВ, – запровадження єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Загалом впровадження сервісних податкових новацій робить процес нарахування, сплати ПДВ та повернення бюджетних коштів бізнесу максимально прозорим і комфортним водночас. Сьогодні Державна фіскальна служба реально захищає інтереси легального бізнесу, упереджуючи формування, так званого схемного кредиту і таким чином створюючи рівні конкурентні умови для бізнесу», - проінформувала в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для першокурсників Університету митної справи та фінансів Нещодавно у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) з метою ознайомлення молоді з діяльністю органів ДФС та посилення практичної підготовки студентів відбулась лекція для першокурсників Університету митної справи та фінансів.
Студентів привітала заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна, яка запевнила, що обраний ними учбовий заклад обов’язково допоможе реалізувати їх кар’єрні прагнення та досягти успіху. Вона зазначила, що серед податківців та митників ГУ ДФС багато випускників Університету митної справи та фінансів. Ірина Сікіріна побажала першокурсникам успіхів в навчанні, цікавого студентського життя та запропонувала по закінченню університету поповнити ряди податківців області, щоб приймати участь у побудові майбутнього нашої держави та долучитися до зміцнення економіки України.
Фахівці ГУ ДФС ознайомили студентів з основними завданнями фіскальної та митної служб, що направлені на ефективне адміністрування процесу збору податків, консультування та допомогу бізнесу. Наприкінці заходу особливу увагу приділено умовам працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Інтернет-конференція начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Актуальні питання щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Питання 1. Доброго дня!
Я є пенсіонером за віком, займаюсь підприємницькою діяльністю та у мене працюють наймані особи. Скажіть, будь ласка, чи повинен я сплачувати єдиний внесок та надавати звітність?
Відповідь. Доброго дня!
У першу чергу слід зазначити, що умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.
При цьому, частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, тобто ФОП, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (далі – Закон № 1058).
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже Ви, як ФОП, яка отримує пенсію за віком, звільняєтесь від сплати за себе єдиного внеску. Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) Вами не подається. Це визначено пунктом 3 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Мінфіну від 15 травня 2018 року № 511), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Наказ № 435).
Стосовно найманих осіб слід зазначити наступне. Ви, як страхувальник, який використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору, на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, зобов’язані формувати та щомісячно подавати до податкового органу за основним місцем взяття на облік, як платника єдиного внеску, Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця.
Питання 2. Доброго дня!
Я зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи. У мене працює пенсіонер за віком. Скажіть, будь ласка, чи повинна я за нього сплачувати єдиний внесок?
Відповідь. Сплата єдиного внеску регулюється Законом № 2464.
Абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Платники єдиного внеску, зокрема роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.
Питання 3. Хочу запитати, чи вносились у цьому році якісь зміни до переліку платників єдиного внеску?
Відповідь. Так, вносились.
З 01 серпня поточного року розширено перелік платників єдиного внеску.
Відповідно до пункту 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому, звертаю Вашу увагу, якщо члени фермерського господарства одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами (далі – Закон № 108) та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, такі члени фермерського господарства не є платниками єдиного внеску у розумінні пункту 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464.
Також зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств які є фізичними особами –підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб – підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 також зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Питання 4. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, який розмір єдиного внеску нараховується фізичною особою – підприємцем на суму заробітної плати її працівників – осіб з інвалідністю?
Відповідь. Вітаю!
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників визначається статтею 8 Закону № 2464.
Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю.
Таким чином, вказана пільга не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.
Іншого Законом № 2464 не передбачено.
Враховуючи зазначене, ФОП нараховують єдиний внесок на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Питання 5. Доброго дня!
Хочу запитати, чи нараховується єдиний внесок на доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого або нерухомого майна?
Відповідь. Вітаю!
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108 та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях тощо, чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).
Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого або нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.
Таким чином, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого або нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.
Питання 6. Мене цікавить питання, чи необхідно нараховувати єдиний внесок на вартість санаторних путівок, що надаються підприємством своїм працівникам?
Відповідь. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією № 5.
Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розділу 3 Інструкції № 5 – допомога та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску.
Питання 7. Скажіть, будь, ласка, яким чином фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного внеску знятись з обліку у податковому органі у разі припинення ним підприємницької діяльності?
Відповідь. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина 4 статті 6 Закону № 2464).
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Отже, платник єдиного внеску – фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Результати роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області по стягненню податкового боргу В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець.
Вона повідомила, що станом на 1 вересня поточного року у Дніпропетровській області податкова заборгованість становить понад 5 мільярдів гривень.
На сьогоднішній день для погашення заборгованості підрозділами погашення боргу здійснюється весь комплекс заходів.
Так, в держбюджет надійшло понад 310 мільйонів гривень від підприємств - боржників, у тому числі понад 5 мільйонів гривень надійшло від розстрочених сум. Також надходять кошти від підприємств, які знаходяться у процедурі банкрутства, і ця сума становить близько 150 мільйонів гривень.
«Для погашення податкового боргу підрозділами погашення боргу направлено підприємствам - боржникам податкових вимог на суму близько 800 мільйонів гривень. При цьому описано майно підприємств - боржників на суму понад 665 мільйонів гривень і від реалізації цього майна вже надійшло близько 1 мільйона гривень», - зазначила Яна Бабець.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Система e-Receipt: бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 (далі – Постанова № 472) було затверджено проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Отже, бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.
Слід зазначити, що інноваційна електронна система e-Receipt передбачає:
► можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;
► можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;
► відмову від друку паперових чеків;
► відмову від послуг інформаційного екваєра;
► безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;
► створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;
► цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.
Заходи, які здійснюються для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.
Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій – e-Receipt, розроблена ДФС, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею.
Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».
Всі кейси цієї системи є безкоштовними для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.
Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
До уваги роботодавців: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Важливо: згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 57,3 млн гривень З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та 259 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.
Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб’єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно – матеріальних цінностей.
За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Протягом 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію Протягом січня - серпня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 185 письмових запитів на публічну інформацію, що у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року більше на 84 запита.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 49 запитів, від громадян - 136.За наслідками розгляду запитів: задоволено – 126, направлено за належністю – 11, надано роз’яснення – 47, знаходиться на виконанні, термін розгляду не настав – 1.
Всі запити виконані в термін, встановлений законодавством.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
У Дніпропетровській області ліквідували ще одне підпільне виробництво та припинили незаконну реалізацію фальсифікованого алкоголю В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителів м. Кам’янське, які незаконно виробляли та зберігали алкоголь з метою подальшого незаконного продажу.
Виробництво алкоголю відбувалось у трьох гаражних приміщеннях міста. Доставляли фальсифікат до місця реалізації власним автомобілем.
На підставі ухвал суду проведено обшуки за місцями незаконного виробництва та реалізації товарів, а також за місцями проживання фігурантів та в автомобілі, який використовували для перевезення товару.
За результатами обшуків з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання більше 1,3 тис. літрів спирту та фальсифікованого алкоголю відомих торгових марок (горілка, коньяк, віскі), розфасованого як в тетрапаки, так і в скляні пляшки з етикетками відомих торгових марок, а також пусті пляшки та обладнання для незаконного виробництва та автомобіль.
Загальна вартість вилученого перевищує півмільйона гривень. Триває слідство.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у серпні 2018 року 13302шт. (99,5%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.08.2017 по 31.08.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 1,1 % та складає 99,5%.
Також у порівнянні з липнем 2018 року у серпні поточного року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився майже незмінним та складає 99,5%.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Скористайтесь покращеною пошуковою системою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу До пошукової системи Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) внесено зміни.
Так розділи «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення» доповнені новою функціональною кнопкою «Нове у розділі».
Скориставшись кнопкою «Нове у розділі», можливо здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів.
Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).
Про використання пошукової системи ЗІР можна дізнатись у розділі «Про ресурс» на офіційному веб-сайті ДФС України: http://zir.sfs.gov.ua/main/index/about.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Власники нерухомості вже сплатили 582,5 млн гривень податку на нерухоме майно За оперативними даними протягом січня-серпня поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 582,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 308,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (274,2 млн грн) та на 137,8 млн грн показника всього 2017 року (444,7 млн грн).
Сформовано близько 1,2 млн податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для більше ніж 920 тис. фізичних осіб – власників такої нерухомості.
До сплати визначено податку на загальну суму 969,1 млн грн, що на 473,9 млн грн більше, ніж у 2017 році (495,2 млн грн)
Нагадаємо, що податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.
Звертаємо увагу, що у разі наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.
(Інформація прес-служби ДФС України).
За 8 місяців 2018 року до бюджету зібрано 72,5 млрд грн податку на прибуток Протягом січня-серпня 2018 року до загального фонду державного бюджету зібрано 72,5 млрд грн податку на прибуток. Це на 12,2 млрд грн, або на 20,2% більше від запланованого. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 25,2 млрд грн, або на 53%.
Із загальної суми зібраного податку на прибуток 18,5 млрд грн надійшло у серпні цього року, що перевищує запланований показник на 1,5 млрд грн, або на 8,8%.
За результатами поданих декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2018 року платниками задекларовано дохід у сумі 4019,8 млрд грн, що на 669,3 млрд грн, або на 20% більше відповідного показника минулого року. Сума позитивного об’єкту оподаткування склала 264 млрд грн, з якої визначено до сплати 22,2 млрд грн податку на прибуток.
Суб’єктами господарювання подано 26,7 тис. декларацій за перше півріччя 2018 року з податку на прибуток. Це на 3,5 тис., або на 15,2% перевищує відповідний показник 2017 року. З цих декларацій прибутковими є 18,9 тис., або 70,7% від загальної кількості, збитковими – 7,4 тис., або 27,8%. Варто зауважити, що порівняно з поданими деклараціями за І півріччя 2017 року кількість збиткових зменшилася майже на 2%.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Можливості Електронного кабінета З метою забезпечення належного сервісного обслуговування платників податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», Державною фіскальною службою України на базі «Електронного кабінету платника» запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет», за допомогою якого платники податків можуть вести документообіг та сплачувати податки онлайн, не відвідуючи Центри обслуговування платників, що значно економить час та надає можливість уникнути черги.
Офіційна сторінка Електронного кабiнету - https://cabinet.sfs.gov.ua.
За цим посиланням користувачі Електронного кабiнету отримують доступ до порталу, робота з яким здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.
Електронний кабiнет складається із двох функціональних частин:
1. відкрита (загальнодоступна),
2. приватна (особистий кабінет).
Користуватись послугами відкритої частини Електронного кабiнету можна без ідентифікації особи. Через відкриту частину електронного кабiнету користувачам доступні такі можливості:
1. доступ до інформації з публічних реєстрів:
дані про взяття на облік платників;
реєстр страхувальників;
дані реєстру платників ПДВ;
реєстр платників єдиного податку;
інформація про РРО;
інформація про книги ОРО;
дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами
2. інформація про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності (податковий календар)
3. перегляд та друк бланків податкової звітності
4. заповнення декларації про майновий стан і доходи для громадян
5. контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників
У приватній частині Електронного кабiнету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу тощо)Електронний кабiнет надає доступ до наступних сервісів:
1. персоніфікований податковий календар,
2. перегляд облікових даних платника,
3. подання звітності в електронному вигляді до органів ДФС, пенсійного фонду та статистики,
4. перегляд та друк раніше поданої звітності,
5. перегляд вхідних/вихідних документів,
6. листування з органами ДФС,
7. подання заяв, запитів для отримання інформації ,
8. інформація про стан розрахунків з бюджетом,
9. реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних ,
10. інформація з Єдиного реєстру податкових накладних ,
11. інформація з реєстрів операцій та транзакцій в системі Електронного адміністрування ПДВ ,
12. інформація з реєстрів операцій та транзакцій в системі Електронного адміністрування реалізації пального.
Звертаємо окрему увагу на можливість для платників ПДВ скористатися новими сервісами в «Електронному кабінеті» під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Так, зокрема:
- є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скористатися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК.
- можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді;
- платники мають змогу скористатися Реєстром податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.
Доступ до інформації надано у приватній частині Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК;
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).
Нікопольської ОДПІ закликають платників податків, громадян активніше користуватись електронними сервісами, адже це зручно, швидко та значно економить час.
Чи можливо здійснити процедуру реєстрації в АЦСК ІДД через мережу Інтернет без особистої присутності в центрі? Процедура отримання послуг електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заявник, або його довірена особа, мають бути особисто присутніми під час процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД http://www.acskidd.gov.ua у розділі «Реєстрація користувачів».
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ Нікопольська ОДПІ повідомляє, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
• у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
• у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
• у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
• у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
• у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
• у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
• у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита «Отримувач»:
■ зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;
■ зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів;
■ під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.
Вчасно сплатіть податки! Нагадуємо, що на відміну від граничних строків подання звітності та сплати ЄСВ (які переносяться на наступний за вихідним або святковим робочий день), для строків сплати податків та зборів таке перенесення не передбачено.
Отже податки та збори, передбачені ПКУ, останній строк сплати яких спливає у неробочий (вихідний або святковий) день, необхідно сплатити напередодні.
28 вересня 2018 року останній день сплати:
- податку на додану вартість за серпень 2018 року;
- плати за землю за серпень 2018 року;
- податку на доходи фізичних осіб із нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2018 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2018 року;
- акцизного податку за серпень 2018 року;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за серпень 2018 року;
- звіту про контрольовані операції за 2017 рік.
Використання акцизних марок: порядок придбання та звітність Нікопольська ОДПІ звертає увагу на наступне.
Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.
Слід зауважити, що до 20 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.
Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.
Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС області.
Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту або рибництва Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
► для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
► для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (пп. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Документи, які підтверджують міжнародне перевезення з метою застосування ставки ПДВ нуль відсотків Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (пп. «а» пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ).
Згідно із ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
- міжнародна автомобільна накладна (CMR);
- накладна СМГС (накладна УМВС);
- коносамент (Bill of Lading);
- накладна ЦІМ (CIM);
- вантажна відомість (Cargo Manifest).
Відрядження до країни з візовим режимом: оподаткування ПДФО Нікопольська ОДПІ нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену пп 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Сума добових визначається у разі відрядження, зокрема до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Отже, у разі відрядження до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), сума добових витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (зокрема, відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів (транспортних квитків) рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Строки зберігання товарів та транспортних засобів комерційного призначення на складах контролюючих органів Нікопольська ОДПІ інформує, що згідно з частини 1 ст. 240 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1 – 3 і 5 частини 1 та у пунктах 1 – 4 і 7 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів за винятком випадків, передбачених частиною 7 ст. 240 МКУ.
Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини 1 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, необхідних для організації процедури розпорядження ними, але не більше 90 днів (частина 2 ст. 240 МКУ).
Товари, зазначені у п. 5 частини 5 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом строків, установлених ст. 125 МКУ (частина 3 ст. 240 МКУ).
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у п. 6 частини 5 ст. 238 МКУ, що підлягають поверненню власнику, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням (частина 4 ст. 240 МКУ).
Товари, зазначені у п. 7 частини 1 ст. 238 МКУ, можуть зберігатися на складах контролюючих органів протягом 180 днів (частина 5 ст. 240 МКУ).
Товари і документація, зазначені у пунктах 8 – 11 частини 1 та у п. 8 частини 5 ст. 238 МКУ, зберігаються на складах контролюючих органів протягом строків, визначених законодавством (частина 6 ст. 240 МКУ).
