 Версія для друку
 Написати листа
Мирослав Продан, Георгі Табуашвілі та Віталіє Врабіє підписали Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів
Україна, Молдова та Грузія домовилися про співпрацю у напрямі підготовки фахівців податкової та митної сфер. Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів сьогодні підписали в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, Перший заступник Міністра фінансів, Начальник Служби доходів Грузії Георгі Табуашвілі та Генеральний директор при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє у рамках тристоронньої зустрічі в м. Ірпінь на базі Національного університету ДФС.
«Будь-який державний орган не може повноцінно функціонувати без професійних кадрів. Тому завжди значна увага приділялася як підготовці майбутніх професіоналів, так і розвитку професійних якостей працівників служби. Особливо корисним під час таких навчань є досвід інших країн, який дозволяє залучити в нашу практику найкращі методики та досягнення іноземних колег», – заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
У рамках Меморандуму сторони налагоджуватимуть та розвиватимуть співробітництво між учбовими закладами, які готують співробітників для митних та податкових органів. Зокрема, розроблятимуться спільні наукові проекти, комунікаційні заходи, науково-практичні семінари, а також здійснюватимуться короткострокові візити з обміну досвідом та довгострокові візити для проведення спільних досліджень. Це сприятиме створенню нових наукових програм у рамках подальшого розвитку взаємовідносин.
Очільник ДФС, зокрема, відзначив потужну наукову та матеріально-технічну базу Національного університету ДФС та Регіонального навчального центру ВМО, який діє на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС у м. Хмельницький, та закликав колег з Молдови та Грузії користуватися їх потенціалом в науково-дослідницькій роботі та навчанні співробітників.
У свою чергу колеги з Грузії та Молдови висловили впевненість, що такий формат взаємодії буде удосконалюватися та розвиватися і надалі.
Підписаний документ став ще однією ланкою співпраці між митними органами України, Молдови та Грузії, яка на сьогодні є досить успішною.
«Динамізм зустрічей між нашими адміністраціями, як на рівні керівництва, так і на експертному, свідчить про інтенсивність та ефективність нашої взаємодії. Ми ставимо спільні завдання і спільно їх вирішуємо з метою прискорення та спрощення митних процедур та забезпечення економічної безпеки наших країн. А це, у свою чергу, сприяє розвитку торгівельно-економічних відносин між нашими країнами», – наголосив Мирослав Продан.
За його словами, високий рівень співробітництва митних органів України, Молдови та Грузії дозволяє оперативно та ефективно адаптуватися до сучасних викликів та знаходити необхідні рамки співробітництва.
Так, яскравим прикладом є взаємодія в ГУАМ, де реалізація підписаних в його рамках за останній час протоколів про обмін попередньою інформацією про взаємне визнання окремих результатів митного контролю дозволила значно спростити та прискорити митні процедури між трьома країнами.
Крім того, вже найближчим часом відбудеться підписання Протоколу про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом.
Мирослав Продан також закликав колег до активізації співпраці з планування та проведення спільних операцій в правоохоронній сфері, які, за його словами, завжди мають позитивні результати та економічний ефект для країн-учасниць.
«Я ще раз підкреслюю готовність ДФС до обміну власним досвідом діяльності митних органів України, а також розвитку всебічної співпраці зі Службою доходів Грузії и Митною службою Республіки Молдова з питань митної та податкової сфер», – наголосив очільник ДФС.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Мирослав Продан: ДФС виходить на новий рівень взаємодії з іноземними колегами щодо протидії контрабанді На сьогодні для Державної фіскальної служби України одним з важливих питань є проведення ефективних заходів з протидії митним правопорушенням, у тому числі контрабанди, із залученням колег з інших держав. Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Першим заступником Міністра фінансів, Начальником Служби доходів Грузії Георгієм Табуашвілі та Генеральним директором при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє, яка відбулася в м. Ірпінь на базі Національного університету ДФС.
