 Версія для друку
 Написати листа
Випробування при прийнятті на роботу: що потрібно знати
При укладенні трудового договору сторонами може бути зумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Встановлювати випробування – це право, а не обов’язок власника, тому воно визначається угодою сторін. Якщо працівник відмовляється від випробування, трудовий договір не може вважитись укладеним. Така умова повинна бути застережена у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу. У період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. Це означає, що, з одного боку, працівник зобов’язаний виконувати усі трудові обов’язки, покладені на нього трудовим договором і законодавством, а з іншого – випробування не тягне жодних обмежень трудових прав працівника.
Термін випробування
· за загальним правилом не може перевищувати 3 місяців.
· в окремих випадках, передбачених законодавством, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації – 6 місяців.
· для робітників не може перевищувати 1 місяць.
Відповідно до законодавства випробування не може бути встановлено стосовно деяких категорій працівників, зокрема:
- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітних жінок;
- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- осіб на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщених осіб.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Якщо працівник виявив бажання звільнитися до закінчення випробувального строку, то він звільняється на загальних підставах (за власним бажанням), попередивши про це роботодавця за два тижні (за наявності поважних причин роботодавець звільняє працівника у строк, про який він просить (ст. 38 КЗпП).
У свою чергу, у період випробування за наявності підстав працівник може бути звільнений і з ініціативи власника, наприклад, за прогул (ст. 40 КЗпП).
Власник не має права продовжити термін випробування навіть при згоді на це працівника. Коли випробувальний термін закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування і його подальше звільнення можливе лише на загальних підставах. Якщо внаслідок випробування була встановлена невідповідність працівника роботі, для виконання якої він був прийнятий, власник має право розірвати трудовий договір. У такому випадку КЗпП передбачає звільнення без згоди профкому (ст. 43-1 КЗпП).
За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380958009736, номер гарячої лінії 0-800-213-103, та до Томаківського бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: смт. Томаківка, вул. Лесі Українки,41 тел.(05668)3-14-22.
|