www.tomak.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Томаківський район >> Новини
Податкова інформує
Версія для друку Написати листа
Відбулось друге засідання Керівного комітету Програми EU4PFM

    Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь у другому засіданні Керівного комітету по компонентах 3 (Мобілізація доходів) та 4 (Горизонтальні функції та управління) Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Захід відбувся 27 травня 2020 року в режимі онлайн.
    Голова Державної податкової служби відзначив ефективну роботу команди проєкту EU4PFM, Центрального агентства з управління проєктами Литви та Представництва ЄС в Україні з реалізації проєкту.
    Під час заходу Олексій Любченко розповів про зміни, які відбулися у ДПС, та пріоритетні напрями реформування служби на найближчу перспективу: удосконалення обслуговування платників, підвищення прозорості та клієнтоорієтованості, подальший розвиток IT-технологій та електронних сервісів, зниження навантаження на малий та середній бізнес, кадрову реформу та впровадження єдиної юридичної особи.
    У свою чергу керівник секції «Належне урядування та розвиток демократії» Представництва ЄС в Україні Мартін Клауке зазначив, що в Україні за час існування проєкту спостерігається відчутний прогрес у впровадженні окремих змін у податковій та митній сферах. Він запевнив у підтримці ЄС України у проведенні відповідних реформ.
    Участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM також взяли перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, заступники Міністра фінансів України Юрій Драганчук та Світлана Воробей, в.о. Голови Державної митної служби України Ігор Муратов та заступник керівника апарату Рахункової палати України Леся Карнаух.
    (Пресслужба Державної податкової служби України)
    З початку року анульовано дію 819 ліцензій на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
    Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області обліковується та здійснюється контроль за діяльністю 6070 платників акцизного податку, із яких: 33 суб’єкти господарювання - виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів, 339 суб’єктів господарювання зареєстровані платниками акцизного податку з пального та 5698 суб’єктів господарювання сплачують податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
    Протягом січня – квітня 2020 року проведено 38 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 32 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:
    - 19 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
    - 1 факт оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
    - 3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;
    - 3 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
    - 4 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
    - 2 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно.
    «Ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В результаті, з початку 2020 року призупинено дію 546 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 278, тютюновими виробами – 268. Анульовано дію 819 ліцензій, з яких: 406- на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 311 – на право торгівлі тютюновими виробами», - зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
    Застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО відтерміновано
    Начальник Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталія Міщенко повідомляє, що у зв’язку з впровадженням карантину, спрямованого на запобігання виникненню та поширенню на території України коронавірусної хвороби, Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої групи:
    - можливість застосування програмних РРО, як альтернатив класичним РРО, збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій з 19 квітня 2020 року перенесено на 01 серпня 2020;
    - запровадження механізму «Кешбек»; застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності перенесено з 01 жовтня 2020 року на 01 січня 2021 року;
    - обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу перенесено запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО з 01 січня 2021 року на 01 квітня 2021 року.
    Довідково: Програмний РРО - це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та у якому фіскальні функції реалізовано через фіскальний сервер ДПС і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.
    Чи необхідно платнику декларувати отримані доходи в іноземній валюті?
    Триває кампанія декларування 2020 року.
    Нормами п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
    Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
    Базою оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником ПДФО в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
    Якщо платник ПДФО отримав такі доходи у 2019 році, то податкову декларацію про майновий стан і доходи такий платник подає до 01 липня 2020 року.
    (Заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко).
    Термін дії пільг у сфері єдиного внеску продовжено
    Фахівець відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмила Єлагіна повідомила, що Законом України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №591-ІХ) передбачено продовження ряду податкових і адміністративних послаблень для бізнесу, спрямованих на додаткову підтримку платників податків на період карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавірусу.
    Зокрема, внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", які передбачають звільнення ФОП, у тому числі тих, що обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, від сплати ЄВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено по останній календарний день місяця (включно), в якому закінчується карантин:
    - строк незастосування штрафних санкцій за:
    несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
    неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
    несвоєчасне подання звітності до податкових органів;
    - не нарахування пені, та списання нарахованої за ці періоди пені;
    - дію мораторію на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
    - зупинено документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
    Своєчасно сплачені податкові зобов’язання виключають виникнення податкового боргу
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
    Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов’язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
    Слід зазначити, що інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua.
    Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
    У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
    Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
    Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.