Валюта України та іноземна валюта, депоновані в уповноважених банках, можуть зберігатися в них протягом 1095 днів (частина 7 ст. 240 МКУ).
До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції! Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:
а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;
б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;
в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;
г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.
Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (пп. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з пп. 39.5.3.3 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).
Вимоги пп. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до пп 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
Консультаційні послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, у випадку надання резиденту консультаційних, а також інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються.
Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.
Оформлення здавання готівкової виручки до банку Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 29 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, видача готівки з каси для здавання її до банку оформляється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Дохід у вигляді призу в негрошовій формі: оподаткування ПДФО Нікопольська ОДПІ нагадує, що згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів визначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, розрахований відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
До уваги платників податку на додану вартість! Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.
Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).
Отже, з метою нарахування податкових зобов’язань при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).
Податок на прибуток: визначення об’єкта оподаткування з урахованням сум ПДВ Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Ведення бухгалтерського обліку сум податку на додану вартість здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція).
Отже, при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток суми ПДВ враховуються відповідно до Інструкції.
Період, з якого застосовуються рішення місцевої ради щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок Нікопольська ОДПІ інформує, що згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування, є зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ ПКУ (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).
У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Виробник алкоголю та тютюнових виробів для їх експорту повинен мати ліцензію на право експорту таких виробів Нікопольська ОДПІ доводить до відома, що згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Ліцензія на право експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на п’ять років. Плата за ліцензії становить 780 гривень за рік.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органом ліцензування такого виду господарської діяльності як експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено Мінекономрозвитку.
Пунктом 3 Положення про марки акцизного збору, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1995 року № 849/95 «Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі – Положення № 849) визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору.
Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт (абзац п’ятнадцятий частини першої ст. 11 Закону № 481).
Пунктом 4 Положення № 849 встановлено, що митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених для експорту, проводиться лише за місцем їх виробництва відповідними митними органами. Транспортування та зберігання таких товарів на території України здійснюється під митним контролем.
Отже, експорт власної продукції виробником алкогольних напоїв (тютюнових виробів) може здійснюватися за наявності у виробника ліцензії на право експорту алкогольних напоїв (тютюнових виробів).
Податок на додану вартість: порядок оподаткування операцій з тимчасового ввезення (імпорту)/вивезення (експорту) товарів Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:
► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).
Статус нерезидента як резидента країни, з якою укладено міжнародний договір, підтверджує довідка Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ).
Отже, довідка дійсна у межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).
Документальна планова перевірка. Підстави та тривалість проведення. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на офіційному веб-сайті ДФС України: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) фіскального органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки надається лише у випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків.
Для суб’єктів малого підприємництва строки проведення документальної планової перевірки не повинні перевищувати 10 робочих днів.
Для інших платників податків тривалість документальної планової перевірки не має перевищувати 20 робочих днів.
Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника фіскального органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Зазначена норма передбачена ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу.
Повідомляємо ДФС про прийняття працівника на роботу Нікопольська ОДПІ нагадує, що обов’язковою умовою оформлення новоприйнятих працівників є вчасне повідомлення про їхнє прийняття органу фіскальної служби. Цього вимагає трудове законодавство.
Так, відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Звертаємо увагу, Повідомлення необхідно подати до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Подати Повідомлення можна одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Форма повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 413 «Про Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Подання Таблиці даних платника податку у разі здійснення нових видів діяльності Нікопольська ОДПІ повідомляє, що п.29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), передбачено, що платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком З до Порядку.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронною зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.30 Порядку, у Таблиці даних платника податку зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Пунктом 31 Порядку визначено, що Таблиця даних платника податку подається із поясненням, у якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таким чином, у разі якщо платник податку розпочинає здійснювати новий вид діяльності, то Таблиця даних платника податку заповнюється та подається згідно з п.31 Порядку.
|