 Версія для друку
 Написати листа
Роман Насіров: Додатково до бюджету спрямовано 6 млрд. доларів США
Про виконання поставлених перед ДФС завдань та виконання плану надходжень повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
«Наразі перед Державною фіскальною службою постали два головних і найважчих завдання - виконання доходної частини бюджету, отримання додаткових надходжень до нього та одночасно необхідність створення сприятливих умов для ведення бізнесу, збільшення інвестиційної привабливості країни. Можна з впевненість констатувати – завдання, які ставились перед ДФС протягом року, виконані успішно», - зазначив очільник служби.
Він підкреслив, що за результатами 11 місяців 2016 року фіскальною службою до зведеного бюджету України (збір) спрямовано майже 677 млрд. гривень, тоді як у минулому році – 522 млрд. гривень. Тобто різниця у порівнянні з минулим роком становить близько 155 млрд. гривень, або 6 млрд. доларів.
«Виконання та перевиконання доходної частини бюджету закладає підґрунтя для поступової стабілізації та зростання економіки країни. Перевиконання плану надходжень - це також можливість для поступового збільшення мінімальних заробітної плати та пенсії», - підкреслив Роман Насіров.
При цьому за 11 місяців цього року до Державного бюджету (збір) надійшло 545,4 млрд. гривень, тоді як у минулому році – 431,9 млрд. гривень, тобто на 113,5 млрд. гривень більше. Також збільшені надходження до місцевих бюджетів - цього року забезпечено 131,3 млрд. гривень, при тому що у минулому році – 89,4 млрд. гривень. Тобто за січень-листопад збільшено надходження платежів до місцевих бюджетів на 46,9% (+41,9 млрд. грн.) у порівнянні з відповідним періодом 2015 року.
За його словами, такі надходження дали змогу, в першу чергу, профінансувати підвищення соціальних стандартів та частково профінансувати програму зі зменшення державного боргу перед українськими підприємствами, який було накопичено за попередні роки.
Роман Насіров: У 2016 році митницями ДФС видано майже 48 тисяч сертифікатів EUR.1 Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь у зустрічі з делегацією Митної адміністрації Фінляндії на чолі з Генеральним директором Анті Хартікайненом.
Під час зустрічі Роман Насіров повідомив про реформування діяльності ДФС, у тому числі митних органів. Зокрема, він зосередив увагу на впроваджені автоматизованої системи «Єдине вікно», запуску Міжрегіональної митниці ДФС та мобільних груп, боротьбі з корупцією на митниці та покращенні адміністрування митних платежів. Крім того, очільник українського відомства ознайомив присутніх з підготовчими заходами щодо впровадження експерименту з оформлення за спрощеним порядком осіб та транспортних засобів у пункті пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута» в Чернігівській області на українсько-білоруській ділянці кордону. Експеримент передбачає тісну співпрацю ДФС та ДПСУ.
«ДФС активно залучає міжнародний досвід до процесів реформування митних органів України з метою спрощення митних процедур і посилення боротьби з корупцією. З січня 2016 р успішно реалізується проект TWINNING, все активніше використовується інструмент допомоги ЄС TAEIX. Продовжується співпраця з митними адміністраціями держав-членів ЄС і сусідніх держав з метою спрощення митних процедур і посилення боротьби з контрабандою», - заявив Роман Насіров.
За його словами, важливим елементом підтримки експорту товарів з України в країни ЄС є механізм видачі митницями ДФС сертифікатів з перевезення форми EUR.1. За період січень-грудень 2016 року митницями ДФС видано майже 48 тисяч сертифікатів в країни ЄС, в Фінляндію - 96 штук.
Сторони також обговорили взаємодію відповідних служби в сфері обміну інформацією. З початку 2016 року в митні органи Фінляндії направлено 6 запитів. За результатами отриманих відповідей задокументовано 2 факти порушення митного законодавства на суму майже 0,5 млн. гривень.
«Ми вдячні Митній адміністрації Фінляндії за співпрацю і сподіваємося на її продовження. Зокрема, ДФС підтримує перегляд та оновлення договірної бази, співпрацю у сфері пост-митного аудиту, правоохоронної діяльності, модернізації пунктів пропуску», - додав Роман Насіров.
Сергій Білан розповів про найбільш поширені правопорушення в кредитно-фінансовій сфері Одним з пріоритетних напрямів роботи податкової міліції в поточному році було виявлення злочинів в кредитно - фінансовій сфері.
Про це сьогодні під час прес-конференції заявив Перший заступник голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.
За його словами, для ухилення від оподаткування, виведення в тінь фінансових потоків використовуються операції з цінними паперами, страхування і перестрахування, розкрадання активів банків. Практично усі вказані схеми функціонують з використанням послуг "конвертаційних центрів".