«Митниця будь-якої країни не може функціонувати одноосібно. Необхідна налагоджена взаємодія як з суміжними країнами, що дуже важливо для захисту митного кордону, так і з митниками інших країн. Адже контрабанда – явище, яке існує в усьому світі і з яким здійснюється активна боротьба. І зробити цю боротьбу дієвою та результативною можна лише за рахунок спільних заходів та запровадження обміну інформацією. А це, у свою чергу, сприятиме детінізації економіки країни та руйнуванню схем ухилення від сплати митних платежів, що дозволить залучити до бюджету додаткові кошти», – наголосив Мирослав Продан.
За його словами, в ДФС докладають максимум зусиль для того, щоб відновити співпрацю з колегами з інших країн та вивести її на новий рівень. Так, фіскальна служба долучилася до роботи міжнародних організацій по боротьбі з контрабандою, стала учасником програми ООН по контролю за контейнерними перевезеннями.
Вже працюють портові групи в Одеському порту та в міжнародному пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт», які націлені на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності.
Очільник ДФС також підкреслив, що на сьогодні до перевірки відбираються лише ризикові вантажі. Зокрема, завдяки обміну інформацією з іноземними колегами викриваються схеми незаконного переміщення товарів.
Однак, за його словами, повністю перекрити всі нелегальні канали можна лише за умови повної технічної модернізації митниці. Саме над цим в ДФС активно працюють ще з минулого року.
«Сьогодні для фіскальної служби одним з надзвичайно важливих та актуальних питань є облаштування митних постів сучасними технічними засобами контролю, які дозволять упередити переміщення контрабанди. Закупівля сканерів, встановлення вагових комплексів та GPS-замків – це те оснащення, якої потребує митниця для ефективної протидії контрабанді та митним правопорушенням», – підкреслив Мирослав Продан.
Так, фіскальною службою вже розпочато процес технічної модернізації митниці. Наразі закуплені і встановлюються вагові комплекси, триває процес проведення тендерної закупівлі перших 10 стаціонарних скануючих систем.
Це технічне оснащення дозволить як упередити незаконні перевезення вантажів, так і спростити та прискорити митне оформлення, що є важливим як для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і для держави.
Мирослав Продан, зокрема, відзначив, що одним з кроків спрощення митних процедур також стало і запровадження з 1 лютого поточного року принципу «Єдиного вікна» при оформленні декларацій.
Так, з 4 травня 100% митних декларацій у режимі «експорт» та «імпорт» оформлюються за принципом «єдиного вікна». Минулого року частка вантажів, що оформлювались через «єдине вікно», складала близько 20%, вже на сьогодні цей показник складає 85%.
У подальшому, за словами в.о Голови ДФС, фіскальною службою планується забезпечити передачу дозвільних документів, що видаються державними органами через систему «єдиного вікна».
Під час зустрічі Мирослав Продан також звернув увагу присутніх на результати, яких ДФС досягла за рахунок запроваджених з цього року законодавчих новацій. Завдяки ним у 2018 році зменшено ризики ввезення громадянами у спрощеному порядку та без оподаткування товарів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.
«Наразі у 40 пунктах пропуску відбувається інформаційний обмін з Держприкордонслужбою, що забезпечило нам повний контроль ситуації щодо переміщення фізичних осіб. Ще рік тому такої можливості у ДФС не було, навіть щодо контролю переміщення протягом доби», – розповів очільник ДФС.
Товари, які переміщувалися в Україну таким чином: електротехніка, одяг, взуття, товари побутової хімії. Саме такі зміни дозволили створити рівні умови роботи для легальних імпортерів.
Більше того, ліквідація схеми заниження митної вартості, яка існувала тривалий час і якою користувалися більше двох десятків підприємств-імпортерів, дозволила залучити в бюджет понад 1 млрд. грн. без можливості оскарження в судах та повернення на рахунки суб’єктів.
«Така результативність нашої роботи якнайкраще свідчить про готовність ДФС до впровадження нових заходів з детінізації економіки та протидії контрабанді за участі наших іноземних колег. Впевнений, що спільно ми зможемо досягти ще більшої результативності та ефективності у цьому напрямі нашої діяльності, - зазначив Мирослав Продан.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Тетяна Зубко: Розстрочення ПДВ не надається при ввезенні обладнання з країни-агресора Для отримання розстрочення податку на додану вартість при ввезенні на митну територію обладнання для власного виробництва необхідно звернутися до митниці із заявою про надання розстрочення та подати необхідні документи. Підприємства мають відповідати певним критеріям. Так, зокрема, розстрочення не надається, якщо обладнання ввозиться або має походження з країни-агресора або країни-окупанта. Про це в ефірі 5 каналу розповіла заступник директора Департаменту адміністрування митних платежів – начальник управління ДФС Тетяна Зубко.
За її словами, митниця при отриманні заяви від платника здійснює перевірку наданого пакету документів, у тому числі, наявності виробничих потужностей, складів для виготовленої продукції тощо.
«Обов’язково перевіряється стан підприємства. Підприємство надає бізнес-план, бізнес-проект або інші документи, що підтверджують технологічні можливості, економічні розрахунки з очікуваними результатами діяльності. Крім того, підприємство обов’язково не повинно мати заборгованості зї сплати платежів перед контролюючими органами», – зазначила Тетяна Зубко.
За результатами розгляду заяви та документів приймається рішення щодо надання розстрочення ПДВ, після чого платник приходить до митниці для здійснення митного оформлення, подає митну декларацію, сплачує перший платіж та забезпечує гарантування сплати залишку суми ПДВ.
Підставами для відмови в отриманні розстрочення можуть бути неподання необхідних документів, помилках при розрахуванні сум ПДВ, недотримання обов'язкових вимог, визначених Порядком про надання розстрочення.
Тетяна Зубко також розповіла, якщо сума, яка подається до розстрочення ПДВ, до одного мільйона гривень, то розстрочення приймається митницею протягом 10 днів з дня отримання заяви. Якщо ж зазначена сума перевищує 1 млн грн, тоді рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів.
ДФС вже прийнято 14 рішень щодо надання розстрочок зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання для власного виробництва українським підприємствам, які працюють у галузі будівництва, сільського господарства, легкої промисловості та медичної галузі.
Загальна сума розстрочення ПДВ при ввезенні власного обладнання у валютах контрактів – 1 324,7 тис. Євро та 643,8 тис. дол. США.
Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС - 1 074,3 тис. Євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).
Інформація про прийняті Рішення розміщуються на офіційному сайті ДФС.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Питання легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування розглянуто на спільній нараді у Дніпропетровській ОДА У Дніпропетровській обласній державній адміністрації пройшла нарада, на якій розглянуто питання легалізації зайнятості населення, зокрема, виплати заробітної плати, активізації роботи щодо виявлення фактів використання праці неоформлених працівників. В засіданні прийняли участь: перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олег Кужман, Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний, в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровський області Ірина Сікіріна, керівники податкових інспекцій області та інші представники Держпраці, Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини, соціальних партнерів та громадських організацій.
«За офіційними даними Дніпропетровщина, по рівню заробітної плати знаходиться на третьому місті після міста Києва та Донецької області. Середня заробітна плата в області складає 8 тисяч 437 гривень. Тож, надходження єдиного соціального внеску до бюджету за рахунок легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування найманих працівників є одним з головних завдань всіх державних органів. Чим більше буде виявлено робочих місць в реальну виплату, а не в конверти - тим краще» - наголосив Олег Кужман.
«На сьогодні в Україні до тридцяти відсотків працівників працюють у тіні. І це не тільки втрати бюджету, пенсійного фонду. А це втрата нашими працівниками своїх соціальних прав. Зокрема, право на пенсійні та соціальні виплати. І це дійсно, на сьогодні, важливе питання» - окреслив питання Олексій Зарудний.
Присутня на нараді Ірина Сікіріна доповіла, що на початок 2017 року надходження ЄСВ в області складали 851 мільйон гривень, а вже на початок 2018 року вони збільшилися до 1 мільярда 34 мільйонів гривень. Загалом надходження ЄСВ збільшилися на 21 відсоток. І якщо на 16 відсотків збільшення відбулося за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати, то на 5 відсотків – за рахунок більш ефективної роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів, управління труда, інспекції по труду та інших державних структур.
В цілому, за 2017 рік і 4 місяці поточного проведено 645 перевірок з питань повноти нарахувань та сплати єдиного соціального внеску. До бюджету донараховано 6,2 млн. грн. ЄСВ, з них сплачено - 2,2 млн. грн. З початку року проведені фактичні перевірки, за підсумками яких виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 суб’єктів господарювання. Як результат - наймані працівники оформлені згідно діючого законодавства і в бюджет додатково надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.
Присутні на нараді схильні, що від сплати єдиного соціального внеску залежить страховий стаж, а від нього і пенсійні виплати.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від ліцензування алкогольних напоїв та тютюнових виробів 27,8 млн. грн. За чотири місяці поточного року казна Дніпропетровської області поповнилася на 27 мільйонів 798 тисяч гривень від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 2 мільйони 90 тисяч гривень більше фактичних надходжень січня – квітня 2017 року. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Кулик.
«Станом на перше травня 2018 року на території Дніпропетровської області діє понад 13 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з них: більше 7 тисяч ліцензій на алкоголь та майже 6 тисяч на тютюн по 4 714 суб’єктах господарської діяльності.
В той же час, впродовж січня – квітня 2018 року призупинено дію 849 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 814 ліцензій, з яких 24 – за порушення законодавства в частині продажу неповнолітнім особам алкогольних (13 ліцензій) та тютюнових товарів (11 ліцензій)», – зазначив Олег Кулик.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Зміни в законодавстві обговорювалися під час кущового семінару для платників лівого берегу м.Дніпра Нещодавно з метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України за участі ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників – юридичних та фізичних осіб – підприємців „лівого берегу” міста Дніпра, організований ДПІ в АНД районі м.Дніпра.
Під час його проведення розглянуто питання адміністрування податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, рентної плати, екологічного податку, переваг подання звітності в електронному вигляді, про роботу Центрів сертифікації електронних ключів тощо.
Велика увага була приділена податку на прибуток, а саме: оподаткуванню неприбуткових організацій. Фахівець відділу адміністрування податку на прибуток території обслуговування ДПІ в АНД районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ознайомила присутніх з новими нормами податкового законодавства, які набрали чинності з 01.01.2018 року та порядку використання їх в практичній діяльності ОСББ.
Також присутнім надано роз’яснення щодо нарахування та сплати земельного податку, стосовно трудових відносин, зокрема прийняття на роботу та нарахування заробітної плати.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Власники нерухомості вже сплатили 82,8 млн. гривень податку на нерухоме майно За оперативними даними станом на 01.05.2018 року до місцевих бюджетів надійшло 82,8 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, що на 57,6 млн. грн. більше аналогічного періоду минулого року (25,2 млн. грн.).
Фізичним особам – власникам об’єктів нерухомості сформовано близько 678 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. До сплати визначено податку на загальну суму понад 585 млн. грн.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Також, податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.
Водночас варто зазначити, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.
(Інформація прес-служби ДФС України).
ТОП-5 основних досягнень ДФС у митному напрямі 1. Детінізація економіки
ДФС ліквідовано схему заниження митної вартості, яку використовували більше двох десятків підприємств-імпортерів. Учасниками цих махінацій були і співробітники митниці, і правоохоронці, і судді.
За рахунок руйнування схеми бюджет отримав понад 1 млрд грн. без можливості оскарження в судах та повернення коштів на рахунки суб’єктів.
Так, наприклад, у минулому році при оформленні тканини через судові рішення, а саме це використовувалось як схема, митна вартість складала 50 центів за кг. Платіж з одного контейнера складав 2,5-3 тис. доларів. Після руйнування схеми вартість зросла у понад 6 разів – до 3,30 доларів за кг, тобто з контейнера платіж тепер складає 14-16 тис доларів.
Подібна ситуація із митним оформленням взуття, яке декларувалося по 50 центів і платіж складав 1-2 тис. доларів. На сьогодні його вартість понад 5 доларів за кг, а платіж – до 10 тис. доларів.
Водночас повністю перекрити всі шпарини можливо лише за умови повної технічної модернізації митниці.
2. Технічна модернізація митниці.
Сьогодні для фіскальної служби одним з надзвичайно важливих та актуальних питань є облаштування митних постів сучасними технічними засобами контролю, які дозволять упередити переміщення контрабанди. Закупівля сканерів, встановлення вагових комплексів та GPS-замків – це те оснащення, якої потребує митниця.
ДФС вже розпочато процес технічної модернізації митниці. Наразі закуплені і встановлюються вагові комплекси, триває процес проведення тендерної закупівлі перших10 стаціонарних скануючих систем.
3. Автоматизована система «Єдине вікно»
Відповідно до законодавства з 1 лютого поточного року всі митні декларації у режимах «експорт» та «імпорт» оформлюються за принципом «єдиного вікна». Цей принцип діє на всіх автомобільних пунктах пропуску і на внутрішніх митницях. Серед суб’єктів ЗЕД система набуває все більшої популярності.
З 4 травня 100% митних декларацій у режимах «експорт» та «імпорт» оформлюються за принципом «єдиного вікна».
Минулого року частка вантажів, що оформлювались через «єдине вікно», складала близько 20%, вже на сьогодні цей показник складає 85%.
Державною фіскальною службою України в подальшому планується забезпечити передачу дозвільних документів, що видаються державними органами через систему «єдиного вікна».
4. Боротьба з контрабандою товарів
За рахунок законодавчих змін у 2018 році зменшено ризик ввезення громадянами у спрощеному порядку та без оподаткування товарів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.
Наразі у 40 пунктах пропуску відбувається інформаційний обмін з Держприкордонслужбою, що забезпечило нам повний контроль ситуації щодо переміщення фізичних осіб. Ще рік тому такої можливості у ДФС не було, навіть щодо контролю переміщення протягом доби.
Товари, які переміщувалися в Україну таким чином: електротехніка, одяг, взуття, товари побутової хімії.
Такі зміни створили рівні умови роботи для легальних імпортерів.
5. Міжнародна взаємодія
ДФС відновлено систему взаємодії з митниками інших країн. Фіскальна служба долучилася до роботи міжнародних організацій по боротьбі з контрабандою, стала учасником програми ООН по контролю за контейнерними перевезеннями.
Вже працюють портові групи в Одеському порту та в міжнародному пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт», які націлені на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності.
На сьогодні до перевірки відбираються лише ризикові вантажі. Зокрема, завдяки обміну інформацією з іноземними колегами викриваються схеми незаконного переміщення автомобілів. На сьогодні ділки намагаються занизити фактурну вартість дорогих автомобілів шляхом надання транспортному засобу ознак ДТП.
Так, наприклад, таким чином намагалися ввезти Mercedes-Benz Limited Edition, визначена вартість якого 49 тис евро. За даними німецьких колег, які оперативно відреагували на запит ДФС, реальна вартість авто складала 100 тис евро.
(Інформація прес-служби ДФС України).
У пункті пропуску «Бориспіль» вилучено колекцію старовинних перуанських монет 1831-1948 років карбування, переважно срібних Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС зафіксовано спробу переміщення через митний кордон України колекції старовинних монет.
15 монет 1831-1948 років карбування, переважно срібних, серед яких монета номіналом 2 реали з зображенням на аверсі дерева, з надписом «Liber Cresca Fecundo 20G 10D T F», на реверсі з зображенням гір і променів сонця, з надписом «Republica Del Centro De Amer 1831», монета номіналом ½ соля, з зображенням на аверсі сидячої жінки зі щитом біля невеликої колони з написом «Liber Tad», на реверсі – у центрі герб, з боків - гілки, внизу цифри 1923, з надписом «Republica Peruana-Lima» тощо знаходилися у громадянина Перу, який прямував до України авіарейсом з Італії.
Для проходження митного контролю чоловік обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин не надавав, з приводу декларування переміщуваних ним предметів до інспекторів митниці не звертався.
Монети, які знаходилися в ручній поклажі чоловіка в альбомі для монет, було виявлено під час перевірки багажу пасажира на рентген-апараті, після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор». Предмети переміщувались без ознак приховування.
Складено протокол про порушення митних правил. Монети вилучено до винесення судом рішення у справі.
Довідково: відповідно до ст. 21 Закону України № 1068-ХІV від 21.09.1999 «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Міністерством юстиції України разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Під час ввезення культурних цінностей на територію України органу доходів і зборів подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.
Крім того, частиною 5 статті 374 Митного кодексу України визначено, що культурні цінності, зокрема, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Унормовано порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю екологічним нормам З 23 травня 2018 року набрав чинності Закон України від 27 лютого 2018 року № 2301-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», спрямований на вдосконалення порядку ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів.
Згідно з новою редакцією статті 2 закону слова «пропуск на митну територію України» замінено словами «митне оформлення». Таким чином, прийнятий закон не звільняє імпортерів від дотримання відповідності екологічного рівня «ЄВРО-5» щодо автомобілів, а унормовує порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю їх екологічним нормам.
Водночас новоприйнятим законом врегульовано проблему ввезення на митну територію України та здійснення державної реєстрації автомобілів швидкої медичної допомоги, наданих українським лікарням іншими державами в якості гуманітарної допомоги, які не відповідають екологічному рівню «ЄВРО-5».
Згідно зі старою редакцією закону від дотримання екологічних вимог звільнялись лише транспортні засоби, які ввозились на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України.
Відповідно до внесених змін, перелік транспортних засобів, на які не поширюються вимоги закону, доповнено автомобілями швидкої медичної допомоги та транспортними засобами спеціального призначення – пересувними медичними клініками, визнаними гуманітарною допомогою згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу», що дозволить вирішити питання транспортного забезпечення центрів екстреної медичної допомоги.
До внесення змін статтею 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» було встановлено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам.
Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб. Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (стаття 3 Закону).
(Інформація прес-служби ДФС України).
ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ Для платників податку на додану вартість ДФС запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:
«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»; «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Режим роботи ЦОП у святкові та вихідні дні 30 червня 2018 року - робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;
24, 28, 29 червня 2018 року - вихідні дні;
23 червня 2018 року - центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи відповідних ДПІ/ОДПІ головних управлінь ДФС в областях та м. Києві при яких вони створені;
27 червня 2018 року - відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Запрошуємо до участі у Всеукраїнському Рейтингу «Сумлінні платники податків - 2017» Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 10 травня 2018 року розпочато прийом Заявок на участь у Рейтингу «Сумлінні платники податків - 2017», який започаткований Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» у 2011 році з метою створення сприятливих умов для розвитку взаємовигідної співпраці між державою і бізнесом та відзначення кращих здобутків платників податків.
Саме за допомогою Рейтингу Асоціація сприяє тому, щоб держава публічно подякувала та визнала досягнення підприємств, які сумлінно наповнюють бюджет країни.
Всеукраїнський Рейтинг проводиться у два конкурсні тури: перший - на обласному (регіональному) рівні, другий - на Всеукраїнському рівні. Участь на всіх етапах конкурсу для підприємств безкоштовна. Отримуючи звання «Сумлінний платник податків», підприємство, окрім популяризації на власному прикладі чесного і прозорого ведення бізнесу, отримує суспільне визнання, вдячність держави за належне виконання своїх податкових зобов'язань і публічно закріплює свій статус надійного бізнес-партнера.
У Рейтингу беруть участь підприємства трьох категорій - малі, середні, великі.
Бажаючим прийняти участь у Рейтингу для ознайомлення з умовами участі, критеріями відбору, формою Заявки та іншою інформацією слід звертатися до координатора Рейтингу – Ірини Білотіл: моб. 0976585699; appu2018@ukr.net.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Видача EUR.1 в Дніпропетровській митниці ДФС За 4 місяці 2018 року в Дніпропетровській митниці ДФС було видано 2148 сертифікатів EUR.1 на товари для торгівлі з європейськими країнами. В порівнянні з аналогічним періодом 2017 року цей показник збільшився вдвічі (у 2017 році видано 1073 сертифікати EUR.1).
Найбільше сертифікатів оформлено до Республіки Польща (574), Румунії (434), ФРН (166), Республіки Болгарія (112), Великої Британії (109) та Чеської Республіки (104). Також серед лідерів – Латвійська, Литовська, Словацька Республіки та Королівство Бельгія.
Нагадуємо, сьогодні митниці ДФС здійснюють видачу сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1 на товари українського походження до країн ЄС та ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорії.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 43 службові перевірки Впродовж січня – квітня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 43 службові перевірки.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки області розпочато 13 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 КК України; винесено 16 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 10 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.
Крім того, фахівцями УВБ перевірено 112 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області, з яких 6-ти відмовлено у призначенні на посаду.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці поточного року перевищив 2,6 млрд. доларів Протягом січня-квітня 2018 року в Дніпропетровській митниці ДФС оформлено майже 52,3 тис. митних декларації всіх типів, що на 3 тис. декларацій, або на 6,14%, більше аналогічного періоду минулого року. З них 24,6 тис. (47,1%) – експортні, 22,8 тис. (43,5%) – імпортні, 4,9 тис. (9,4%) - оформлені в інших митних режимах.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2018 року у порівнянні з відповідним періодом 2017 року збільшився на 28% та склав 2 млрд. 617 млн. доларів. При цьому, імпортовано товарів на 1 млрд. 275 млн. дол., що на 17% більше, ніж торік, експортовано - на 1 млрд. 342 млн. дол., що на 4,3% більше, ніж минулого року.
Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних вантажів, які складають 78 хв. та 26 хв. відповідно.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
За заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки підприємство сплатило до бюджету понад 4 млн. грн. Податківцями ДФС Дніпропетровщини проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «М» з питань повноти нарахування плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
В ході перевірки встановлено заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки в податкових деклараціях підприємства з плати за землю за 2016 рік та орендної плати за земельні ділянки у 2016 та 2017 роках.
За результатами перевірки фахівцями фіскальної служби донараховано 4 млн. 50 тис. грн. податків разом з фінансовою санкцією, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Актуально для платників податків! Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).
Щодо розділу «Ставки податків і зборів» Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Про особливості складання декларації з туристичного збору Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Ставка туристичного збору – від 0,5 до 1% до бази справляння збору, визначеної п. 268.4 ст. 268 ПКУ (пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).
Податкова декларація з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (далі – Декларація), подається платниками туристичного збору за податковий (звітний) період, який дорівнює кварталу.
При складанні Декларації слід звернути увагу на правильність її заповнення платниками туристичного збору, зокрема:
♦ у рядку 1 (Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + р. 1.3), у тому числі в розрізі об’єктів оподаткування) необхідно зазначати об’єкти оподаткування;
♦ зазначати суми нарахувань збору в усіх рядках, які передбачають їх заповнення, з метою уникнення арифметичних помилок.
У разі виявлення помилок у раніше поданих Деклараціях, платникам туристичного збору необхідно подати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію.
Для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості громадяни подають до контролюючого органу письмову заяву Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Згідно з пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
За порушення правил сплати податків податковим законодавством передбачена відповідальність Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).
Нерухоме майно, яке перебуває у власності релігійних організацій, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 14.05.2015 № 420-VIII «Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 липня 2015 року.
Так, відповідно до пп. «и» пп. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.
До уваги платників земельного податку! Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
При розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.
Виробництво алкогольних напоїв: порядок сплати за ліцензію Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), встановлено річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового та для суб’єктів господарювання первинного виноробства у розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Бюджетні рахунки» та у державній податковій інспекції за основним місцем обліку.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.
Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
Операції з реалізації продукції на експорт сільськогосподарським підприємством – «спрощенцем» не є контрольованими Нікопольська ОДПІ повідомляє, що пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями (далі – КО) є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Тобто, визнання господарських операцій КО здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку, до яких належать і сільськогосподарські товаровиробники, що є платниками єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Господарські операції такого сільгоспвиробника по реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки такий платник звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Отже, господарські операції сільськогосподарського підприємства, зокрема, операції з реалізації продукції на експорт, які здійснюються таким платником під час перебування його на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
До уваги платників податків на додану вартість! Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України з метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, на головній сторінці офіційного веб-порталу запропонувала звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, подається в електронному вигляді.
Так, підтвердженням реєстрації в ДФС України Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної Скарги.
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через сервіс «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайти.
Зразок заповнення Скарги розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338025.html
Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати з урахуванням строку давності Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120² ПКУ передбачено штрафні санкції:
► за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;
► за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку.
Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів).
У разі втрати касового чеку друкування його дубліката функціями РРО не передбачено Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.
При цьому, п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції:
- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;
- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;
- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.
Отже, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).
Про перереєстрацію юрособи в контролюючих органах у зв’язку з перетворенням Нікопольська ОДПІ інформує, що порядок державної реєстрації у разі перетворення юридичних осіб визначений ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Так, у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (п. 5 ст. 4 Закону № 755).
Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії.
Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.
Громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, валютну декларацію до контролюючого органу не подають Нікопольська ОДПІ повідомляє, що обов’язковість подання суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютної декларації до контролюючих органів визначена ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами.
Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 (далі – Наказ № 207) зі змінами.
Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 207 декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою у Національному банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, при наявності у них валютних цінностей за межами України, таку декларацію до контролючого органу не подають.
До уваги платників ПДВ, реєстрація яких анульована! Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Про зарахування сплачених за межами України податків у зменшення податку на прибуток Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою при виплаті дивідендів фізичній особі? Нікопольська ОДПІ інформує, що згідно з п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.
Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах:
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ.
Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством.
Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами Нікопольська ОДПІ інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:
► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;
► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011
Операції з реалізації продукції на експорт сільськогосподарським підприємством – «спрощенцем» не є контрольованими Нікопольська ОДПІ повідомляє, що пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями (далі – КО) є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Тобто, визнання господарських операцій КО здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку, до яких належать і сільськогосподарські товаровиробники, що є платниками єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Господарські операції такого сільгоспвиробника по реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки такий платник звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Отже, господарські операції сільськогосподарського підприємства, зокрема, операції з реалізації продукції на експорт, які здійснюються таким платником під час перебування його на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою - «єдинником» Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Мініністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
У 2018 році неоподатковувана сума нецільової благодійної допомоги становить 2470 гривень Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до пп.170.7.1 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) нецільовою благодійною допомогою вважається допомога, яка надається платнику податків без встановлення умов або напрямів її витрачення.
Згідно з пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юридичними або фізичними особами протягом звітного року сукупно у розмірі, який не перевищує суми граничного розміру доходу. Сума граничного розміру доходу дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2018 році Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи, у розрахунку на місяць, у розмірі 1762 гривні. У зв’язку з цим, цього року не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, яка не перевищує 2470 гривень. Перевищення нецільової благодійної допомоги над зазначеним розміром включається податковим агентом до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-фізичної чи юридичної особи, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.
|