www.tomak.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 23 квітня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Томаківський район >> Новини
Представлено Публічний звіт ДПС за 2020 рік
Версія для друку Написати листа
Представлено Публічний звіт ДПС за 2020 рік

    Голова ДПС Олексій Любченко представив Публічний звіт ДПС за 2020 рік.
    Результати роботи податкової служби у минулому році, позитиви та напрацювання також презентували Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступники Голови ДПС Євген Олейніков, Михайло Тітарчук та Наталія Калєніченко.
    За словами Олексія Любченка, у минулому році ДПС вдалося досягти значних результатів у своїй роботі. Так, протягом 2020 року надходження платежів (сальдо) до зведеного бюджету України склали 848 млрд гривень. Це на 15,7 % перевищило показники 2019 року.
    До державного бюджету надійшло (сальдо) 567,4 млрд грн, що на 21,5 % (100,5 млрд грн) більше, ніж за 2019 рік.
    Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 507,5 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України було перевиконано на 10,7 %. До спеціального фонду надійшло 59,9 млрд гривень.
    При цьому протягом року фіксувалася динаміка виконання планових показників. Так, якщо за січень-квітень 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 137,5 млрд грн (або на 11,7 млрд грн менше від очікуваних показників), то протягом травня-грудня 2020 року забезпечено 370 млрд грн (на 60,8 млрд грн більше запланованих показників).
    «Всі ці досягнення виконувалися в умовах мораторію на перевірки, спаду економічної активності. При цьому була складна епідеміологічна ситуація, яка безумовно, впливала на всі процеси нашого життя, у тому числі, на податкову сферу. Несформований колектив, неукомплектація керівних посад, пізній старт конкурсного добору кадрів (перший відбувся лише у лютому 2020 року), слабка матеріально-технічна база служби. Саме в таких умовах зовнішніх та внутрішніх викликів доводилося проводити перші системні зміни», – підкреслив Голова ДПС.
    Очільник ДПС переконаний, що податковій вдалося досягти максимальної ефективності використання наявного ресурсу ДПС і успішне виконання основних завдань, поставлених перед службою, у 2020 році дають підстави для позитивного прогнозу на 2021 рік.
    «За 2 місяці цього року можемо констатувати перевиконання індикативних показників, які визначено Міністерством фінансів України, більш ніж на 3 млрд гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року (коли не було обмежень на перевірки та не діяли карантинні обмеження) ці показники зросли на понад 10 млрд гривень», – наголосив Олексій Любченко.
    Як відзначив очільник податкової служби, в податковій очікують позитивного результату з надходжень до бюджету як у першому кварталі цього року, так за 2021 рік у цілому.

    Олексій Любченко та представники проєкту METS визначили напрями співпраці у 2021 році
    Голова ДПС Олексій Любченко провів друге засідання Керівного комітету проєкту METS «Україна – Швеція: Партнерство заради сучасної та ефективної податкової служби».
    Участь у зустрічі також взяли заступники Голови ДПС Михайло Тітарчук та Наталія Калєніченко, заступник Голови Податкової агенції Швеції Фредрік Розенгрен, менеджер проекту METS Енн Андреассон, довгостроковий експерт проєкту METS Арне Якобссон та координатор національних програм Посольства Швеції в Україні Ганна Царенко.
    «Швеція – країна, яка має одну з найпрозоріших та найефективніших податкових систем в Європі, найвищий рівень податкового комплаєнсу та довіри суспільства до податкового органу. Ось чому кращі практики Податкової агенції Швеції мають велике значення для ДПС», – наголосив Олексій Любченко.
    Він також висловив впевненість, що реалізація проекту METS може надати поштовх дуже важливим змінам всередині ДПС. Основна мета проекту – покращити спроможність податкової адміністрації та сприяти перетворенню ДПС на більш сучасну, надійну, ефективну та сервісоорієнтовану службу. Це повністю відповідає стратегічним цілям, які визначено податковою службою.
    Учасники зустрічі обговорили основні напрями співпраці за проєктом та затвердили план роботи на 2021 рік.
    Під час зустрічі швецькі колеги відзначили великий прогрес у діяльності Державної податкової служби України.
    Зокрема,заступник Голови Податкової агенції Швеції Фредрік Розенгрен зазначив, що був вражений досягненнями українських податківців, які в складні часи, викликані пандемією коронавірусу, ефективно виконують свої обов’язки та запроваджують нові сервіси для платників податків. За його словами, швецькі податківці не лише матимуть змогу поділитися своїми здобутками, але й перейняти досвід українських колег у багатьох сферах.

    Відбувся семінар у ДПІ у м.Покрові
    В ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за організацією Нікопольського відділу організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведений семінар для платників податків та громадян із наступних питань: декларування доходів громадян; порядок заповнення поля «Призначення платежу»; електроні сервіси ДПС; працевлаштування найманих працівників та порядок оподаткування ПДФО та військовим збором заробітної плати.
    Заступник начальника ДПІ у м. Покрові Валентина Піхтіна в ході семінару провела роз’яснювальну роботу серед платників податків щодо права на податкову знижку та декларування доходів громадян, які зобов’язані подати декларації.
    Також звернула увагу присутніх, що в умовах дії карантину залишається актуальним також максимальне використання електронних сервісів Державної податкової служби України, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, де розміщується актуальна, щоденно поновлювана та важлива інформація для платників податків.
    Громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:
    - доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
    - доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
    - подання декларації про майновий стан і доходи;
    - отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
    В ході зустрічі Валентиною Піхтіною було звернуто увагу роботодавців на важливість офіційного працевлаштування найманих працівників та нарахування і виплати заробітної плати на рівні не менше мінімальної (з 1 січня 2021 року - 6000 грн.). На зарплату нараховується ЄСВ (22%), з неї утримується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).
    Наостанок, присутнім були вручені брошури «Стартувала деклараційна кампанія 2021», «Податкова знижка для фізичних осіб» та інформаційні матеріали по декларуванню доходів громадян.

    Зустріч з представниками Шолоховського старостинського округу
    Днями заступником начальника ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС у Дніпропетровській області Валентиною Піхтіною була здійснена зустріч з представниками Шолоховського старостинського округу на теми: Деклараційна кампанія 2021. Щодо правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу», заходи соціальної підтримки громадян та малого бізнесу на період дії карантину у частині застосування положень Закону України 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон №1072).
    В ході зустрічі було роз’яснено присутнім механізми врегулювання податкового боргу, визначені Законом №1072, а саме: списання податкового боргу, відстрочення податкового боргу, прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків-фізичним і юридичним особам окремих категорій.
    Особливу увагу Валентина Піхтіна звернула про стартування компанії декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року і повідомила: - щорічне подання декларацій про майновий стан і доходи за минулий рік, сплата податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом – це конституційний обов`язок громадян відповідно ст.67 Конституції України. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2021 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Декларації повинні подавати й одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї).
    Крім того, присутнім було доведено норму Закону України №1072-ІХ про порядок списання сум недоїмки з єдиного внеску на загальнообо’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність з 01.01.2017, а також про необхідність дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів». У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках: «особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати. Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах несе не банківська установа, а платники податків» - зазначила Валентина Піхтіна.
    Наостанок, присутнім були вручені буклети - «Стартувала деклараційна компанія 2021», «Порядок списання сум недоїмки х єдиного внеску, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми», Закон України № 1072 «Про зміни до ПКУ з питань податкового боргу».

    Про порядок та термін реєстрації ПРРО
    Заступник начальника Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганна ГРОЗДОВСЬКА-БОЛИЧЕВА нагадує, що Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
    Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
    Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
    Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
    Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
    Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
    у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
    не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
    Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
    Як повідомила заступник начальника Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганна ГРОЗДОВСЬКА-БОЛИЧЕВА у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
    Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
    Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
    За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розд. II Порядку № 317).
    Прийміть щирі вітання з Жіночим днем!
    Від себе особисто й від усіх чоловіків Державної податкової служби щиро вітаю Вас із прекрасним весняним святом – 8 Березня! Ніжність і краса, турбота й любов, надія та кохання – усім найціннішим у житті ми зобов’язані нашим дорогим жінкам. Заради Вас ми здійснюємо подвиги, шляхетні вчинки та добрі справи. Завдяки Вам життя набуває гармонійного змісту, позитивних емоцій та яскравих барв.
    Наші чарівні жінки! Ми високо цінуємо Вашу підтримку. Ваша висока професійність, терпіння, зваженість і мудрість, Ваша принциповість у роботі - вкрай важливі якості для вирішення складних завдань, що постали перед нами у нелегкі часи сьогодення.
    Дякую, що Ви надихаєте нас, допомагаєте нам робити Україну кращою.
    Щиро бажаю Вам щастя, миру, любові й добра!
    Нехай у Ваших родинах завжди панує добробут і злагода, а у серцях – весна та любов!
    Володимир ДЖАВУН
    Уповноважена особа ГУ ДПС у
    Дніпропетровській області
    Платники Дніпропетровщини за січень – лютий 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 12,2 мільярди гривень
    Протягом січня лютого 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 9 млрд 313,8 млн гривень. Це на 1 млрд 642,5 млн грн (або на 21,4 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року, про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
    Так, до Державного бюджету України надійшло 4 млрд 369,2 млн грн, що на 898,9 млн грн більше, ніж за січень – лютий 2020 року.
    До місцевих бюджетів регіону надійшло 4 млрд 944,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники аналогічного періоду на 743,6 млн гривень.
    За підсумками січня лютого 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 2 млрд 891,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 238,8 млн гривень.
    Протягом січня – лютого 2021 року на користь держави вирішено 111 судових справ на загальну суму 734,3 мільйони гривень
    Станом на 01 березня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 4595 справ різних категорій на загальну суму 8,5 млрд гривень.
    Із розглянутих судами протягом січня – лютого 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 111 справ на загальну суму 734,3 млн гривень.
    «Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 2 203 такі справи на суму 3,3 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 39 справ на суму 59,0 млн грн», – зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
    Наталія Рубан: 98 % документальних планових перевірок є результативними
    Протягом минулого року податковою службою було проведено 42,4 тис. перевірок. При цьому, враховуючи запроваджений з 18 березня 2020 року мораторій на проведення документальних перевірок, аудитори податкової служби перевіряли лише операції з підакцизної групи товарів та правомірність відшкодування ПДВ. Про це повідомила Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан під час презентації Публічного звіту ДПС за 2020 рік.
    Можливість проведення перевірок була відновлена лише наприкінці минулого року.
    «Всього було охоплено документальними перевірками 0,7% від зареєстрованих юридичних і 0,7% фізичних осіб. Розрахована сума ризиків, яку ми перевірили, – це 20 млрд грн. Мушу сказати, що 98% всіх перевірок документальних планових є результативними. Безрезультатні перевірки – це, як правило, перевірки за заявою платника на ліквідацію тощо, їх не так багато», – зазначила Наталія Рубан.
    Вона також розповіла, що інформація про визначені ризики є відкритою і бізнес може їх бачити. Загалом визначено 139 критеріїв ризиковості, з яких 94 – автоматизовано.
    «Ми розробили програмний продукт, який надає можливість платнику у своєму електронному кабінеті може бачити ці ризики і скоригувати свою діяльність так, щоб не підпадати під ризики, під посилений аналіз і увагу податкової», – наголосила Перший заступник Голови ДПС.
    За результатами перевірок у 2020 році платникам донараховано 17,7 млрд грн. Загалом більшість донарахованих платежів, по яких фіксувалися ухилення, стосувалися ПДВ та податку на прибуток.
    За результатами перевірок до бюджету надійшло 2,3 млрд грн донарахованих і сплачених платниками сум, зменшено збитків на 13 млрд грн, відшкодування ПДВ – на 2,5 млрд грн, які були зафіксовані актами.
    «В останні роки ми відзначаємо ріст податкової культури платників і дотримання ними вимог законодавства. Зокрема, зростання виторгів, які фіксуються, РРО на 5,5% (+ 6,7 млрд грн) може свідчити про те, що платник знає про увагу і бачить ризики. І він має добровільно коригувати свої податкові зобов’язання», – наголосила Наталія Рубан.
    Перший заступник Голови ДПС також поінформувала про стан надходжень акцизного податку. Так, у 2020 році надходження цього податку перевищили очікувані на 7,9 % та показники 2019 року – на 16,3 %.
    Питому вагу у загальній сумі сплаченого податку займають надходження з тютюнових виробів (+21,8 % порівняно з 2019 роком) та лікеро-горілчаної продукції (+6,4%).
    Крім контролю за сплатою акцизного податку, ДПС здійснює контроль за обсягом та обігом самого акцизного продукту. Для цього використовуються електронні сервіси, за допомогою яких платники можуть зареєструвати і показати обсяг реалізованих акцизних продуктів.
    «На кожному етапі проходження товару фактично створена електронна база, в якій ми фіксуємо обсяги виробленого, переданого, проданого через акцизні накладні, через довідки і звичайно ми проводимо аналітичну роботу», – зазначила Наталія Рубан.
    Перший заступник Голови ДПС також повідомила, що у 2021 році заплановано проведення до 5 тис. перевірок. При цьому 95 % з них – це перевірки представників великого бізнесу, які роками залишаються збитковими, але при цьому претендують на значні суми відшкодування або працюють у високорентабельних сферах діяльності.
    Серед переліку суб’єктів господарювання, визначених до перевірок, немає фізичних осіб-підприємців, представників малого та середнього бізнесу.
    На Дніпропетровщині у січні сплачено майнових податків на суму понад 401 млн гривень
    Сплата у січні 2021 року майнових податків принесла місцевим скарбницям 401,3 млн гривень.
    Найбільша сума надходжень - платежі за землекористування. Так, за перший місяць землевласники та орендарі перерахували до бюджету 321,8 млн грн, що на 71,6 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Більшу частину забезпечили юридичні особи – 307,2 млн гривень. Решту сплатили фізичні особи – 14,6 млн гривень.
    На другому місці за обсягом надходжень – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У цьому році власники нерухомості перерахували 77,8 млн грн, що більше на 14,3 млн грн, ніж у січні минулого року. Традиційно більшу суму сплатили юридичні особи – 74,5 млн гривень. В свою чергу, фізичні особи сплатили 3,3 млн гривень.
    Власники елітних автомобілів перерахували до бюджету 1,7 млн грн транспортного податку, з яких 1,4 млн грн сплатили юридичні особи, решту – 0,3 млн грн – фізичні особи.
    «Майнові податки – суттєве джерело наповнення місцевого бюджету. Так як податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, є бюджетоутворюючим у доходах місцевого бюджету, то забезпечення повноти та своєчасності сплати усіх майнових податків - надзвичайно важливо», - зазначила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

    За результатами перевірок узгоджено 51,7 мільйонів гривень донарахованих сум
    «З початку року фахівцями управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 324 перевірки, за результатами яких узгоджено 51,7 млн грн. донарахованих сум»,- повідомила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
    У зв’язку з мораторієм, протягом січня проводились дозволені види перевірок: фактичні перевірки підакцизної групи товарів та позапланові заходи (перевірки з питань декларування ПДВ, припинення (ліквідація) суб’єктів господарювання та перевірки на звернення громадян).
    Слід зазначити, що у січні місяці проведено 43 фактичні перевірки, що на 30 більше ніж у січні 2020 року. За результатами проведених фактичних перевірок узгоджено 2 млн 361 тис. грн донарахувань, що в 787 раз перевищує показники аналогічного періоду минулого року.
    Як перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
    1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
    Для цього в полі:
    «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
    «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
    «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
    При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
    Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
    2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
    Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.
    Податковою службою України запущено свій Telegram-канал
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал.
    Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.
    Що ж цікавого запропоновано?
    Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.
    Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov ua .
    Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
    У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
    Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
    Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
    Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
    у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
    не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
    Більше інформації можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія 109.24).
    Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що в програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.
    При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
    Більше інформації можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія 109.24).
    Платник отримує довідку про стан розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв'язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. № 422 передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
    З метою реалізації вимог ст. 42-1 Податкового Кодексу України в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання Витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі - Витяг).
    Платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі - Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203». Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
    Реєстрація програмного РРО – швидко та просто
    Зареєструвати програмний РРО можна швидко та просто. Відповідний відеоурок розроблено Державною податковою службою України.
    Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.
    Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
    Детально ознайомитися з процедурою реєстрацією ПРРО можна у відеоуроці (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html).
    Шановні платники! На період карантину користуйтеся дистанційним форматом спілкування та електронними сервісами ДПС!
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до податкових органів.
    Для комфорту, економії часу, особливо для власної безпеки під час дії карантину, використання дистанційних комунікацій є найбільш раціональним. Тому особливу роль у доведенні інформації до платника сьогодні виконує Інтернет.
    Офіційними джерелами інформації у мережі Інтернет для суспільства є вебпортал «Державна податкова служба України» та субсайти територіальних органів ДПС областей, зокрема субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (далі – субсайт). На субсайті (http://dp.tax.gov.ua) розміщується актуальна, щоденно поновлювана та важлива інформація для платників податків.
    В умовах дії карантину залишається актуальним також максимальне використання електронних сервісів Державної податкової служби України, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
    У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
    Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
    Для Державної податкової служби України на сьогодні пріоритетом залишається розвиток електронних сервісів. Саме тому ДПС активно долучилася до впровадження нового експериментального проєкту «Е-малятко», який стартував на початку 2020 року. За допомогою сервісу батькам можливо зареєструвати новонароджену дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження.
    Крім того, за допомогою комплексної послуги «ІD-14» можливо отримати дві послуги за однією заявою – оформлення паспорта громадянина України вперше та реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОК ПП).
    Для цього ДПС розроблено новий Web-сервіс, через який здійснюється прийом заяв для реєстрації дитини в Державному реєстрі. Ці заяви надходять безпосередньо від Державної міграційної служби (ДМС). ДПС присвоює РНОК ПП та відправляє його до ДМС для внесення до паспорта громадянина України у формі картки. Завдяки новому сервісу спрощено процедуру отримання РНОК ПП під час отримання паспорта.
    Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
    При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
    З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
    Договір про визнання електронних документів
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
    Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
    У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
    Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
    Електронні сервіси ДПС для громадян
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:
    - доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
    - доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
    - подання декларації про майновий стан і доходи;
    - отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
    Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
    Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
    У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
    Дії СГ для реєстрації ПРРО
    Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.
    Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
    Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
    Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

    Реформування інституту відповідальності платників податків: удосконалено форму податкового повідомлення – рішення
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо удосконалення форми податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.
    Так, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган не тільки обґрунтовує свою позицію, а також спростовує аргументацію платника податків.
    Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірки. У подальшому це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків.
    Зазначені зміни до ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).
    Тож Законом № 466 п. 17.1 ст. 17 ПКУ доповнено новим п.п. 17.1.16, відповідно до якого платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ.
    Крім того Законом № 466 ПКУ доповнено новою ст. 1121.
    Так, відповідно до ст. 1121 ПКУ до обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
    ► вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
    ► вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
    ► самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 1251 ПКУ).

    Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі - Порядок заповнення документів).
    Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі - розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
    Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
    Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
    Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35№.6 статті 35№, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).

    Для деяких видів аграрної продукції ставку ПДВ знижено
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
    Президент підписав Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції" № 1115-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.
    Документ передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур.
    Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій у галузь та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства.
    Також реалізація норм закону знизить мотивацію платників податку до оптимізації податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, що зменшить втрати бюджету та сприятиме детінізації у сфері аграрного виробництва.

    Дії користувача, якщо він втратив (пошкодив) особистий ключ КЕП чи печатки або забув пароль до нього
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, то він повинен звернутись до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, в якому отримував електронну довірчу послугу, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).

    Подання ФОП Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і сплата єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
    Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
    Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
    У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 435).
    Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).
    Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449) встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками у разі зняття їх з обліку в податкових органах:
    для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.
    Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
    для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у п. 4 частини першої с. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.
    Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

    Про ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України залишаються на рівні 2020 року, за винятком виду радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні радіочастот 2300 - 2400 МГц, 2575 - 2610 МГц, 3400 - 3800 МГц.
    Відповідно до п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
    Починаючи з 01 січня 2021 року ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за видом радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні радіочастот 2300 - 2400 МГц, 2575 - 2610 МГц, 3400 - 3800 МГц становить 3000,00 гривень.
    Довідково: Зазначені зміни передбачені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

    Видача дубліката ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв у разі втрати або пошкодження раніше виданої ліцензії
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями у разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)дублікат ліцензії.
    Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

    Чи включається до річної податкової декларації про майновий стан і доходи з метою оподаткування ПДФО сума поворотної фінансової допомоги, що надається ФО ЮО - нерезидентом на термін більше одного року?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультує. Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
    До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
    Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).
    Зокрема, згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
    До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
    Тобто, сума коштів, надана юридичною особою - нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
    При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

    Знижено ставку податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), яким вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).
    Зокрема, знижено ставку ПДВ з 20 відс. до 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ. Крім того, Законом № 1115 визначено, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., застосовується у разі:
    1) постачання на митній території України продукції (товарів), щодо яких передбачено ставку у розмірі 14 відс., яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;
    2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;
    3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної (контрактної) вартості визначеної продукції (товарів), поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків.
    У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), до яких з 01 березня 2021 року буде застосовуватися ставка 14 відс., яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду (до 01 березня 2021 року), з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів).
    Закон № 1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

    В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід ФО від продажу інвестиційного активу?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
    Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
    а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень);
    б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
    У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

    Скасування реєстрації ПРРО
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
    Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
    Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
    Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
    До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
    Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
    до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
    щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
    щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
    стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
    суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
    Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

    Декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, зокрема, від ведення сільськогосподарської діяльності
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, і триватиме вона до 30 квітня 2021 року (включно).
    Нагадуємо, що обов’язковому декларуванню підлягають:
    - доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна;
    - доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї І-го або ІІ-го ступеня споріднення.
    - іноземні доходи;
    - інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;
    - дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;
    - дохід від оброблення земельних ділянок площею понад 2га;
    - доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі.
    Враховуючи аграрну спрямованість області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, які самостійно одноосібно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції та громадян, які є власниками сільськогосподарської техніки та надавали у 2020 році платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП), та нагадує про обов’язок подання ними декларації про доходи.
    У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
    Як правило, власники техніки, котрі проживають в сільській місцевості, навесні та восени активно обробляють землю на замовлення, отримуючи доходи без сплати податків. Варто зазначити, що закон вимагає декларувати такі доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
    Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі та доходи, отримані від обробітку земель, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
    Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
    Тому, допоки не розпочався сезон весняно-польових робіт, закликаємо одноосібників, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 га та в 2020 році отримали доходи від продажу сільськогосподарської продукції, та власників сільськогосподарської техніки, які в минулому році отримали доходи за обробіток землі, подбати про подання податкової декларації про доходи за 2020 рік.

    За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді страхувальники подають звіт щодо сум нарахованого ЄВ?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
    Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в контролюючих органах, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.
    Для забезпечення можливості реалізації прав та обов’язків платників подавати до контролюючих органів електронні документи засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями, ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів.
    Звіт подається страхувальниками до контролюючих органів за формою затвердженою відповідно до Порядку № 435, а саме:
    a)Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F/J3000413 (F – для роботодавців фізичних осіб – підприємців, у тому числі, тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність / J – для роботодавців – юридичних осіб);
    b)Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F3000513 – для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, тих, які обрали загальну та/або спрощену систему оподаткування; за ідентифікатором форми F3005113 – для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та/або членів фермерського господарства;
    c) Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (Додаток 6 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F3000613;
    d)Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Додаток 7 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F/J3000713.
    Разом з тим, повідомляємо, що Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 01 травня 2015 року та відповідно у форматах, визначених для таких форм (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/198072.html). Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період (п. 3 розд. V Порядку № 435).

    Внесені на розрахунковий рахунок власні кошти ФОП до складу доходу не включаються
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультує.
    Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
    Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
    - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
    - виручка в натуральній (негрошовій формі);
    - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
    Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

    Нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу враховують витрати
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультує.
    При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
    До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю; страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:
    а) охоронна та пожежна сигналізація;
    б) металеві двері або металеві ролети;
    в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;
    г) металеві шафи;
    д) вогнестійкий сейф;
    е) інформаційна вивіска;
    є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
    ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;
    з) телекомунікаційні послуги;
    и) меблі;
    програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;
    виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;
    витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;
    витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);
    витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;
    проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
    оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
    сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
    відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
    витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;
    комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;
    сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

    Дохід юридичної особи – платника ЄП третьої групи при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
    Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
    Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
    Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
    Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
    З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

    Чи збільшується розмір екологічного податку, якщо у СГ є факт перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності?
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
    Відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
    Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
    Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
    Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

    Відповідальність до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала звіт щодо сум нарахованого ЄСВ
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.08.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) ЄСВ – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
    Коло платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, визначено ч. 1 ст. 10 Закону № 2464.
    Платник ЄСВ, зокрема, зобов’язаний подавати звітність та сплачувати ЄСВ до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).
    Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі – Порядок № 435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (далі – Звіт) протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.
    Звітним періодом є термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.
    Звіт подається за формою № Д6 згідно з додатком 6 до Порядку № 435.
    Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону № 2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
    Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт.
    При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала Звіт, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.
    Звітування та сплата податку платниками єдиного податку четвертої групи
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
    Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік.
    Платники єдиного податку четвертої групи самостійно сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
    · у I кварталі – 10 %;
    · у II кварталі – 10 %;
    · у III кварталі – 50 %;
    · у IV кварталі – 30 %.
    Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, а надалі – у порядку, визначеному вище.

    Щодо електронного розрахункового документу, створеного ПРРО
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
    Визначення «електронного розрахункового документа, створеного програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:
    електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

    Документи, які має подати фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчаня
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
    Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
    Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
    До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
    Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
    Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.
    Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
    Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
    У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
    Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).
    Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
    Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

    Випадки застосування РРО/ПРРО при розрахунках
    Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
    Норми визначені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
    РРО /програмні РРО застосовується при розрахунках:
    - готівкою;
    - через термінал банківської установи, із застосуванням електронної платіжної системи (ЕПЗ);
    - через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) не банківської установи (готівка та ЕПЗ)
    - у дистанційній торгівлі з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.
    РРО/програмні РРО не застосовується при розрахунках:
    - перерахування коштів з рахунку суб’єкта господарювання (СГ) на рахунок СГ;
    - перерахування коштів через касу банку;
    - через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ);
    - дистанційні послуги з ЕПЗ виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.



                          Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
                          Версія для друку Написати листа
Про цей сайт | Запитання | Адміністратор