    Крім того, платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
    Водночас і на офіційному вебпорталі ДПС України можливо переглянути інформацію про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.
    Наявність податкового боргу є підставою для внесення майна боржника до податкової застави та реєстрації її у відповідному державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна. Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу (заступника, уповноваженої особи), яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
    Якщо наявність податкового боргу підтвердилась, необхідно здійснити наступні кроки:
    ► з’ясувати причину виникнення податкового боргу, шляхом самостійного аналізу або шляхом звіряння розрахунків у Центрі обслуговування платників за місцем реєстрації;
    ► самостійно сплатити податковий борг;
    ► у разі не згоди із сумою донарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання, оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку;
    ► скористатися правом розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу відповідно до норм ст. 100 ПКУ, у разі наявних для цього підстав.
    Податкове зобов’язання буде вважатися виконаним з дня зарахування сплачених коштів.
    Незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, ПКУ не звільняє платника податків від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, – від стягнення такого податкового боргу.
    Отже, рекомендуємо платникам своєчасно сплачувати податкові зобов’язання до бюджетів та єдиний внесок, не допускати виникнення податкового боргу і не створювати собі незручностей при розпорядженні власними коштами та майном у господарській діяльності.
    Оновлено функції електронного кабінету
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Так, Законом № 466, зокрема абзаци перший і другий п. 421.2 ст. 421 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, у тому числі, шляхом:
    ● перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
    Норми набрали чинності 23.05.2020.
    Довідково: Закон № 466 опубліковано у виданні «Голос України» від 22.05.2020 № 84.
    Придбання електронного транспортного квитка за міжнародним стандартом: чи є підстава для податкового кредиту?
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам ПДВ, що правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами (п.п. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ).
    Згідно із ст. 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
    Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
    Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
    Водночас, наприклад, п. 1.4 Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 № 331/137, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.06.2013 за № 1038/23570, визначено, що електронний проїзний (перевізний) документ – це електронний документ, сформований відповідно до Закону № 851 за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів, який є договором на перевезення пасажира (багажу).
    Залежно від форми оплати за електронний квиток розрахунковим документом є, зокрема при оплаті за допомогою банківської платіжної картки корпоративної чи особистої платіжної картки працівника – квитанція платіжного терміналу про оплату вартості квитків із застосуванням платіжної картки або виписка з відповідного рахунка, засвідчена підписом та печаткою банківської установи.
    Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без надання податкової накладної до кожного окремого такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, містить суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг, що надаються пасажиру), фіскальний номер та податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка), а тому є документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту без отримання податкової накладної (при дотриманні інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).
    При цьому, якщо форма транспортного квитка відповідає вимогам міжнародних стандартів, відповідно до яких не передбачається наявність в квитках податкового номера, такі квитки є підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, але за умови, що даний документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ.
    Внесено зміни до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що для удосконалення процедур надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) внесено зміни (далі – Зміни № 1) до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно - довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент КН ЕДП ІДД ДПС).
    Переглянути Зміни № 1 до Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС можна тут: https://acskidd.gov.ua/reglament
    Зміни № 1 до Регламенту КНЕДП ІДД ДПС передбачають спрощення процедури отримання ЕДП та набудуть чинності з 01.06.2020, після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.
    Інформація розміщена на сторінці КН ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням: https://acskidd.gov.ua/news#212
    Договір про визнання електронних документів
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
    Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
    У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
    Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
    На Дніпропетровщині триває робота по самостійному погашенню заборгованості по податках
    Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.
    Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення співбесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування роз’яснювальних статей тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.
    Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.
    Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.
    Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
    - звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації;
    - скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису;
    - скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
    Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.
    Факт наявності податкового боргу є підставою для взяття майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.
    За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.
    У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
    - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
    - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу,
    а також нараховується пеня, за правилами, визначеними ст. 129 ПКУ.
    Самостійна сплата узгоджених грошових зобов’язань збереже платників податків від застосування фінансових санкцій (пені, штрафів).
    У січні-квітні контакт-центром ДПС надано відповіді на 309,4 тис. запитань платників
    Протягом січня – квітня 2020 року Контакт-центром ДПС надано 309,4 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 299,7 тис. надано у телефонному режимі, 8,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – з використанням автовідповідача.
    Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків.
    Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 травня цього року База знань налічує 10,4 тис. уніфікованих запитань-відповідей.
    База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – квітня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 346 запитань-відповідей та внесено 444 у новій редакції.
    Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 4 місяці 2020 року скористалися понад 1 млн клієнтів.
    Звертаємо увагу, що ЗІР має функцію, яка дозволяє платникам податків зареєструватися в розділі «Останні зміни в податковому законодавстві» ЗІР та безкоштовно отримувати на власні електронні скриньки інформацію про останні зміни в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДПС.
    Крім того, ДПС запустила чати в «ЗІР» та в месенджерах –
    viber та telegram, де платники також можуть отримати відповіді на свої запитання.
    Приєднатися до чатів можна:
    - з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
    - з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
    (Пресслужба Державної податкової служби України)
    Набув чинності Закон № 466-ІХ, яким удосконалюється податкове законодавство
    Опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року.
    Закон набув чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).
    Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).
    Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків.
    Відповідно до прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.
    Детальніше читайте
    https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/419683.html
    (Пресслужба Державної податкової служби України)
    Звернутися до Контакт-центру Державної податкової служби України тепер можна через чат та месенджери
    Відтепер Контакт-центр Державної податкової служби України має чат в «ЗІР» і в месенджерах – viber та telegram. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового департаменту ДПС Іван Романов.
    «Запустили чат та месенджери. До нього можна постукатися з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/, а також з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії», – зазначив Іван Романов.
    За його словами, запроваджено й оцінку клієнтом наданої консультації. Тепер саме клієнт визначатиме наскільки корисну допомогу йому надали, а його оцінка допоможе у наповненні «Бази знань» і покращенні якості інформаційно-довідкових послуг ДПС.
    (Пресслужба Державної податкової служби України)
    За січень – квітень до зведеного бюджету надійшло 225,6 млрд гривень
    За оперативними даними протягом січня – квітня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 225,6 млрд грн. Це на 16,1 млрд грн, або на 7,7 відс. більше, ніж у січні – квітні 2019 року.
    До державного бюджету надійшло 141,2 млрд грн, що на 13,0 млрд грн, або на 10,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 84,4 млрд грн. Це на 3,1 млрд грн, або на 3,8 відсотка більше надходжень січня – квітня 2019 року.
    Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – квітні 2020 року становили 137,5 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 92,2 відсотка.
    З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 51,5 млрд грн податку на додану вартість.
    У розрізі основних платежів у січні – квітні 2020 року приріст порівняно з відповідним періодом 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,4 раза (+ 9,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств на 15,6 відс. (+ 4,8 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 10,8 відс. (+ 3,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів на 19,9 відс. (+ 3,1 млрд гривень).
    (Пресслужба Державної податкової служби України)
    Завантаження кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у разі відмови від публікації їх на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
    Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
    Тобто, клієнти (користувачі), які відмовилися від публікації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, мають можливість завантажити власні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою Програми.
    Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію, зокрема стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, розміщено в Настанові користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
    Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області з початку року надано 96,3 тис. адміністративних послуг
    При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
    Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
    Загалом у січні – квітні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 98,5 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 96,3 тис. – надано адміністративні послуги.
    З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
    З метою запобігання та розповсюдження коронавірусу СОVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій режим роботи ЦОПів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінено.
    Наполегливо рекомендуємо платникам утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби! Особливо, якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можливо вирішити дистанційно (он-лайн або поштою).
    Режим роботи центрів обслуговування платників Дніпропетровської області на період карантину розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі - «Діяльність» / «Адміністративні послуги» / «Адміністративні послуги, що надаються ГУ ДПС» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/ .
    Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/ .
    ДПС безкоштовно видано 410 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
    ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/418302.html повідомила про наступне.
    Протягом січня – квітня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 150 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
    Найчастіше за ключами зверталися фізичні особи. За вказаний період майже 88 тис. осіб отримали 176,9 кваліфікованих сертифікатів.
    Кількість юридичних осіб склала 62 тис. осіб. Їм видано 233 тис. кваліфікованих сертифікатів.
    Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. клієнтів, з яких 24,9 тис. – юридичних та 25,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 102,2 тис. сертифікатів.
    Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
    Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.
    Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
    Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
    ► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
    ► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
    ► особистий ключ, доступний лише користувачу та не скомпрометований.
    Трудовий договір – основа легальних трудових відносин
    Нікопольське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.
    Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
    Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
    Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.
    Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
    Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.
    Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.
    Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
    Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
    Чи можливо громадянам дізнатися про наявність податкового боргу в Електронному кабінеті?
    Фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
    Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відкриває доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
    Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.
    До приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).
    Як перевірити платнику фіскальний касовий чек в Електронному кабінеті?
    Законом України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачено можливість подання покупцями (споживачами) скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій продавцями товарів (послуг).
    Після здійснення покупки покупці (споживачі) можуть здійснити перегляд фіскального касового чеку, що формується як звичайними реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО), так і програмними РРО, застосувавши електронний сервіс «Пошук фіскального чеку», який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету.
    У відкритій частині Електронного кабінету покупці матимуть можливість перевірити достовірність фіскального касового чеку, встановивши факт його наявності у базах ДПС. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку.
    У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеку даним інформаційних баз ДПС, покупці (споживачі) можуть надіслати до ДПС письмове звернення, додавши копії отриманих розрахункових документів.
    ДПС вивчить причину відсутності чеку у інформаційних базах та застосує відповідних заходів.
    Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через приватну частину Електронного кабінету.
    Шановні платники податків!
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.
    Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
    Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.
    Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
    У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
    Визначення платника транспортного податку при наданні легкового авто у фінансовий лізинг
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
    Норми визначені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
    Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.
    Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
    Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
    Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:
    ► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
    ► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
    ► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
    ► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
    У разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
    Візитні картки, видані працівникам, на яких зазначені, реквізити роботодавця, не є базою нарахування єдиного внеску
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
    Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року № 270/96–ВР «Про рекламу» із змінами визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
    Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
    Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для вищезазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
    Візитні картки, видані роботодавцем своїм працівникам, на яких зазначені, зокрема, реквізити такого роботодавця, логотип та особисті дані конкретного працівника, згідно з нормами п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 не є базою нарахування єдиного внеску.
    Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ, що удосконалює податкове законодавство
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/419682.html повідомила наступне.
    Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 01 липня 2020 року та з 01 січня 2021 року).
    Затверджено нові форми у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.06.2020 набере чинності наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за №454/34737 (далі – Наказ № 1716/5).
    Наказом № 1716/5 з метою спрощення реєстраційної процедури затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації.
    Так, на зміну двадцяти чотирьох форм заяв запроваджується лише дев’ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.
    Перелік нових форм
    ► Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1);
    ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);
    ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3);
    ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4);
    ► Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);
    ► Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);
    ► Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7);
    ► Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8);
    ► Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9).
    Наказ № 1716/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 40 від 26.05.2020.
    За які обсяги води не справляється рентна плата за воду первинними водокористувачами
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
    Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:
    ► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
    ► для потреб водного транспорту:
    ▪ з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
    ▪ під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
    При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
    До уваги платників податку на прибуток підприємств!
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств (далі – податок на прибуток) при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.11.1 п. 57.11ст. 57 ПКУ).
    Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
    Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
    Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
    Якщо платник податку на прибуток має переплату з цього податку, то слід зазначити, що врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
    Водночас, згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
    Опубліковано Закон України, який передбачає низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 22.05.2020 в офіційному виданні «Голос України» № 84(7341) опубліковано Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
    Більшість норм Закону № 466 набрали чинності 23.05.2020 (з дня, наступного за днем опублікування).
    Закон № 466 передбачає низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами та розширює можливості онлайн-сервісів для платників. Також він має на меті запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі.
    Дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами: нарахування ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
    Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
    Платнику ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
    Суб’єкт господарювання, який уклав з органом виконавчої влади договір сервітуту, не сплачує до бюджету плату за землю
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
    Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним та Цивільним кодексами України (далі – ЗКУ, ЦКУ відповідно).
    Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
    ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини. Земельний сервітут – це право користування чужою земельною ділянкою, а саме: можливість проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатація ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
    Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).
    Законодавством встановлено обов’язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, договорів земельного сервітуту (частина друга ст. 402 ЦКУ, частина друга ст. 100 ЗКУ).
    У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частина третя, четверта ст. 101 ЗКУ).
    Враховуючи вищевикладене, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.
    Про підстави, за яких контролюючий орган відмовляє в реєстрації платником ПДВ
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо:
    ► за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ;
    ► існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ;
    ► при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, пунктами 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.
    Інформація для платників акцизного податку – виробників дезінфекційних засобів
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Так, підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ Законом № 540 доповнено, зокрема пунктами 293.2 і 293.5.
    Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів (п. 293.2 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).
    На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюються вимоги до обладнання виробництв витратомірами-лічильниками (п. 293.5 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).