"Тенденції останнього часу свідчать, що діяльність транзитно – конвертаційних груп дещо змінилася. Якщо в 2014 – 2015 роках їх "винагорода" складала 7-9% від конвертованої суми, то в даний час вартість таких послуг складає 11-12%. Крім того, з’явилася тенденція до зменшення обсягів конвертації на один "конверт". Вона виникла не в останню чергу завдяки тому, що значно скоротилися терміни дії окремо взятої групи до її виявлення і ліквідації співробітниками податкової міліції. Крім того, росте кількість випадків вилучення у членів цих груп вогнепальної зброї", - зауважив Сергій Білан.
Він наголосив, що у 2016 році співробітники податкової міліції припинили діяльність 74 «конвертцентрів», до бюджету вже відшкодовано 1,2 млрд грн. завданих збитків від їх діяльності.
Крім того, Сергій Білан розповів, що в поточному році фіксується скорочення кількості випадків шахрайства з боку посадовців банківських установ по відчуженню їх ліквідних активів та умисного доведення банків до банкрутства.
Окрім цього, за словами Першого заступника Голови ДФС, актуальними залишаються схеми розкрадання кредитів рефінансування НБУ, депозитних засобів вкладників банків шляхом кредитування фіктивних і підконтрольних фірм із завищеною вартістю "умовного" заставного майна.
Сергій Білан також наголосив, що в Києві встановлено групу осіб, які довели один з банків до банкрутства шляхом розтрати його активів вартістю більше 170 мільйонів гривень. Такі дії призвели до неплатоспроможності банку перед кредиторами, і, як наслідок, Нацбанк ввів у вказаний банк тимчасову адміністрацію. Під час досудового розслідування на відчужені активи накладено арешт.
Крім того, як розповів Сергій Білан, податкова міліція активно і системно працює над викриттям "тіньових" ділків на ринку цінних паперів. Зокрема, нещодавно було викрито схему конвертації грошових коштів за рахунок придбання "технічних" цінних паперів у "фіктивних" підприємств на загальну суму більше двох мільярдів гривень. Під час досудового розслідування було позбавлено ліцензії фінансову установу в м. Києві та заарештовано цінні папери на суму більше 244 мільйонів гривень.
Також виявлено і зупинено спробу легалізації грошових коштів через одну з банківських установ м. Києва. За результатами проведених заходів, на банківських рахунках заарештовано 211,6 млн. грн., з яких вже 148 млн грн. перераховано на депозитний рахунок ГУ ДФС м. Києва.
За словами Першого заступника голови ДФС, на ринку страхових послуг типовою є схема ухилення від сплати податків страховими компаніями, коли реально діючі підприємства-вигодонабувачі перераховують безготівкові грошові кошти за нібито надані послуги страхування і перестрахування на рахунки транзитних страхових компаній, які, у свою чергу, перераховують кошти на рахунки фіктивних страхових компаній, що підконтрольні учасникам «конвертаційного центру». Надалі гроші переводяться у готівку, у тому числі через рахунки підставних фізичних осіб.
Сергій Білан: У 2016 році з використанням сільгосппідприємств в схемах ухилення від оподаткування зловмисники нанесли державі збитків більше, ніж на мільярд гривень У аграрному секторі зберігається негативна тенденція використання сільськогосподарських підприємств в схемах ухилення від оподаткування, штучного формування податкового кредиту та негативного значення податку на додану вартість. Про це сьогодні під час прес-конференції заявив перший заступник голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.
За його словами, на цьому секторі, де десятиліттями діє система корупції і хабарництва на усіх рівнях, було зосереджено особливу увагу податкової міліції в поточному році.
"Впродовж 2016 року розпочато 84 досудові розслідування, пов'язані із неправомірним використанням сільськогосподарськими підприємствами пільг під час нарахування ПДВ, сума встановлених збитків за вказаною категорією кримінальних проваджень складає більше мільярда гривень", - зауважив Сергій Білан.
Він наголосив, що штучно сформований податковий кредит з ПДВ надалі використовується експортерами або реалізується в адресу транзитно-конвертаційних груп шляхом оформлення безтоварних операцій, що створює передумови для зменшення прибуткової частини бюджету і завдає значних економічних збитків державі.
Сергій Білан зазначив, що у Львові було викрито діяльність посадовців одного з підприємств, які з метою мінімізації податкових зобов'язань впродовж 2016 року здійснювали нетипові експортні поставки соняшникової олії і зернових, незаконно сформувавши при цьому більше 22 мільйонів гривень податкового кредиту з ПДВ. За результатами проведених заходів виявлено і вилучено більше 18 тонн соняшникової олії орієнтовною вартістю 400 мільйонів гривень. Наразі на вилучений товар накладено арешт.
У поточному році з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів майже на 700 мільйонів гривень З початку року співробітники податкової міліції у рамках операції "Акциз-2016" вилучили з незаконного обігу підакцизних товарів на суму 691,9 млн гривень. Про це сьогодні під час прес-конференції заявив Перший заступник голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.
Зокрема, за його словами, було вилучено більше 1,1 млн літрів спирту, більше 910 тисяч літрів алкогольних напоїв, 7,7 млн пачок тютюнових виробів і майже 80 тонн тютюну, а також 13,6 тисяч тонн паливно-мастильних матеріалів.
Сергій Білан також повідомив, що в поточному році було припинено діяльність 155 незаконних виробництв підакцизних товарів, у тому числі 128 цехів з виготовлення лікеро-горілчаних виробів, відкрито 394 кримінальні провадження за статтею 204 КК України.
"Економічний ефект від проведення заходів склав близько 290 мільйонів гривень тільки акцизного податку, які надійшли в результаті реалізації легальної підакцизної продукції, яка заповнила частку ринку, що звільнилася від фальсифікату, - зауважив Сергій Білан.
Мирослав Продан: ДФС реалізує експеримент для спрощення контролю на пунктах пропуску Про спрощення митних формальностей під час перетину державного кордону повідомив в. о. заступника Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан під час прес-конференції «ДФС: результати роботи у 2016 році».
За його словами, для спрощеного порядку оформлення осіб та транспортних засобів ДФС спільно з ДПСУ працює над започаткуванням експерименту в пункті пропуску «Нові Яриловичі-Нова Гута» на українсько-білоруській ділянці державного кордону.
Експеримент передбачає поєднання межі зон прикордонного та митного контролю, зупинку автомобіля лише один раз, перевірку подорожуючих без виходу з автомобіля, обмін інформацією між відомчими базами даних ДПСУ та ДФС.
«Ми плануємо, що результатом проведення експерименту стане скорочення часу проходження контрольних процедур, усунення дублювання інформації у базах ДФС та ДПСУ, зменшення фактору людського впливу під час проведення контрольних процедур, що в свою чергу передбачає мінімізацію корупційних ризиків», - пояснив Мирослав Продан.
Крім того, на думку посадовця, спрощенню митних формальностей також сприяє і впровадження спільного митного контролю у пунктах попуску з суміжними країнами: в даний час спільний контроль осіб, товарів та транспортних засобів здійснюється в 8 пунктах пропуску, розташованих на українсько-польській та українсько-молдовській ділянках державного кордону.
«Процедура здійснення спільного контролю по своїй суті надає переваги для прозорої співпраці українських митників та наших колег з суміжної сторони», - зазначив в. о. заступника Голови ДФС.
Під час свого виступу він також нагадав, що з 1 серпня 2016 року вступили в силу нові (пільгові) ставки акцизного податку на легкові транспортні засоби, що були у використанні.
«З 1 серпня по 4 грудня здійснено митне оформлення 11 311 транспортних засобів. Зниження ставок акцизного податку суттєво зменшує базу оподаткування, що в свою чергу зменшує остаточну ціну транспортного засобу і сприяє розвитку ринку вживаних транспортних засобів», - підкреслив Мирослав Продан.
Мирослав Продан: Кількість оформлень за принципом «єдиного вікна» зросла втричі В. о. заступника Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан відзвітував про стан справ на митниці, наголосивши на збільшені митних надходжень. Так, за результатами 11 місяців поточного року митні платежі зросли на 32% до відповідного періоду 2015 року. Планові показники перевиконано на 7,2%. Таким чином, понад план забезпечено 14 млрд гривень.
Посадовець також відзначив позитивні результати, досягнуті в сфері організації митного контролю. Зокрема, мова йшла про започаткований інформацій обмін між контролюючими органами та митницями за принципом «єдиного вікна».
«На даний час окремі митниці до 30% митних оформлень здійснюють за цим принципом, ми відмічаємо позитивну динаміку щодо зростання цього показника», – зазначив Мирослав Продан.
Він додав, що від часу запровадження принципу «єдиного вікна» кількість митних оформлень з його застосуванням зросла втричі – від 6 тисяч заявок у вересні до 18 тисяч у листопаді.
При цьому ніякі штампи контролюючих органів на товаросупровідних документах не проставляються, як це було раніше.
«ДФС вживає заходів щодо якнайширшого застосування «єдиного вікна» при митному оформленні товарів за рахунок удосконалення нормативно-правової бази взаємодії органів доходів і зборів та контролюючих органів, скорочення кількості документів, необхідних для проведення видів контролю та збільшення кількості місць митного оформлення.
Сподіваюсь, що найближчим часом основна частина суб’єктів господарювання буде використовувати переважно «єдине вікно» для здійснення процедури митного оформлення», – підкреслив посадовець.
Тетяна Пажитнова: ДФС розпочато співпрацю з Офісом технічної допомоги МВФ у сфері управління персоналом У рамках реалізації Програми технічної допомоги МВФ (США) для Державної фіскальної служби України на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом організовано проведення з 6 по 14 грудня 2016 року навчального тренінгу з управління персоналом (HR).
Навчання проводять радники Офісу технічної допомоги МВФ Філ Бранд та Леслі Леркіндер.
До участі у тренінгу залучені представники Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом, підрозділів по роботі з персоналом ГУ ДФС у м. Києві та Київській області, Київської міської та Київської митниць ДФС, Офісу великих платників податків.
«Для нас дуже важлива участь працівників служб персоналу ДФС у подібному навчанні, оскільки співпраця з Офісом технічної допомоги МВФ за напрямом надання консультаційної допомоги має сприяти також оновленню роботи кадрових підрозділів з урахуванням нових методів та підходів підбору персоналу, успішному впровадженню в ДФС кращого міжнародного досвіду у сфері HR», - зазначила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Тетяна Пажитнова.
Програма навчального курсу складається з таких модулів: функції та обов’язки менеджерів з управління персоналом, підбір і розвиток персоналу, управління основними програмами HR, управління та ведення організаційних змін, управління ризиками та стратегічне планування, ефективні комунікації, інструментарій керівника HR для підвищення ефективності діяльності організації та її співробітників.
«Маємо надію, що успішне впровадження цього пілотного проекту та подальша плідна співпраця ДФС з Офісом технічної допомоги МВФ дозволить підготувати фахових тренерів для навчання колег-кадровиків, та стане поштовхом для проведення протягом 2017 року ряду подібних навчальних заходів для працівників по роботі з персоналом територіальних органів ДФС по всій Україні», – наголосила Тетяна Пажитнова.
Мирослав Продан: ДФС перебуває в активній фазі реформування та модернізації Протягом 2016 року відбувалися динамічні процеси реформування митних органів України. Мета цих процесів полягала в сприянні торгівлі шляхом спрощення митних процедур, у створенні сучасних митних органів та забезпеченні економічної безпеки України.
Про це повідомив в. о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Проектної групи Україна - ЄС щодо імплементації Рамкової стратегії митного співробітництва Україна - ЄС.
За його словами, у 2016 році завдяки зусиллям по спрощенню та прискоренню митних процедур досягнуті хороші результати: 96% декларацій подається в електронному вигляді; майже 90% товарів, які імпортуються в Україну, оформлено за 1 методом; декларації в режимі експорту оформлюються протягом 1 години, в режимі імпорту – 2 годин 15 хв. Крім того, з 1 січня 2016 року видано 48 тисяч сертифікатів EUR.1.
«Також у серпні цього року була створена Міжрегіональна митниця, завдання якої полягає у координації діяльності митних органів в Україні на випадок надзвичайних ситуацій та боротьбі з контрабандою та можливими корупційними проявами», - додав Мирослав Продан.
Він зауважив, що для ДФС надзвичайно важливими є розвиток і удосконалення співпраці з митними адміністраціями сусідніх держав та введення нових форм взаємодії, спрямованих на спрощення митних процедур та прискорення митних формальностей. Однією з таких форм є спільний прикордонний та митний контроль.
«В даний час спільний контроль здійснюється у 8 пунктах пропуску, розташованих на українсько-польській та українсько-молдовській ділянках державного кордону. Ми розраховуємо на запровадження спільного контролю ще у 8 пунктах пропуску на кордоні з Польщею, Румунією та Словаччиною. Наразі відбуваються відповідні переговори з нашими партнерами з цих країн, вживаються заходи щодо створення та розвитку відповідної інфраструктури в пунктах пропуску», - зазначив Мирослав Продан.
З початку року на Дніпропетровщині 305 мільйонерів задекларували свої доходи Загальна сума задекларованого ними доходу складає майже 1 млрд. 421 млн. грн. Сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб становить 17,6 млн. грн., військового збору – майже 2 млн. грн. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
Загалом, станом на 01.12.2016 декларацію про майновий стан і доходи надали понад 50 тисяч громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу за 2015 рік складає 3 млрд. 570 млн. грн. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 80,6 млн. грн., що на 7,4 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати - 13,7 млн. грн.
Повернення ж з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 8619 громадян на загальну суму 10,1 млн. грн.
Захист прав людини та правозахисна діяльність у сфері податкових відносин Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це передбачена Конституцією і законами України система правових норм, організаційних засобів і способів, умов і вимог, за допомогою яких здійснюються охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.
Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин.
Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.
Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків. Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Крім того, ст.56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.
Стаття 17 Податкового кодексу України визначає права платників податків та механізми їх захисту, зокрема, право платників податків безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.
Податковий кодекс України (далі – ПК) деталізує права людини та механізм їх захисту, у тому числі учасників АТО, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб, зокрема:
- право безоплатно отримувати у контролюючих органах інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів ДФС (ст. 52 ПК);
«З метою реалізації та захисту власних прав платники податків, громадяни, а також учасники антитерористичної операції мають право звертатися до інспекцій з метою отримання податкового роз’яснення згідно до Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», - розповів начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Посадовець підкреслив, що платник податку, як власник своїх грошових коштів має законне право захищати приватну власність, якщо контролюючий орган претендує на більшу суму ніж та, що, з погляду платника, передбачена для сплати податку. Тобто, поряд з обов’язком сплачувати податки, фізичні й юридичні особи наділені певними правами, що дозволяє вести цивілізований діалог з посадовими особами органів Державної фіскальної служби України.
«До таких прав слід віднести право оскаржувати у разі незгоди рішення фіскальних органів щодо донарахування податкових зобов’язань, застосування фінансових санкцій і накладення адміністративних стягнень; відшкодовувати з бюджету грошові кошти, списані органом Державної фіскальної служби у безспірному порядку з порушенням вимог законодавства; отримувати консультації з питань оподаткування; безоплатно отримувати в контролюючих органах інформацію про податки і збори і нормативно-правові акти, тощо», – зазначив Олег Басан.
"Щодо рівномірності сплати податкових зобов’язань Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов’язання — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно зі статтею 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З метою забезпечення виконання соціальних видатків та проведення відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі просимо рівномірно сплачувати суми податкових зобов’язань не чекаючи останнього дня.
Від своєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально-економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати освітянам, працівникам охорони здоров’я, культури, пенсій, стипендій, фінансування соціальних заходів та інше. Тому платники податків повинні не тільки не порушувати встановлені терміни сплати, а й піклуватися про рівномірне наповнення дохідної частини бюджету, зазначає начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун.
Платники Нікопольського регіону поповнили місцеві бюджети на 767,4 мільйони гривень Як повідомив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун з початку року платники податків Нікопольського регіону сплатили до бюджету міста 767,4 мільйони гривень, що на 201,9 мільйонів більше, ніж за аналогічний період минулого року та на 59,3 мільйони – від запланованих показників.
Лідерами серед платежів, які надходять до місцевих бюджетів, є податок на доходи фізичних осіб (451,8 млн грн), плата за землю (167,3 млн грн) та єдиний податок (65,9 млн грн).
«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Нікопольщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначив Володимир Джавун.
Платники єдиного податку стабільно поповнюють місцеві скарбниці Нікопольського регіону З початку року платники податків Нікопольського регіону, які обрали спрощену систему оподаткування, сплатили до місцевого бюджету 65,9 мільйонів гривень єдиного податку, що на 20,2 мільйони більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, темп росту склав 144,1 відсотків.
За словами першого заступника начальника Нікопольської ОДПІ Володимира Малиновського, сьогодні повнота та своєчасність надходжень до місцевих бюджетів має велике значення, адже це – безпосередня основа видатків на потреби громади, а єдиний податок – одне з джерел, що його стабільно наповнює.
Платники Нікопольського регіону допомогли армії майже на 42 мільйони гривень За січень-листопад 2016 року платники Нікопольського регіону забезпечили до держбюджету 41,9 мільйонів гривень військового збору. Це складає 9,8 відсотки від загальної суми надходжень до державного бюджету. Про це розповів перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський.
Нагадуємо, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Міжрегіональною митницею припинено спробу ввезення брендового одягу та взуття під виглядом «секонд-хенду» Посадовими особами Міжрегіональної митниці ДФС припинено спробу незаконного ввезення товарів відомого французького бренду.
Так, 1 грудня 2016 року до митного оформлення було подано попередню митну декларацію на вантаж «одяг та взуття вживані», одержувачем якого виступало підприємство, зареєстроване у м. Києві. Переміщення даного вантажу було поставлено на окремий контроль працівниками Міжрегіональної митниці.
Вантажний автомобіль із зазначеним вантажем 5 грудня 2016 року надійшов у пункт пропуску «Чоп» Закарпатської митниці. Співробітниками Міжрегіональної митниці було ініційовано проведення митного огляду товару у спеціально обладнаному боксі. Під час огляду в середині причепа серед мішків із вживаним одягом було виявлено 240 пакувальних місць загальною вагою понад 5 000 кг з новими одягом та взуттям відомого французького бренду з наявними на них бірками та цінниками. Окрім того, серед товару виявлені речі, які мають ознаки порушення прав інтелектуальної власності відомих брендів.
На даний час тривають дії щодо визначення точної кількості та вартості затриманого товару, а також вирішується питання щодо складання протоколу про порушення митних правил за ознаками ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладання штрафу у розмірі 100% вартості безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією зазначених товарів.
У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів з обігом 100 млн. грн. У м. Дніпро ліквідовано центр мінімізації митних платежів та викрито його організаторів.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області в рамках проведення операції «Рубіж-2016» та оперативного супроводження кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України ліквідовано діяльність центру мінімізації митних платежів.
Встановлено організатора, який разом із 5 спільниками з метою мінімізації митних платежів, використовуючи реквізити і розрахункові рахунки підприємств-нерезидентів, зареєстрованих в країнах Великої Британії та Словаччини, здійснював придбання квітів та рослин у підприємств Нідерландів та імпортував їх на митну територію України за заниженою вартістю, а потім реалізовував через склади-магазини за готівку.
В подальшому, з метою ухилення від сплати податків та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, здійснювалося документальне оформлення операцій з придбання рослинної продукції із використанням реквізитів та розрахункових рахунків підприємств, що мають ознаки транзитності.
Загальний обсяг проведених операцій у 2015-2016 роках склав близько 100 млн. гривень.
На підставі ухвал суду проведено 10 обшуків в офісному приміщенні, за адресами розташування магазинів та за місцями проживання фігурантів центру, де вилучено грошові кошти в еквіваленті майже 500 тис. гривень, 14 печаток, в тому числі 4 печатки підприємств-нерезидентів, комп’ютерну техніку та фінансово-бухгалтерську документацію.
Окрім того, накладено арешт на 630 тис. грн. на розрахункових рахунках «компанії» в одному з комерційних банків.
Тривають слідчі дії.
На Дніпропетровщині плата за землю поповнила місцеві бюджети більш як на три мільярда гривень Впродовж одинадцяти місяців 2016 року власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети на 3 млрд. 092 млн. гривень. Це на 1 млрд. 025 млн. гривень, або майже на 50% більше, ніж за січень – листопад 2015 року.
При цьому 2 млрд. 813 млн. гривень сплачено юридичними особами і 279 млн. гривень – фізичними особами. Фактичні показники місяців минулого року перевищено юридичними особами на 920,2 млн. гривень, фізичними особами – на 104,7 млн. гривень.
Нагадаємо, плата за землю включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший сплачують власники землі та землекористувачі, другий – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.
Внесені зміни до програмних забезпечень ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 29.11.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):
- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.5.0);
- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.5.0).
Так, зокрема, на виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420, додано нові версії документів:
• F/J3000411 – Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4);
• F3000511 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5) (Фізичні особи – підприємці);
• F3000611 – Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів (Додаток 6);
• F/J3000711 – Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Додаток 7).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №806 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв і Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів – лічильників обсягу виробленого спирту етилового» внесено зміни у такі форми:
• F/J1204101 – Товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового;
• F/J1204201 – Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв.
З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на веб-порталі ДФС шляхом їх завантаження за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
"Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Яким чином роботодавець розраховує єдиний внесок, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної? Абзацом другим частини п’ятої статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначено, що у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою статті 8 Закону №2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст.8 Закону №2464).
Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №108).
Так, статтею 3 Закону №108 визначено, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.
Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VІІІ із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці у цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
Однак роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.04.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Особливості оподаткування ПДВ операцій з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 15.11.2016 №12129/Т/99-99-15-03- 02-15 (далі – лист ДФС №12129) щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку повідомила наступне.
Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості.
У разі, якщо при ліквідації основних засобів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.
Лист №12129 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/70482.html
Пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО Органи місцевого самоврядування, зокрема, відповідно до п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідних територіях.
Сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п.п.12.3.7 п.12.3 ст.12 зазначеного Кодексу).
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб передбачені ст.281 цього Кодексу. Так, відповідно до п.п.281.1.4 п.281.1 цієї статті від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.281.2 ст.281 Кодексу).
Отже, якщо у фізичної особи є посвідчення, яке підпадає під дію п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 Кодексу з урахуванням п.281.2 цієї статті, така фізична особа звільняється від сплати земельного податку.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність за готівку Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила, що останнім часом почастішали випадки порушення суб’єктами господарювання дотримання касової дисципліни щодо своєчасності оприбуткування виручки.
Відповідно до п.2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або використанням розрахункової книжки (далі – РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Тобто, щоденно суб’єкт господарювання повинен оприбутковувати у КОРО виручку на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів).
За несвоєчасне (через день і більше) оприбуткування передбачена штрафна санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої та/або несвоєчасно оприбуткованої суми коштів, відповідно до ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
За яких умов податкові вимоги та податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними? Згідно зі статтею 60 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Відшкодування витрат на проживання відрядженому працівнику у випадку найму ліжко-місця Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 28.11.2016 №25705/6/99-99-13-02- 03-15(далі – лист ДФС №25705) щодо відшкодування витрат на проживання відрядженому працівнику у випадку найму ліжко-місця повідомила наступне.
Згідно зі ст.121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Відповідно до п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.
Підпунктом «а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ визначено, що не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені у п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді, зокрема рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59).
Відповідно до п.5 розділу II Інструкції №59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98 (далі – Постанова №98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.
Наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 №19 затверджено Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг (далі – Правила).
Згідно з термінологією, наведеною у пункті 1.3 розділу 1 Правил, готельна послуга – це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
При цьому, номер – це окреме вмебльоване приміщення, що складається з однієї або декількох кімнат, обладнаних для тимчасового проживання.
Місце (ліжко-місце) – це частина площі номера з ліжком, постільною білизною, рушниками та іншим інвентарем відповідно до категорії готелю, призначена та придатна для проживання однієї особи.
Отже, вимоги щодо типу ліжка у Правилах відсутні.
Враховуючи зазначене вище, якщо підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує працівнику, який перебував у відрядженні в межах України, витрати на найм житлового приміщення у розрахунку вартості одного місця (номера з ліжком, незалежно від його типу) у готелі за кожну добу такого проживання у межах граничних сум, затверджених Постановою №98, такі витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Лист №25705 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70478.html
Чи потрібно суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ? Згідно з частиною третьою ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №481) суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом №481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Форми звітів:
- №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт №1-РА);
- № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі – Звіт №1-РТ)
затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ №49), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470.
За результатами аналізу набрання чинності Наказу №49 Державною регуляторною службою України прийнято рішення від 04.07.2016 №8 щодо необхідності усунення Міністерством фінансів України у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення порушень принципів державної регуляторної політики.
У порядку, визначеному статтями 27 та 28 Закону України від 11.09.2003 №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49», яким, зокрема спрощено форми Звіту №1-РА та Звіту №1-РТ.
Таким чином, до внесення змін до Наказу №49, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 115.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Змінена форма Типового договору оренди землі Нікопольська ОДПІ інформує, що 02.12.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» (далі – Постанова №843).
Як повідомляється на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України, Постановою №843 удосконалена типова форма договору оренди землі.
Зокрема, відповідно до цієї Постанови фізичні та юридичні особи під час підготовки договорів оренди землі витрачатимуть менше часу та коштів за рахунок можливості укладання договору оренди на декілька земельних ділянок одного орендодавця.
Крім того, Постанова №843 приводить у відповідність Типову форму договору оренди землі до вимог законодавства, зокрема, у частині встановлення строку оренди земель сільськогосподарського призначення не менше ніж 7 років, а у разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, – не менше ніж 10 років.
Зазначеним документом також передбачено, що відтепер сторони в обов’язковому порядку повинні погодити лише об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Постанова №843 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 02.12.2016 №227.
Право на податковий кредит зберігається протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25826/6/99-95-42-01- 15 (далі – лист ДФС №25826) щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але помилково не включена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ повідомила наступне.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, сума ПДВ по своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну складено (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).
Якщо протягом 365 календарних днів до складу податкового кредиту не включена сума ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням термінів, то така сума також може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому таку податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).
Лист №25826 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70469.html
До уваги громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку за 2015 рік! Нікопольська ОДПІ нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ, а саме:
ПІДСТАВА | ВИТРАТИ | ОБМЕЖЕННЯ |
Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 ПКУ | Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом | Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання |
Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ | Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям | Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік |
Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ | Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання | Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року |
Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ | Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення | Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
при страхуванні платника податку – 1710 грн.;
при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення –
855 грн. |
Абзац другий п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій | Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік |
Абзац третій п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита | Обмежень не встановлено |
Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу | Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах |
Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ | Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним | Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла |
Внесені зміни до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 03.12.2016 набрав чинності Закон України від 03.11.2016 №1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» (далі – Закон №1724).
Законом №1724 внесені зміни до таких Законів України:
- від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
- від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
- від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- від 23.06.2005 №2709-IV «Про міжнародне приватне право».
Так, зокрема, зазначеним Законом передбачено, що у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.
Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Закон №1724 опубліковано у газеті «Голос України» від 02.12.2016 №230 та відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцевих положень» цього Закону буде введено в дію 03.01.2017.
До уваги платників податку на прибуток підприємств: сплата авансових внесків з податку Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.11.2016 №25825/6/99-95-42- 01-15 (далі – лист ДФС №25825) щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку, повідомила таке.
Відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» не передбачено окремих кодів бюджетної класифікації для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
Тобто, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Враховуючи те, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року, здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств, то платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску у межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).
Лист №25825 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70470.html
Порядок сплати ПДФО та військового збору на дохід, отриманий фізособою у вигляді спадщини та/або подарунку, і звітування про його отримання Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Не надають таку Декларацію спадкоємці – нерезиденти, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємці, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також інші спадкоємці – нерезиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Нотаріус видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДФО з вартості об’єкта спадщини (п.174.4 ст.174 ПКУ).
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із статтею 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник – фінансова установа (п.174.5 ст.174 ПКУ).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено пунктом 174.6 статті 174 ПКУ, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Звертаємо увагу, що порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету встановлено п.168.4 ст.168 ПКУ, відповідно до підпункту 168.4.5 якого фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування (свідоцтв на спадщину) – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках – за її податковою адресою.
Також у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету (п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарунку та/або спадщини, може сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
У разі несплати ПДФО та військового збору до нотаріального посвідчення спадщини та/або договору дарування на об’єкти спадщини (дарунку), згідно із п.179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати Декларацію до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею Декларації (п.179.7 ст.179 ПКУ).
Безкоштовне харчування працівників на умовах «шведського столу» – об’єкт оподаткування ПДВ для підприємства Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України у листі від 23.11.2016 №25307/6/99-99-13-02- 03-15 (далі – лист ДФС №25307) повідомила, що операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
Суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством – платником податку у зв’язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
При цьому, якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 ПКУ, не здійснюється.
У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно у межах господарської діяльності, а тому податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ. Податкові зобов’язання відповідно до п.198.5 ст.198 Кодексу також не нараховуються.
Лист №25307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70457.html
Змінена форма декларації акцизного податку МФУ наказом "Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 26.09.2016 № 841 виклав в новій редакції форми декларації акцизного податку.
Так, внесено зміни до розділів декларації в частині відображення податкових зобов'язань за операціями з реалізації палива, введені нові додатки до декларації для розрахунку сум акцизного податку з реалізації палива, а також розрахунку сум акцизного податку для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі паливом.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 22.11.2016 р. №90).
З 3 грудня 2016 року підвищено мінімальні ціни на окремі види алкогольних напоїв Постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957» від 09.112016 р. № 828, затверджено нові мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.
Так, мінімальна оптова ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту становить 225 грн., роздрібна – 348,9 грн.
Мінімальна оптова ціна на коньяк (бренді) п'ять зірочок за 1 літр 100-відсоткового спирту становить 384,29 грн., роздрібна – 599,5 грн.
Мінімальна роздрібна ціна на вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л складає 33 грн.
Мінімальна роздрібна ціна на вермути та інші вина виноградні натуральні з додаванням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л становить 42 грн.
Постанова набирає чинності через десять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур’єрі» №220 від 23.11.2016 р.), тобто з 03 грудня 2016 року.
16 грудня 2016 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2017 року Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (щодо критеріїв умов застосування єдиного податку).
Форма та порядок надання заяви затверджені наказом МФУ від 20.12.11 №1675.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік за формою, визначеною постановою КМУ №1675.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку фіскальний орган зобов'язаний протягом 2-х робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
16 грудня 2016 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.
Зазначена норма передбачена п.п. 298.1.4 ст. 298 та п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України.
В 2016 році дитячі новорічні подарунки вартістю до 110,24 грн., які надаються профспілковими організаціями, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб Вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, які надаються профспілковими організаціями дітям членів профспілки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
При цьому, дитячі святкові подарунки, які надаються профспілковими організаціями дітям членів профспілки, не оподатковуються при виконанні наступних умов:
- такий подарунок містить лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва, а також фрукти незалежно від країни виробника;
- загальна вартість новорічного дитячого подарунка не перевищує 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року.
У цьому році ця сума становить 110 грн. 24 коп.
Разом з тим, гранична вартість квитків на новорічні дитячі вистави, які надаються профспілковими організаціями дітям членів профспілки, для звільнення від оподаткування податком на доходи, не встановлена.
Отже, вартість квитків на новорічні дитячі вистави, які надаються профспілковими організаціями дітям членів профспілки, податком на доходи не оподатковується незалежно від вартості квитків.
Зазначена норми передбачена Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. №2117-ІІІ.
Цей Закон, як виняток з Податкового кодексу України, діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.
Плата за землю з фізичних осіб Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі - ПКУ).
Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).
Пунктом 14.1.72 пункту 14 ПКУ встановлено, що земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Статтею 81 ЗКУ встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі – продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно – правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно із статтею 96 ЗКУ землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату тощо.
Статтею 120 ЗКУ передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користування кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (пункт 286.6 статті 286 ПКУ).
Поряд з цим у пункті 287.8 статті 287 ПКУ встановлено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі усіх квартир і нежитлових будівель у будинку.
Лист ДФС України від 30.11.2016 №38189/7/99-99-13-03-01-17.
"Заповнення поля ""Призначення платежу"" в розрахунковому документі При сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле ""Призначення платежу"" розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле N 1:
друкується службовий код (знак) ""*"" (ознака платежу);
поле N 2:
друкується розділовий знак "";"";
друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число);
поле N 3:
друкується розділовий знак "";"";
друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле N 4:
друкується розділовий знак "";"";
друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля ""Призначення платежу"" електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу "";"" не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС), поля N 5 та N 6 заповнюються таким чином:
поле N 5:
друкується розділовий знак "";"";
друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат - ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле N 5 не заповнюється;
поле N 6:
друкується розділовий знак "";"";
друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле N 6 не заповнюється;
поле N 7:
друкується розділовий знак "";"".
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.
Звертаємо Вашу увагу, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666 зі змінами та доповненнями.
|