 Версія для друку
 Написати листа
На Дніпропетровщині все більшу увагу приділяють експортерам
У Дніпропетровській обласній раді 21 червня поточного року відбулася Регіональна конференція: «Підтримка інвестиційної та експортної діяльності МСБ» за участі начальника відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександра Гребьонкіна та начальника відділу організації митного контролю управління організації контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача.
Олександр Гребьонкін довів представникам бізнесу основні тези митного законодавства України та ключові питання, які виникають у процесі експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання. За його словами, Дніпропетровською митницею ДФС зареєстровано близько 6 тисяч 800 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, з них близько 1 200 підприємств проводять експортні операції. Також, близько 100 підприємств області експортують товарів на 130 мільярдів гривень, а на інших експортерів області приходяться лише 13 мільярдів гривень. Тож, основна увага управління податкового та митного аудиту Головного управління фіскальної служби області приділяється діяльності великих експортерів.
Володимир Деркач у своєму виступі звернув увагу на ключові питання в процесі експортно-імпортної діяльності підприємств регіону. Було відокремлено, що в області на сьогодні митне оформлення експортних вантажів становить приблизно 30 хвилин, імпортних – близько 1 години 30 хвилин. При цьому, під час розмитнення вантажу імпортери можуть скористатися перевагами принципу «єдиного вікна», коли всі формальні процедури з проходженням, і митниці, і митного контролю не перебільшують чотирьох годин. «Більшість митних декларацій подаються до Дніпропетровської митниці ДФС в електронній формі. Це економить час і дає можливість легко подати митну декларацію. А у разі необхідності - дистанційно внести зміни до декларації, або її відізвати» - зазначив Володимир Деркач.
На Дніпропетровщині майже 100% платників ПДВ користуються електронною звітністю Майже 100 відсотків платників ПДВ та 88,7 відсотків платників єдиного соціального внеску Дніпропетровської області прозвітували у травні 2017 року в органи ДФС, скориставшись мережею Інтернет.
Із загальної кількості 18 тисяч 131 платника податку на додану вартість області, у травні поточного року 18 тисяч 020 платників скористалися електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-mail.
Також, у травні 2017 року з 52 тисяч 255 платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровщини 46 тисяч 352 платника прозвітували у фіскальні органи області засобами електронного зв’язку.
«Електронна звітність переконливо витісняє паперову, економлячи не лише час платників податків, а й фінансові витрати. Більшість платників не тільки звикли до зручного електронного формату, але й упевнені в його майбутньому, – переконана начальник управління обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова.
Контроль за обігом і оподаткуванням підакцизних товарів у Дніпропетровській області 16 червня в прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Контроль за оборотом і оподаткуванням підакцизних товарів у Дніпропетровській області» за участі представника управління контролю за обігом і оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
Андрій Первой повідомив, що з початку року в області проведено 50 фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 60 порушень законодавства.
«Виявлені наступні порушення: 26 фактів торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій; 5 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії; 5 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижче мінімальної роздрібної ціни; 6 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив; 4 факти торгівлі тютюновими виробами за цінами, вище максимальних роздрібних; 1 факт торгівлі алкогольними напоями без наявності марки акцизного податку; 1 факт торгівлі тютюновими виробами без наявності марок акцизного податку; 1 факт порушення місця зберігання тютюнових виробів та 1 факт ввезення сировини для виробництва тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії.
За наслідками проведених фактичних перевірок застосовано 6,4 млн. грн. штрафних санкцій.
Так, зокрема, в ході фактичної перевірки одного з підприємств Дніпропетровської області з питань дотримання законодавства у сфері виробництва підакцизних товарів встановлений факт ввезення сировини для виробництва тютюнових виробів без наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів. До нього застосовані фінансові санкції у розмірі 5,7 млн. грн.
Також, працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено факт виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв, а саме - напою міцного алкогольного тростинкового (рому). За результатами перевірки підприємством донараховано 7,8 млн. грн.
Інтернет – конференція для ЗМІ в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» Головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Мажаєв на прес-конференції в Інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проінформував про особливості використання РРО під час продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Згідно з редакцією п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка діє з 01.01.2017, реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книги не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Згідно з п.296.10 ст.296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями I, II і III груп (незалежно від обраного виду діяльності), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Але, норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 №231 (далі – Перелік №231). Ця постанова набула чинності з 08.05.2017.
Це норми законодавства, а ось як вони працюють на практиці, давайте обговоримо на прикладі конкретних ситуацій.
Наприклад:
Чи обов’язково застосовувати РРО у разі реалізації виключно технічно складних побутових товарів, які були використані і на які гарантія продавцем таких товарів не надається (техніка б/в)?
Згідно з Переліком №231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони і мобільні телефони, які мають згідно УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00. При цьому, виключень щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням зареєстрованого і переведеного у фіскальний режим роботи РРО.
Чи необхідно на всіх господарських одиницях застосовувати РРО підприємцю – платнику єдиного податку, що здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, тільки в одній з господарських одиниць, а на інших-- супутні товари (послуги)?
Якщо підприємець – платник єдиного податку II або III груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній з господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції з використанням РРО на всіх структурних підрозділах. Зокрема, слід застосовувати РРО або розрахункові книги і книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів. Адже вимоги законодавства відносяться до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Як бути у тому випадку, якщо суб’єкт господарювання сумнівається, чи відноситься товар, яким він торгує, до Переліку №231?
З питання уточнення відповідності товарів коду товарної класифікації згідно УКТ ЗЕД слід звернутися до Торгівельно-промислової палати України (її регіональним відділенням), або Науково-дослідного інституту судових експертиз, або Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Окрему увагу хочу приділити питанню застосування РРО фізичними особами – підприємцями, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування ІІ і ІІІ груп та нагадати їм, що у разі перевищення обсягу доходу в 1 000 000 гривень протягом календарного року вони зобов’язані у своїй діяльності застосовувати зареєстрований, опломбований і переведений у фіскальний режим роботи РРО.
В Дніпропетровській області ліквідовано підпільну пивоварню Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували підпільну пивоварню та вилучили 2,7 тис. літрів пива.
В рамках проведення операції «Акциз-2017» було встановлено, що в одному із сіл області 40-річний громадянин, без будь-яких дозвільних документів, організував виготовлення і збут солодового пива під виглядом однієї з торгових марок по території області та через Інтернет. Незаконне виробництво здійснювалося з використанням обладнання, що забезпечує масове виготовлення пива.
В результаті проведених заходів було вилучено 2,7 тис. літрів пива, а також обладнання, яке використовувалося в незаконній діяльності. Загальна вартість вилученого становить понад 1,1 млн. грн.
Стосовно організатора складено протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Дніпропетровські митники виявили факт заниження митної вартості на суму близько 415 тис. грн. На митну територію України з КНР на адресу українського підприємства переміщувався товар, заявлений Дніпропетровській митниці ДФС, як «дитячі атракціони та дитячі ігрові автомати».
Після проведення тематичної перевірки співробітниками управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС при порівнянні інформації, наявної на митниці та документів, що були надані до митного оформлення вищевказаного товару виявлено розбіжності в частині одержувача та вартості товару, ввезеного в Україну. Це призвело до заниження бази оподаткування на суму близько 415 тис. грн.
За даним фактом Дніпропетровською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Товар тимчасово вилучено та передано на склад митниці.
У Дніпрі ліквідовано конвертцентр з обігом понад 288 млн. грн. Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр з оборотом більше 288 млн. грн.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської областей та м. Києва послуги з незаконного формування податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку .
Для здійснення протиправної діяльності зловмисники зареєстрували і придбали низку фіктивних підприємств, на рахунки яких підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товари та послуги.
Загальний обсяг проконвертованих грошових коштів протягом 2016-2017 років склав більше 288 млн. грн.
В результаті низки обшуків, проведених в офісах конверт центру вилучено 5 печаток, комп'ютерну техніку, чорнові записи та фінансово - господарські документи. Також накладено арешт на 67 розрахункових рахунків, на яких заблоковано 3,2 млн. грн.
Слідчі дії тривають.
До уваги платників податків! Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) в електронному сервісі «Загальнодоступний інформаційно довідковий ресурс» (розділ «Необхідно знати») повідомила наступне.
З метою забезпечення належного рівня інформованості громадян України та іноземців, які планують подорожі за кордон або в Україну відповідно, у розділі «Інформація з питань митної справи» електронного сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» розміщено інтерактивне посилання «Актуальні запитання щодо митного контролю та оформлення товарів громадян», що надає можливість ознайомитися з актуальними запитаннями, з якими громадяни найчастіше звертаються до Контакт-центру ДФС, та відповіді на них.
Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 71 перевірку Протягом січня - травня поточного року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 71 перевірку в територіальних підрозділах ГУ.
За результатами перевірок управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 15 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 20 працівників ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці ДФС; оголошено 9 підозр працівникам фіскальної служби; до суду скеровано 6 обвинувальних актів.
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у поточному року проведено перевірки 348 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 9 претендентам відмовлено у прийомі на службу.
ДФС запроваджує новий електронний сервіс Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі електронного сервісу «Електронна звітність» повідомила наступне.
З метою надання допомоги платникам податків при виконанні ними вимог п.16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (із змінами і доповненнями) ДФС запроваджує новий електронний сервіс «Обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами».
Вимоги до електронних документів для здійснення обміну та до засобів надсилання документів:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міністерства доходів і зборів від 29.11.2013 №729).
2. Формат транспортного повідомлення відповідає вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС.
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку SOAP.
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФСУ.
Інструкція з використання програмного забезпечення розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/201249.html
ДФС звернула увагу платників податків, що з 16.06.2017:
- підписання електронних документів для сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису:
Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792906.cer (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/201249.html);
- зашифрування електронних документів для сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування:
Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792907.cer (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/201249.html).
Основні показники діяльності Дніпропетровської митниці ДФС у травні 2017 року У травні 2017 року у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС здійснено митне оформлення зовнішньоторгівельних операцій суб’єктів господарської діяльності на суму близько 15,3 млрд. грн. З цієї кількості імпортовано товарів на суму близько 7,4 млрд. грн., експортовано на суму близько 7,9 млрд. грн., що складає, відповідно, 48% (імпорт) та 52% (експорт) загального обсягу зовнішнього товарообміну. У порівнянні з квітнем 2017 року цей обсяг зменшився на 15%, при цьому, об’єми імпорту зменшились на 0,33%, а експорту – на 25,5%.
Протягом травня 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 14 196 МД, з яких 42,4% - в митному режимі «імпорт» та 47,9 % – в митному режимі «експорт».
Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних операцій, які складають 1 ч. 13 хв. та 31 хв. відповідно.
Дніпропетровська митниця ДФС з початку року забезпечила понад 179,8 млн. грн. на ремонт доріг За результатами січня-травня 2017 року в рамках експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення, а також поліпшення дорожньої інфраструктури, Дніпропетровською митницею ДФС до бюджету Дніпропетровської області направлено 179,8 млн. грн.
Нагадуємо, минулого року Кабінетом Міністрів України започатковано митний експеримент, спрямований на розвиток інфраструктурних об’єктів, в тому числі з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг. В рамках експерименту здійснюється перерахування 50% від перевиконання щомісячних планових митних платежів у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.
Завдяки плідній співпраці Дніпропетровської митниці ДФС та Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 2017 році вдалося виконати ремонтні роботи доріг, які понад 15 років не ремонтувалися: Кіровоград - Кривий Ріг – Запоріжжя та Дніпропетровськ – Царичанка – Кобеляки – Решетіловка.
Дніпропетровська митниця ДФС у своїй роботі і надалі докладатиме максимальні зусилля для покращення благоустрою області.
За пʼять місяців 2017 року до бюджетів сплачено майже 631 мільйон гривень Начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун повідомив, що у січні – травні поточного року до бюджетів усіх рівнів від платників податків Нікопольського регіону надійшло 630,8 млн гривень. Це на 167,9 млн грн більше ніж торік.
Загалом за п’ять місяців 2017 року платники регіону до Державного бюджету сплатили 224,3 млн грн, що на 69,5 млн грн перевищує сплату за аналогічний період минулого року. Збільшення надходжень відбулось по всіх основних бюджетоформуючих податках.
Вагомо наповнюють бюджет – податок на додану вартість (80,7 млн грн), податок на доходи фізичних осіб (83,5 млн грн) та рентна плата за користування надрами (28 млн грн).
Місцеві скарбниці з початку року поповнено на 406,5 млн грн податків та платежів. Збір в кошик територіальних громад, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зріс на 98,4 млн гривень.
Традиційно значна питома вага у «місцевих» надходженнях припадає на податок на доходи фізичних осіб. За п’ять місяців сплачено 250,5 млн гривень.
Суттєво підтримують бюджети територіальних громад і суб’єкти малого підприємництва – «спрощенці», які сплатили 36,7 млн грн єдиного податку. Землевласники та землекористувачі забезпечили місцевим бюджетам більше 82 млн гривень.
Майже 14 мільйонів гривень від платників Нікопольського регіону – на підтримку Збройних сил З початку року платники міст Нікополь, Марганець, Покров, Нікопольського району та смт Томаківка перерахували 13,8 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, сума надходжень збору на підтримку української армії складає 6,2 відсотки від загальної суми надходжень до державного бюджету у 2017 році від Нікопольського регіону.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 ПКУ).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.
Нікопольська ОДПІ: У січні-травні 2017 року платники податків перерахували 193,2 млн. грн. єдиного внеску Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, платники податків Нікопольського регіону у січні-травні поточного року сплатили 193,2 млн. грн. єдиного внеску. Відносно минулого 2016 року надходження ЄСВ зросли на 41,8 млн. грн., темп росту 127,6 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)» – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Землекористувачі та власники землі сплатили понад 82 мільйони гривень Платники податків, юридичні та фізичні особи, що перебувають на обліку у Нікопольській ОДПІ, сплатили протягом січня - травня 2017 року понад 82 млн грн плати за землю. Ці кошти були спрямовані до місцевих бюджетів. Якщо порівнювати надходження цього податкового платежу з аналогічним періодом минулого року, то коштів у поточному році до місцевих скарбниць перераховано на 11,4 млн грн більше. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
Відповідно до податкового законодавства, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у звітному році.
Стан розгляду звернень громадян за січень-травень 2017 р. З початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 4 письмових звернень громадян, що на 6 звернень менше, ніж за відповідний період 2016 року (10). Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
Найчастіше у зверненнях громадяни порушували наступні питання:
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків;
- інформування про ухилення від сплати податків;
На всі звернення громадян було надано ґрунтовні відповіді без порушень контрольних термінів та згідно чинного законодавства.
Щодо розділу «Ставки податків і зборів» Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис» Нікопольська ОДПІ інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс» («ЗІР») з’явився розділ «Електронний цифровий підпис».
Цей розділ містить:
- актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;
- інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;
- місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;
- можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».
Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
До уваги громадян платників земельного податку! Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами фіскальної служби, які надсилають або вручають платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України.
Разом з цим на підставі статті 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані Законом України від 28.02.1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для вищезазначених осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати органам фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового звітного періоду, у якому подано таку заяву.
Внесені зміни до форми податкової декларації платників спрощеної системи оподаткування З 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369, яким внесено зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, а саме:
- форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;
- форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи); форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
З урахуванням вимог Податкового кодексу України, звітувати за новими формами декларації платники-спрощенці будуть – з ІІІ кварталу 2017 року.
З вищезазначеними наказами можна ознайомитись у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням: http://zir.sfs.gov.ua.
Чи повинна фізична особа при поданні декларації надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку? Відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Які суб’єкти господарювання належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Згідно з п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Про терміни звітування та сплати податку платниками єдиного податку третьої групи Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст.294 ПКУ).
Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПКУ).
Таким чином, граничні терміни звітування платниками єдиного податку третьої групи за звітні періоди поточного року є:
- 10.05.2017 – за перший квартал 2017 року;
- 09.08.2017 – за півріччя 2017 року;
- 09.11.2017 – за три квартали 2017 року;
- 09.02.2018 – за 2017 рік.
Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПКУ).
Враховуючи вищезазначене граничний термін сплати єдиного податку платниками третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, за звітні періоди 2017 року наступні:
- 19.05.2017 – за перший квартал 2017 року;
- 18.08.2017 – за другий квартал 2017 року;
- 17.11.2017 – за третій квартал 2017 року;
- 19.02.2018 – за четвертий квартал 2017 року.
До уваги фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 295.2 статті 295 ПКУ визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
З урахуванням вищевикладеного, граничний термін сплати авансового внеску з єдиного податку на червень 2017 року для платників єдиного податку першої та другої груп – 20 червня 2017 року.
Несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ (платники єдиного податку першої та другої груп), авансових внесків єдиного податку у порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ (п.122.1 ст.122 ПКУ).
У новій редакції затверджено звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521) (далі – Наказ №469), яким у новій редакції викладено форму звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062. Змінами, внесеними Наказом №469, зокрема, визначено річний звітний період для неплатників податку на прибуток. Тепер у заголовній частині Звіту передбачені лише два варіанти звітних періодів його подання – місяць і рік (раніше – місяць, 1 квартал, півріччя, три квартали і рік).
У полі «Місяць» зазначається номер календарного місяця, в якому порушено вимоги пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств. Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
Також уточнено перелік доходів і видатків неприбуткових організацій; додано графа для проставлення відмітки про подання разом зі Звітом фінансової звітності (ФЗ), як додаток; додано поле для розрахунку суми штрафу (3 %) у разі подання уточнюючого Звіту.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу І ПКУ фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту та її невід’ємною частиною.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.06.2017 №48.
Деякі особливості складання та реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137) (далі – наказ №276), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення, у листі від 16.06.2017 №15731/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №15731) повідомила про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за формою, затвердженою наказом №276, розпочалася з 16.03.2017, незалежно від дати складання таких податкових накладних.
Як встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – податкові накладні) у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ. Розміри та порядок застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних встановлено статтею 1201 розділу ІІ ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми ПКУ, тобто після 01.01.2017.
У листі ДФС №15731 викладені особливості заповнення окремих розділів податкової накладної (розділи «Код» (графи 3.1, 3.2, 3.3) табличної частини податкової накладної; «Одиниця виміру товару/послуги» (графи 4 та 5) табличної частини податкової накладної; «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» (графа 11) табличної частини податкової накладної); інші особливості складання та реєстрації податкових накладних; а також зазначено, що не розглядається як помилка у податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН по 15.03.2017 включно.
З листом №15731 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72204.html
Затверджено критерії для зупинення реєстрації податкової накладної та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) (далі – Наказ №567).
Зазначеним Наказом затверджені:
- Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621);
- Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622).
Пунктом 4 Наказу 567 визначено, що Державній фіскальній службі України (далі – ДФС) необхідно:
- до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п’ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення;
- щокварталу до п’ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв оцінки).
Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями (пункт 6 Критеріїв оцінки):
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1) та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1), більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2), – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.06.2017 №48.
Чи передбачена відповідальність платників податків у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 № 666? Відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 р. за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Враховуючи вищевикладене, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
Чи мають право релігійні організації при продажу релігійно-обрядової атрибутики та наданні обрядових послуг проводити розрахункові операції без застосування РРО? Відповідно до ст.10 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.
Згідно із п.14 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 (далі – Постанова №1336), без застосування РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій дозволено здійснювати продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та наданні обрядових послуг релігійними організаціями.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) на один суб’єкт господарської діяльності встановлено у сумі 200 тис. грн. У разі перевищення зазначеного граничного розміру застосування РРО є обов’язковим (п.2 Постанови №1336).
Відповідно до п.2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» зі змінами та доповненнями, у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний у місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Змінено порядки проведення моніторингу контрольованих операцій і опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №470 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №651/30519) (далі – Наказ №470), яким внесено зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1055/27500 та №1056/27501 відповідно.
Зокрема, Наказом №470 встановлено, що платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У разі виявлення під час первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції факту застосування платником податку під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податку має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції та сум податкових зобов’язань відповідно до підпункту 39.5.4.1 пунктe 39.5 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Результати первинного аналізу враховуються контролюючим органом при прийнятті рішення про направлення платнику податку запиту про надання документації згідно з підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПКУ та використовуються для подальшого аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ, а також вирішення питання призначення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки».
Наказ №470 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 №47.
Надання узагальнюючих податкових консультацій з 01.04.2017 Нікопольська ОДПІ нагадує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесено зміни, зокрема, до статей 52 та 53 глави 3 «Податкові консультації» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01.04.2017.
Пунктом 52.6 статті 52 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом №1797, визначено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.
Внесено зміни до форми звіту про контрольовані операції Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №652/30520) (далі – Наказ №468), яким внесено зміни до форми звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.
Так, зокрема:
► у додатку до Звіту у таблиці «Відомості про контрольовані операції»:
- у графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн)» слова «без вирахування» замінено словами «за вирахуванням»;
- доповнено графу 23 «Цифрове значення показника рентабельності» словами «контрольованих операцій»;
- з’явилася нова графа 25 «Сторона, що досліджується»;
► у новій редакції викладено додаток до Звіту «Інформація про пов’язаність осіб».
Також у новій редакції, зокрема, викладено пункти 1 – 3 розділу І «Загальні положення» Порядку внаслідок змін терміну подання Звіту (з 1 травня на 1 жовтня), збільшення вартісних критеріїв для визнання операції контрольованими.
Крім того, у Порядку детальніше викладено інформацію та уточнено графи у додатку 1 до Порядку «Код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих».
Наказ №468 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 №47.
Про внесення ОСББ до Реєстру неприбуткових установ та організацій Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба стосовно внесення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
До неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткова організація), що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і не є платниками податку на прибуток, можуть бути віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі – Порядок №440).
Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п.4 Порядку №440 (підпункти 4 та 5 Порядку №440).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації ОСББ власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулює Закон України від 29.11.2001 №2866-ІП «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» зі змінами (далі – Закон №2866).
Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання (абзац четвертий ст.4 Закону №2866).
Згідно з частиною першою статті 7 Закону №2866 статут ОСББ складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Типовий статут ОСББ затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.10.2015 за №1220/27665 (далі – Типовий статут).
Розділом І Типового статуту передбачено, що:
- ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків) відповідно до Закону №2866 (п.1 розділу І Типового статуту);
- ОСББ діє відповідно до Закону №2866, чинного законодавства України та статуту (п.2 розділу І Типового статуту);
- ОСББ набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (п.4 розділу І Типового статуту).
Пунктом 6 розділу IV Типового статуту передбачено заборону розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб.
Таким чином, Типовий статут містить положення щодо:
- утворення в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність неприбуткової організації, а саме Законом №2866 (пункти 1, 2, 4 розділу І Типового статуту);
- заборони розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб (п.6 розділу IV Типового статуту).
Враховуючи зазначене, у разі утворення ОСББ у порядку, визначеному Законом №2866, складання статуту ОСББ відповідно до Типового статуту, а також відповідності ОСББ вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 ПКУ, таке ОСББ може бути включено до Реєстру.
Право на податкову знижку при навчанні в інтернатурі Згідно з пп. 166.3.3 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 Податкового кодексу України фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Статтею 28 Закону від 01.07.14 р. № 1556-VII «Про вищу освіту» визначено типи вищих навчальних закладів. Інтерн – це особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури.
Таким чином, інтернатура є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.
Ураховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, в інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.
З 16.03.2017 року податкова накладна, в якій не заповнено код послуги згідно з ДКПП, не дає права на формування податкового кредиту З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Наказом МФУ від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (набрав чинності 01.03.2017 р.), внесено зміни до форми податкової накладної.
Так, зокрема, у формі податкової накладної передбачено окреме поле для зазначення коду послуги згідно з ДКПП (графа 3.3 розділу Б податкової накладної).
При цьому до 16.03.2017 реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснювалась за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276.
Зважаючи на те, що форма податкової накладної, яка була чинною до внесення змін наказом № 276, не містила окремого поля для відображення коду послуги згідно з ДКПП, відсутність у податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), коду послуги згідно з ДКПП не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Разом з тим, податкова накладна, складена починаючи з 16.03.2017, що містить помилки у коді послуги згідно з ДКПП (у тому числі в якій не зазначено такий код), не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту, оскільки не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію (послугу, що надається).
Зазначена норма передбачена п. 201.1 і) Податкового кодексу та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 17.05.2017 р. № 220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Повернення учаснику його частки в статутному фонді товариства у вигляді коштів не оподатковується ПДВ У разі виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі (ст. 54 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства").
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Водночас не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Таким чином, операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та оподатковується на загальних підставах за ставкою 20%.
ПДВ нараховується незалежно від того, чи формувався податковий кредит при одержанні такого майна як внеску до статутного фонду.
Повернення товариством засновнику частини вартості майна, яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, у вигляді коштів не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Зазначена норма передбачена п. 14.1.191 ст. 14; п.п. 185.1 "а" ст. 185; п.п. 196.1.1 ст. 198 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 10.05.2017 № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Профспілкова організація при отриманні членських внесків РРО не застосовує За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (ст. 42 розд. IV Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").
Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження (п.1.2 Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні")
Враховуюче зазначене, членські внески - це не розрахункова операція, а позареалізаційні надходження.
Отже, при сплаті профспілкових членських внесків готівкою застосування РРО є необов'язковим, за умови оприбуткування таких членських внесків до каси профспілкової організації.
Оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем вартості комунальних послуг та енергоносіїв орендодавцю Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).
У випадку, якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальному порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.
Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті, зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів та розглядаються як окремий об’єкт оподаткування ПДВ.
Тобто, якщо компенсація комунальних витрат здійснюється окремо (не у складі орендної плати), то операції з оплати послуг оренди і відшкодування вартості комунальних послуг є окремими об’єктами оподаткування ПДВ.
Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе (або не включає, залежно від умов договору оренди) відшкодування (компенсацію) витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.
У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в ЄРПН відповідний розрахунок коригування.
Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 04.08.2016 №26595/7/99-99-15-03-02-17.
|