    Оподаткування ПДВ операцій з придбання у резидента повіреним – резидентом для довірителя – нерезидента рекламних послуг
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Норми встановлені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
    Місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зокрема, рекламних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ).
    Базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
    Оскільки місцем постачання резидентом – платником ПДВ рекламних послуг повіреному – резиденту є митна територія України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.
    Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ.
    Враховуючи те, що місцем постачання придбаних рекламних послуг повіреним – резидентом довірителю – нерезиденту є місце постачання їх за межами митної території України, то зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому повірений – резидент не має права на формування податкового кредиту при придбанні таких послуг.
    Виконання суспільно корисних робіт фізичною особою згідно з постановою суду: чи нараховується єдиний внесок?
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
    Відповідно до ст. 3251 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
    За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
    Статтею 3253 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт, покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
    Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
    Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
    Єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
    Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством, подавати звітність по єдиному внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством (підпункти 1, 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).
    Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 2 ст. 9 Закону № 2464).
    Згідно з нормами статей 3251 і 3253 КУпАП та Закону № 2464 на підприємства, залучені для організації суспільно корисних робіт, поширюються всі обов’язки, визначені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464.
    Сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду, є базою нарахування єдиного внеску.
    Про облік надходжень податків, зборів і платежів в ІКП
    Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (із змінами), визначено порядок заповнення платником поля «Призначення платежу» розрахункового документа.
    У полі «Призначення платежу» друкується один з вищенаведених реквізитів, який заповнюється платником:
    1) код клієнта за ЄДРПОУ;
    2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
    3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами.
    Органом ДПС відображення в інтегрованій картці платника (ІКП) сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів, заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».
    Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: база оподаткування
    Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
    Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
    Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що перевищують встановлений розмір, на який зменшується база оподаткування об’єкта житлової нерухомості.
    База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
    а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;
    б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;
    в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.
    Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
    Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
    Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: розмір та ставка податку
    Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.
    Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2.
    У 2020 році податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м2.
    Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.
    За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
    Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: порядок сплати
    Податкові повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок, надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня 2020 року, а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після отримання.
    Податкові органи надсилають податкові повідомлення-рішення в тому випадку, якщо об’єкт нерухомості зареєстровано в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.
    У разі подання платником податку податковому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання податковим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.
    Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
    - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
    - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
    - права на користування пільгою із сплати податку;
    - розміру ставки податку;
    - нарахованої суми податку.
    Зазначена норма передбачена ст. 266 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
    Останні зміни в оподаткуванні доходу при продажу легкового авто
    23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:
    - дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.
    Отже з урахуванням змін, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:
    - одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
    - другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
    - третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.
    Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
    Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
    Підприємство організовує проведення медичних оглядів працівників: особливості оподаткування ПДВ
    Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім, зокрема, таких послуг:
    проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п.«в» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ);
    проведення медичного огляду осіб для видачі:
    - дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
    - відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);
    - посвідчення водія транспортного засобу (п.п.«з» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ).
    Отже, якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із Законом України «Про охорону праці» та іншим законодавством, та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.
    Послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів, визначених ПКУ оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.
    Товари відвантажені до реєстрації платником ПДВ. Чи виникають податкові зобов’язання, якщо оплата надійшла після отримання статусу платника ПДВ?
    Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
    - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
    - дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
    Оскільки виникнення податкових зобов'язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата постачання товарів покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов'язання з ПДВ у разі надходження оплати за відвантажені товари після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.
    Тобто, у разі, якщо на момент відвантаження товарів постачальник не був зареєстрованим платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі товари після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються.
    Зазначена норма передбачена п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.
    Платник ПДВ надає поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?
    Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу).
    Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ст. 14 ПКУ).
    Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 ст. 14 ПКУ).
    Оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
    Учасники АТО мають пільги зі сплати земельного податку
    Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу).
    Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (п.п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ).
    Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).
    Учасники антитерористичної операції особи визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).
    Отже, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни.
    При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:
    - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
    - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
    - для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
    - для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
    - для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
    Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка має підстави для отримання пільг повинна надати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».
    Нагадаємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.
    Податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
    Платникам податку на прибуток. Разом з податковою декларацією з податку на прибуток обов’язково подається фінансова звітність
    Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
    Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
    Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
    Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
    У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».
    Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.
    Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку:
    - які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
    - у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
Сектор забезпечення роботи
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор