 Версія для друку
 Написати листа
Роман Насіров та Альгірдас Шемета обговорили напрями співпраці у 2017 році
Взаємодія при вирішенні проблемних питань, з якими звертаються суб’єкти господарювання, та створення сприятливого підприємницького та інвестиційного середовища в Україні обговорювалися під час зустрічі Голови ДФС Романа Насірова з Бізнес-омбудсменом Альгірдасом Шеметою та представниками Ради бізнес-омбудсмена 16 лютого.
Роман Насіров звернув увагу присутніх на позитивну динаміку збільшення надходжень до бюджетів за підсумками січня 2017 року, що порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 60 відсотків. За його словами, якщо така тенденція буде продовжуватися і надалі, можна буде говорити й про подальшу лібералізацію податкового законодавства.
«Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб у бізнесу, який створює в країні робочі місця, були зрозумілі умови роботи та була можливість швидко вирішувати питання, які виникають. Ми уважно аналізуємо проблеми, чи мають вони системний характер, а також відпрацьовуємо кожні окремі випадки», - підкреслив Роман Насіров.
За його словами, після вирішення конкретної проблематики такі рішення направляються до регіональних органів ДФС для уникнення повторної появи подібної ситуації.
У свою чергу Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета відзначив готовність фіскальної служби до конструктивного діалогу та оперативного і всебічного розгляду всіх звернень, які надходять від бізнесу.
«Рівень співробітництва з фіскальною службою, незважаючи на отримані скарги, дуже високий. Ми отримуємо відповіді на ті запити, які надсилаємо фахівцям служби для опрацювання. Крім того, на постійній основі працюють групи спеціалістів ДФС та Ради бізнес омбудсмена», – зазначив Альгірдас Шемета.
За його словами, ДФС відповідально ставиться до рекомендацій Ради та відкрита до співробітництва та вирішення проблемних питань.
Під час зустрічі сторони обговорили питання імплементації змін до податкового законодавства, здійснення контрольно-перевірочної роботи, адміністрування податку на прибуток та ПДВ тощо.
Під час зустрічі також обговорювалися плани поглиблення співпраці ДФС та Ради бізнес-омбудсмена на 2017 рік, а також здійснення цієї роботи на системній плановій основі.
«Основне наше спільне завдання на 2017 рік – сконцентрувати увагу на внесенні до 1 липня необхідних змін у податкове законодавство для того, щоб бізнес мав змогу планувати свою діяльність та підготуватися до роботи у нових умовах», - підкреслив Роман Насіров.
Роман Насіров: Спільний контроль на українсько-молдовському кордоні дозволить протидіяти контрабанді та митним порушенням Фіскальна служба України зацікавлена в організації спільного контролю на пунктах пропуску на українсько-молдовському кордоні. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час зустрічі з Генеральним директором Митної служби Республіки Молдова Віталіє Врабіє.
«Сьогодні ми маємо можливість розпочати новий етап співпраці з колегами з Молдови щодо подальшого впровадження спільного контролю на контрольних пунктах пропуску. Це дозволить прискорити проходження митних процедур громадянами та суб’єктами ЗЕД. Крім того, це збільшить пропускну спроможність пунктів та збільшить транзитний потенціал України та Молдови», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.
На сьогодні на українсько-молдовському кордоні спільний контроль діє на 4 пунктах пропуску.
«ДФС готова до поглибленої співпраці з митним органами Молдови і докладе всіх зусиль зі свого боку для створення дієвої системи обміну інформацією. Ми вже маємо позитивні результати від такої співпраці з іншими колегами з сусідніх держав і очікуємо не менш ефективної роботи і з молдовськими колегами», – зазначив Роман Насіров.
Керівник ДФС підкреслив, що спільний контроль українських та молдовських митників дозволить упередити переміщення контрабанди та ефективно протидіяти митним правопорушенням, що, у свою чергу, сприятиме економічній безпеці обох країн. Крім того, розвиток митної інфраструктури пунктів пропуску та спрощенні митних процедур створять комфортні умови для громадян під час перетину кордону.
Мирослав Продан: Ми задоволені динамікою співробітництва з Митною службою Республіки Молдова ДФС та Митна служба Республіки Молдова активно співпрацюють у напрямі забезпечення економічної безпеки двох країн та регіону в цілому, зокрема, шляхом боротьби з контрабандою тютюнових виробів, наркотиків та зброї. На цьому наголосив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Генеральним директором Митної служби Республіки Молдова Віталіє Врабіє.
«На сьогодні ми маємо високий рівень взаємодії двох служб, деякі напрями співробітництва яких є прикладом та предметом для вивчення митними адміністраціями інших країни, зокрема, це стосується обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через кордон України та Молдови», - наголосив Мирослав Продан.
Перспективними напрямами співробітництва між Україною та Молдовою у митній сфері посадовець визначив подальше удосконалення системи попереднього обміну інформацією, посилення заходів з протидії контрабанді тютюнових виробів, зброї та наркотиків, а також розвиток пунктів пропуску та оснащення їх сучасним обладнанням, запровадження в Україні та Молдові NCTS – спільної транзитної системи.
«Запланована спільна реалізація за підтримки ЄС проектів впровадження спільного контролю у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Кучурган-Первомайськ», а також у міжнародних пунктах пропуску «Маяки-Паланка-Удобне» і «Рені-Джурджулешти»», - підкреслив Мирослав Продан.
Мирослав Продан: ДФС ініційовано пропозиції для покращення взаємодії з бізнесом під час митних формальностей ДФС ініційовано низку пропозиції, які мають покращити взаємодію бізнесу з митними та правоохоронними органами під час здійснення митних формальностей. Про це повідомив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Митного комітету Громадської ради при ДФС за участі народних депутатів, представників Ради бізнес-омбудсмена, центральних органів виконавчої влади, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та керівників профільних структурних підрозділів ДФС.
Так, за словами посадовця, здійснення перевірок, ініційованих контролюючими органами, не повинно впливати на швидкість проведення митного контролю та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають знати підстави для ухвалення рішення про такі перевірки контролюючими органами.
«ДФС запропонувала запровадити інформування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності про те, яким контролюючим органом ініційовано проведення митих оглядів (переоглядів) транспортних засобів та підстави для проведення таких перевірок. Відповідний проект постанови вже направлений до Міністерства фінансів на розгляд», - повідомив Мирослав Продан.
Посадовець закликав й представників громадськості та бізнесу долучитися до відпрацювання змін до митного законодавства для розбудови української митниці та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Під час засідання його учасники також обговорили результати та окремі питання діяльності Міжвідомчого цільового центру із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи, а також питання оренди об’єктів інфраструктури на території митних постів.
За результатами заходу Митним комітетом Громадської ради при ДФС буде підготовлено листи до профільного комітету Верховної Ради України з пропозиціями щодо удосконалення митного законодавства та вирішення спірних питань, які виникають під час проведення митних формальностей.
«Ми підтримуємо проведення предметного діалогу з представниками всіх кіл, небайдужих до ситуації у митній сфері, та готові до пошуку конструктивного вирішення спірних питань, з якими до нас звертаються представники бізнесу», - наголосив Мирослав Продан.
Павло Дроняк: З січня цього року діє нова форма декларації про майновий стан і доходи У цьогорічній деклараційній кампанії платники податків звітуватимуть про свої доходи, отримані протягом минулого року, за нової формою. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».
«З 1 січня запроваджено нову форму декларації, яка була затверджена відповідним наказом Міністерства фінансів. Форма документу стала зручнішою та дозволяє витрачати менше часу на заповнення. Крім того, в ній враховані усі недавні зміни податкового законодавства», – зазначив Павло Дроняк.
Як розповів посадовець, у новій декларації кількість додатків зменшено з 4 до 2, оскільки з 1 січня 2016 року визначено ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% замість 15% і 20%, які діяли до цього. Тобто, якщо раніше платники, які отримували зарплатню від двох або більше роботодавців і якщо їх дохід перевищував у сумі 120 мінімальних зарплат за рік, зобов’язані були подавати декларацію для перерахунку податку, то тепер необхідності у такому перерахунку немає.
Крім того, для зручності громадян було скасовано додаток до декларації, в якому здійснювався перерахунок податку на іноземні доходи.
«Тепер сума отриманих з-за кордону коштів (перерахованих в гривні згідно з валютним курсом НБУ, діючим на момент нарахування таких доходів), відповідні податкові зобов’язання, інформація про країну походження доходу та назва валюти зазначаються в самій декларації без заповнення окремого додатку», – підкреслив Павло Дроняк.
Загалом платники повинні будуть заповнити лише 2 додатки для доходів, податок на які нараховується з урахуванням зазнаних витрат. Перший – при визначенні розміру інвестиційного прибутку та другий – при розрахунку податкових зобов’язань самозайнятим особам.
Павло Дроняк також нагадав, що деклараційна кампанія триватиме до 3 травня включно. Подавати декларацію потрібно за податковою адресою, тобто місцем проживання, де особу взято на податковий облік.
Подати декларацію можна й надіславши її поштою (не пізніше ніж 5 днів до завершення кінцевого терміну подання) або в електронному вигляді через сервіс «Електронний кабінет платника податків» на веб-порталі ДФС.
Крім того, можна скористатися послугами уповноваженої особи.
Тетяна Федченко: Громадяни, які здавали в оренду житло, мають задекларувати свої доходи Про особливості цьогорічної деклараційної кампанії, категорії громадян, які повинні подати декларації, та доходи, які оподатковуються, розповіла заступник директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко в інтерв’ю газеті «Факти».
Так, за її словами, задекларувати свої доходи мають громадяни, які працюють найманими працівниками у роботодавців, наприклад, хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками тощо. Також прозвітувати про отримані прибутки мають люди, які здають своє житло в оренду фізичним особам.
«Податок сплачується під час здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок. До речі, тут є нюанс: якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізособа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 18%. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то податок за ставкою 18% сплачує орендодавець», – підкреслила Тетяна Федченко.
Крім того, оподатковуються також доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.
Посадовець також зазначила, що не повинні подавати декларації особи, які протягом року продали не більше одного житлового будинку, квартири або їх частин, кімнати, дачного будинку, або земельної ділянки у розмірі, передбаченому законодавством для безкоштовної приватизації, за умови, якщо таке майно знаходилося у власності людини понад 3 роки.
До того ж не оподатковується продаж успадкованого майна.
«В інших випадках, коли людина все ж таки має сплатити податок на доходи з фізичних осіб під час продажу квартири, діє пільгова ставка 5%. Крім цього, вона має сплатити 1,5% військовий збір», – розповіла Тетяна Федченко.
Однак, як підкреслила посадовець, завірити договір купівлі-продажу нотаріус може лише при наявності оціночної вартості нерухомості та документу про сплату податку. Тому, після нотаріального завірення угоди податок вважається сплаченим і подавати декларацію громадянам не потрібно.
За перший місяць 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровщини зросли більш ніж на 430 млн. грн. До місцевих бюджетів Дніпропетровської області в січні поточного року надійшло 1 млрд. 259 млн. грн., що на 432,8 млн. грн., або на 52,4%, більше надходжень відповідного періоду 2016 року.
Зростання доходів місцевих громад регіону досягнуто по таким бюджетоутворюючим джерелам як: податок на доходи фізичних осіб – на 216,2 млн. грн., плата за землю – на 87,3 млн. грн., єдиний податок – на 72,9 млн. грн.
«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Дніпропетровщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби області без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Проведено засідання «круглого столу» на тему: «Спрощення процедур торгівлі та сприяння експорту»
Днями Дніпропетровською торгово-промисловою палатою в рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі», який реалізується за підтримки Європейського Союзу, проведено засідання «круглого столу», присвячене питанням спрощення процедур торгівлі та сприяння експорту, механізму роботи «Єдиного вікна» на митниці.
У засіданні приймали участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба та начальник управління організації роботи Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
У рамках засідання обговорювались питання, які виникають у суб’єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності, зокрема, механізму «Єдиного вікна» на митниці: його стану, проблемам, перспективам та шляхам вдосконалення. Крім того, Манушак Осипова доповіла про роботу фіскальних органів області, забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також відповіла на низку питань щодо податкового законодавства.
Щодо рівномірності сплати податкових зобов’язань Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов’язання — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно зі статтею 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З метою забезпечення виконання соціальних видатків та проведення відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі просимо рівномірно сплачувати суми податкових зобов’язань не чекаючи останнього дня.
Від своєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально-економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати освітянам, працівникам охорони здоров’я, культури, пенсій, стипендій, фінансування соціальних заходів та інше. Тому платники податків повинні не тільки не порушувати встановлені терміни сплати, а й піклуватися про рівномірне наповнення дохідної частини бюджету, зазначає начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун.
У січні місцеві бюджети Нікопольщини отримали понад 68 мільйонів гривень Платники Нікопольського регіону спрямували до місцевого бюджету 68,1 мільйон гривень. Як зазначив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, надходження до місцевих бюджетів порівняно з минулорічними зросли на 18,6 мільйонів гривень, темп росту 137,6 відсотки.
Бюджетоутворюючими джерелами наповнення місцевого бюджету є:
- податок на доходи фізичних осіб – за січень 2017 року надходження склали 40,7 млн грн, або 59,8 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. У порівнянні до аналогічного періоду минулого року надходження зросли на 9,4 млн грн., або на 30,1 відсотки;
- плата за землю – надходження склали 12,2 млн грн. або 18,0 відсотки від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. До минулого 2016 року надходження збільшились на 2,8 млн грн., або на 30,1 відсотки;
- єдиний податок – надійшло 8,7 млн грн., або 12,7 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів, проти минулого року надходження зросли майже на 4,4 млн грн, темп росту склав 200,7 відсотків.
Нікопольська ОДПІ: У січні 2017 року платники податків перерахували більше 32 млн грн єдиного внеску Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, платники податків Нікопольського регіону у січні поточного року сплатили 32,2 млн грн єдиного внеску. Відносно минулого 2016 року надходження ЄСВ зросли на 178,5 тис. грн, темп росту 100,6 відсотки.
Звертаємо увагу, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464),який набув чинності з 1 січня 2017 року.
Відповідно до нових норм з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп визначають суму єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, тобто 704 гривні на місяць (3200 грн. х 22% = 704 грн.), та зобов’язані її сплатити незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні.
При цьому, перша група спрощенців повинні сплачувати половину мінімального страхового внеску, тобто 352 грн на місяць.
Крім того, звертаємо Вашу увагу, що ФОП – платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст.4 Закону №2464). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Щодо розгляду звернень громадян за січень 2017 року Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, з початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 1 письмове звернення громадян, що на 1 звернення менше, ніж за відповідний період 2016 року. За результатами розгляду звернень надано відповідь на 1 звернення.
Порушень під час розгляду звернень громадян не зафіксовано. До Нікопольської ОДПІ громадяни повторно не зверталися, неодноразових звернень громадян не надходило.
Отримання відомостей про доходи В рамках електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонує сервіс:
«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.
Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення (тобто запит про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2016 рік вже можно направляти).
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам (//sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). Матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів розміщено в банері «Декларування доходів громадян».
Про перейменування Орджонікідзевського відділення Нікопольської ОДПІ Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14 грудня 2016 року №941 «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу ДФС України від 25.01.2017 №39 «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС» 03.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перейменування Орджонікідзевського відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Покровське відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
У січні 2017 року внутрішньою безпекою ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 21 перевірку Протягом січня поточного року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області за основними напрямками роботи проведено 21 перевірку в територіальних підрозділах служби.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 5 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 13 працівників служби.
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2017 року проведено перевірки 6-ти кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 1-му претенденту відмовлено у призначенні на посаду.
«Акциз-2017»: у Дніпрі ліквідовано 28 незаконних АГЗС Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували мережу незаконних заправок на території м. Дніпро.
В рамках проведення операції «Акциз-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території міста незаконно діють автогазозаправні станції, які реалізовують скраплений газ без державної реєстрації як платника акцизного податку, без його декларування та сплати, без застосування РРО та без відповідних дозвільних документів.
На підставі ухвал суду проведено 28 оглядів за адресами розташування АГЗС, за результатами яких вилучено 57,3 м3 скрапленого газу пропан-бутан орієнтовною вартістю 702 тис. грн. та обладнання на 5,65 млн. грн. Загальна орієнтовна вартість вилучених ТМЦ становить майже 6,4 млн. грн.
Тривають слідчі дії.
Січневі надходження від Дніпропетровської митниці ДФС склали 1,16 мільярдів гривень Протягом січня поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано до державного бюджету 1 млрд. 160 млн. грн. При цьому, порівняно з січнем 2016 року надходження коштів в першому місяці 2017 року збільшились на 178,2 млн. грн., або на 18,2%.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за січень 2017 року склав 72,4%, імпорт - 27,6%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт - 53,3%, імпорт - 46,7%.
Основна кількість товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (47,5%), СНД (27,1%), Азії (20,2%). Основні імпортери: країни СНД (44,8%), ЄС (33,0%), Азії (14,3%).
Щодо розділу «Ставки податків і зборів» Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.
Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Деякі законодавчі зміни у частині акцизного податку Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17 (далі – лист ДФС №3080) повідомила про зміни у законодавстві у частині акцизного податку, запроваджені Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме стосовно:
• реалізації пального;
• ставок акцизного податку;
• інших норм щодо акцизного податку.
У цьому листі також зазначено, що у 2017 році 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні і ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів встановлено як джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України (пункти 5 та 6 статті 11 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).
Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Бюджетний кодекс України (далі – БКУ) доповнено пунктом 43.
Згідно з цим пунктом у 2017 році (як виняток з пунктів 7 та 8 частини другої статті 29 БКУ) 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального (але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування автоматично:
- у першому півріччі 2017 року – пропорційно до частки нарахувань за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік на відповідній території у загальному обсязі таких нарахувань за 2016 рік в цілому по Україні;
- у другому півріччі 2017 року – пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2017 року у загальному обсязі такого реалізованого пального в цілому по Україні за перше півріччя 2017 року.
Порядок зарахування цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Лист №3080 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html
Про розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними зверненнями платників щодо розміру відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) повідомила наступне.
Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).
Статтею 111 Закону №185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для забезпечення надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01.01.2016 Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75% (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 (далі – Постанова №1156)).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №933 (далі – Постанова №933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 Постанови №1156 щодо зменшення з 75% до 30% розміру відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.
Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 №31-24020-22-10/2171 (https://zakon.help/law/31-24020-22-10/2171/) розмір 30% відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення, застосовується, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.
Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30% суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.
З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30%, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 №285 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №346/19381):
- у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за 4-й квартал 2016 року,
- у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30%,
- рядок 08 не заповнюється.
При цьому, враховуючи, що відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою №933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частину чистого прибутку (доходу) за 4-й квартал 2016 року.
Зміни у розмірі штрафів за порушення порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Так, відповідно до цих змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені підпунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, визначаються у розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року. До внесення змін розмір зазначених штрафів визначався згідно з мінімальною заробітною платою, встановленою законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року визначено у розмірі 1600 гривень.
Звертаємо увагу, що Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п.39.4 ст.39 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.
Виконання конституційного обов’язку при отримані громадянами спадщини або подарунку Нікопольська ОДПІ нагадує громадянам, які у 2016 році отримували доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, про необхідність подання до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Відповідно до статті 174 Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини чи подарунку застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО): 0%, або 5%, або 18%.
За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності, отриманої від члена сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Ставка 5% застосовується для будь-якого майна, отриманого у спадщину або у подарунок від осіб, що не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Якщо ж спадщину (подарунок) отримує спадкоємець від спадкодавця – нерезидента або спадкоємець – нерезидент від спадкодавця – резидента, ставка ПДФО становить 18%.
У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та самостійно визначають податкове зобов’язання з ПДФО за однією із зазначених ставок (0%, або 5%, або 18%) і з військового збору за ставкою 1,5%.
Останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян, які зобов’язані подати Декларації, – 3 травня 2017 року.
Нараховані самостійно у Декларації ПДФО та військовий збір необхідно сплатити не пізніше 31 липня 2017 року.
Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, котрий оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, не зобов’язані подавати річну Декларацію. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, звільняється від оподаткування також і військовим збором.
Фізичні особи – платники податків, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунка) та сплатили ПДФО і військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Декларацію.
Декларування доходів, одержаних в іноземній валюті Нікопольська ОДПІ повідомляє, що порядок оподаткування іноземних доходів регламентується пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ, сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та сплатити з одержаних доходів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).
Суми податку на доходи, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ).
Сума податку з іноземного доходу платника податків – резидента, сплаченого за межами України протягом податкового (звітного) періоду, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України (п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 ПКУ).
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань платника такі податки, сплачені в інших країнах (п.п.170.11.3 п.170.11 ст.170 ПКУ):
- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік і визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.
Сума стипендії перевищує 2240 гривень – необхідно нарахувати ПДФО та військовий збір Нікопольська ОДПІ повідомляє, що підпунктом 165.1.26 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, що у 2017 році складає 2 240 грн. (1600 грн. х 1,4).
Тобто, якщо місячний розмір стипендії у 2017 році перевищує 2 240 гривень, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Відповідно, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ сума стипендії у межах 2 240 грн. відображається за ознакою доходу «150», а сума перевищення – за «127» ознакою доходу.
Підтримка агропромислового комплексу Нікопольська ОДПІ інформує.
Відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 1 січня 2017 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», направлені, зокрема, на підтримку підприємств агропромислового комплексу, а саме:
► передбачено надання бюджетних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;
► передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі, не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб;
► передбачено подання сільськогосподарськими товаровиробниками, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», додатку до податкової декларації з ПДВ, у якому такі сільськогосподарські товаровиробники зазначатимуть розрахунок податкових зобов’язань позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з цього податку за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців);
► доповнено функції контролюючих органів по формуванню та веденню Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.
Зміни, внесені з 01.01.2017, для платників єдиного податку Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни до податкового законодавства, зокрема, у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Основними змінами в оподаткуванні платників єдиного податку, внесеними з 01.01.2017 є:
• встановлення ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін ставка встановлювалась до розміру мінімальної заробітної плати), для платників другої групи залишена діюча прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати;
• на 15% підвищено ставки єдиного податку для платників четвертої групи;
• до бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи застосовується коефіцієнт 1,124;
• скасовано обмеження для перебування на спрощеній системі оподаткування, як платники єдиного податку четвертої групи, для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
• при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуватимуться працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
• уточнено, що останнім податковим періодом платника єдиного податку, який припиняє свою підприємницьку діяльність, та відповідно останнім періодом, за який він повинен сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
• встановлено обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;
• з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності 01.01.2017.
Так, зокрема, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 ПКУ.
Законом №1797 внесено зміни до підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:
- конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п.«г» п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу);
- зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п.«ґ» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Крім того, Законом №1791 підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
- пов’язаних з таким кредитором;
- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Законом №1797 до пункту 14.1 ст.14 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:
- поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПКУ);
- що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Пункт 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими поняттями:
- державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п.14.1.441 п.14.1 ст.14 ПКУ).
- термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п.14.1.1221, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ, та відповідно виключено з п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього ПКУ, а не тільки для цілей розділу III ПКУ;
- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п.14.1.271, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ.
З пункту 14.1 ст.14 ПКУ виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 визначалось у п.п.14.1.120.
Більше роз’яснень про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році надано Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – деякі зміни до Податкового кодексу України Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).
Крім того, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із Законом №1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Разом з тим у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до змін, внесених Законом №1797, доданим до пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпунктом 38.6 визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.
Реалізація пального: податкові зміни – 2017 Нікопольська ОДПІ інформує, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, внесені законодавчі зміни, зокрема, з акцизного податку.
Так, продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального. Для цілей оподаткування акцизним податком внесено зміни до визначення терміну «реалізація пального», відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми ПКУ щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов’язковості подання декларації акцизного податку.
Водночас підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 201, відповідно до якого:
- до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 л, не застосовуються штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку, передбачені п.117.3 ст.117 ПКУ, та штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені ст.1202 ПКУ;
- зазначені штрафні санкції не застосовуються з дати виникнення зобов’язання щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального або реєстрації акцизних накладних, розрахунків коригування.
Змінами, внесеними до п.231.1 ст.231 ПКУ, уточнено випадки, в яких акцизні накладні обов’язково складаються платниками податку на обсяги пального, зокрема:
- використаного для власного споживання;
- реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст.229 ПКУ, якою передбачено нульову ставку акцизного податку залежно від напрямів використання підакцизних товарів.
Також встановлено обов’язок виробника пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) складати акцизну накладну на обсяги такого пального.
Для пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ:
- акцизні накладні можуть бути виписані в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального (п.232.3 ст.232 ПКУ);
- у заявках на поповнення обсягу залишку пального сума акцизного податку не вказується, тобто для такого пального сума акцизного податку не є обов’язковим реквізитом такої заявки (п.п.«з» п.п.232.4.1 п.232.4 ст.232 ПКУ) і, відповідно, не потребує попереднього перерахування сума цього податку до бюджету.
Роздрібний акцизний податок з пального скасовано – акцизний податок з роздрібного продажу пального (0,042 євро за 1 л, який сплачувався до місцевих бюджетів за місцезнаходженням АЗС та/або АГЗС) перенесено до основної ставки акцизного податку, що сплачується виробниками та імпортерами.
Водночас на суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального та не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу пального, продовжують поширюватися норми ПКУ щодо функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального (крім тих, які реалізують тільки пальне у ємностях до 2 л). Такі суб’єкти господарювання не заповнюють розділ ІІ додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».
Звертаємо увагу, що зазначені норми поширюються лише на операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, здійснені після 01.01.2017.
Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи Нікопольська ОДПІ інформує, що Міністерство фінансів України у листі від 19.01.2017 №31-11150-09-10/1342 (далі – лист №31) повідомило про індексацію у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи у зв’язку зі змінами податкового законодавства, які набули чинності з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».
Пунктом 2921.2 статті 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.
Статтею 289 ПКУ визначається загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства, а саме: передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи із значення індексу споживчих цін за попередній рік.
За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %.
Підрозділами 6 та 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості справляння плати за землю та єдиного податку відповідно.
Так, з 01.01.2017 при розрахунку плати за землю враховуються наступні особливості:
1) індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків (пункт 6 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);
2) індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням (пункт 8 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін з 01.01.2017):
- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %;
- для земель несільськогосподарського призначення – 106 %.
Разом з тим, пунктом 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості індексації нормативної грошової оцінки земель з метою нарахування єдиного податку. Зокрема, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4-ої групи, застосовується із значенням 100 %.
Враховуючи, що ПКУ не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, з 01.01.2017 при нарахуванні єдиного податку платникам 4-ої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:
- за 2015 рік – 100 %;
- за 2016 рік – 112,4 %.
Лист №31 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71093.html
Застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти Згідно з вимогами статті 4 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.05.2014 за №480/25257, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону №265.
Звертаємо увагу, що відповідна інформація 14.12.2016 також розміщена на офіційному сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua у розділі «Новини»).
До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з 16.06.2016 включено спеціалізований електронний контрольно-касовий реєстратор для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
За інформацією Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» виробничі можливості дозволять до кінця лютого поточного року повністю забезпечити касовою технікою наявні потреби ринку зазначеної сфери діяльності.
У зв’язку з викладеним, ДФС звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти, щодо неухильного виконання вимог чинного законодавства в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Неприбутковим організаціям встановлено річний звітний період та передбачено подання фінансової звітності Для неприбуткових установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст 133 Податкового кодексу встановлено річний звітний період для подання Звіту про використання доходів (прибутків)неприбуткової організації.
Форма такого Звіту затверджена наказом МФУ від 17.06.16 №553.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст. 133 Податкового Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.
Фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до фіскального органу річну фінансову звітність.
Для професійних спілок, їх об'єднань й організацій профспілок передбачено подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише в разі порушень вимог п. 133.4 Податкового кодексу. Така норма вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.
Зазначені норми передбачені пп. 133.4.7 ст. 133 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.
Чи оприлюднюється та розміщується на офіційному веб-порталі ДФС інформація щодо платників, у яких є податковий борг? На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованності) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.
Наразі за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) в приватній частині (особистому кабінеті), з використанням електронного цифрового підпису, доступний розділ «Стан розрахунків з бюджетом», який дає можливості:
переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки;
застосування фільтру в розрізі контролюючих органів;
вивантажити інформацію у форматі XML – файлів.
Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Який день вважається днем сплати єдиний внесок? Днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з рахунка платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;
2) у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів ДФС, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункт 8.
Відповідно до зазначеного пункту ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:
- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100%;
- для земель несільськогосподарського призначення - 106%.
На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Також Держгеокадастром було повідомлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.
Терміни звітування та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води Нікопольська ОДПІ нагадує, що платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказами Міністерства фінансів України:
- від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, – за 4-й квартал 2016 року;
- від 07.11.2016 №927, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669, – за 1-й – 4-й квартали 2017 року.
Відповідно до підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Плати є:
- за 4-й квартал 2016 року: 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;
- за 1-й квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;
- за 2-й квартал 2017 року: 9 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;
- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
Строки сплати плати за землю Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за календарний місяць, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Яка вартість подарунків не оподатковується податком на доходи фізичних осіб з 01.01.2017? Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 р. становить 3 200 грн.
|