 Версія для друку
 Написати листа
ДФС: Новий механізм СМКОР в десятки разів зменшить кількість блокувань податкових накладних
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331197.html повідомила наступне.
Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.
Він зазначив, що запропонований ДФС підхід до побудови нової системи блокування ПН значно відрізняється від тієї моделі, яка працювала минулого року. Так, раніше ПН проходила два етапи, перший з яких був «відсікаючий», коли ПН відповідала критеріям та реєструвалася. Якщо ПН не проходила цей етап, вона перевірялась на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).
Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:
- відсікаючий;
- контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
- моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника;
- перевірка ризиковості здійснення операцій, тобто контроль наявного «пересорту».
«Ми вважаємо, що ця конструкція буде суттєво зменшувати кількість ПН, які будуть зупинятися. Вже проведені попередні розрахунки та тестування роботи даної системи, які підтвердили, що кількість ПН, які були зупинені у минулому році, при застосуванні критеріїв нової системи зменшиться в десятки разів», – підкреслив Микола Чмерук.
Так, до «відсікаючих» ознак, за якими ПН не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені:
- операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
- обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
- податкове навантаження більше 3%.
«Після цього ПН перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом». Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо», – зазначив Микола Чмерук.
Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, він перевіряється на наявність позитивної історії. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, за словами посадовця, виписані достатньо широко, завдяки чому кількість ПН, яка не буде зупинятися у зв’язку з впровадженням нової системи значно збільшиться. Серед таких показників, зокрема, загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн., наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га, торгівля однаковими товарами.
І лише у разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям буде робитися перевірка ризиковості здійснення операції.
Ще однією новацією, за словами Миколи Чмерука, стане запровадження дворівневої системи прийняття рішень.
«Якщо у минулому році рішення приймалися лише комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах вже створені комісії, які будуть приймати рішення по заблокованим ПН. Центральний апарат буде мати можливість переглядати рішення регіональних податкових органів лише по тих платниках, обсяг операцій по яких перевищує 30 млн. грн., але знову ж таки всі рішення будуть формуватися в регіонах», – підкреслив посадовець.
Таблиці платників податків також будуть прийматися регіональними органами. Всі таблиці, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.
«Ще одна новизна даної системи – це безумовність прийняття рішення після п’яти днів, тобто якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, то така ПН буде автоматично зареєстрована», – зазначив Микола Чмерук.
Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон) внесено зміни в порядок роботи системи блокування ПН, а саме виключено п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
На виконання п.10 Порядку Державною фіскальною службою України розроблено проекти критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків можливо переглянути за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331089.html
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Гострі питання е-декларування державних службовців розглянуто на навчанні суддів Дніпропетровщини На базі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за участі фахівців Національного агентства з питань запобігання корупції, Дніпропетровського регіонального відділення за сприяння Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адміністративних суддів» вперше проведено періодичне навчання суддів місцевих та апеляційних судів Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей України, працівників фіскальної служби Дніпропетровської області на тему: «Практичні питання застосування норм антикорупційного законодавства у професійній діяльності».
«Цей захід розрахований на людей, що зобов’язані заповнювати е-декларації, але можуть допуститися помилки, яка може стати негативною для їхньої майбутньої кар’єри», – зазначив суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, голова Дніпропетровського відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Адміністративних суддів» Роман Голобутовський.
За словами Дениса Маслова, судді Дніпропетровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області: «Я б зазначив, що нам, суддям, це необхідно знати у двох аспектах. Перший – ми самі є суб’єктом декларування. І в нас особисто виникає чимало питань. Другий – ми повинні вирішувати справи, пов’язані з внесенням недостовірних даних і притягнення осіб до відповідальності. І в цьому випадку вже вирішується доля людини, у тому числі її професійна кар’єра».
На думку Олександра Мартиненка, директора Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України, Заслуженого юриста України: «Не дивлячись на те, що вже не перший рік надаються е-декларації, декларанти при їх заповненні припускаються деяких помилок. На жаль, під час заповнення декларації не завжди зрозуміло де і що декларувати. Але наслідки можуть бути дуже серйозні».
Враховуючи надзвичайну серйозність питання, навчання пройшло у режимі жвавого обговорення та гострої полеміки по кожному пункту декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
«З кожною новою хвилею декларування у нас виникають все нові і нові питання та проблеми, а також нове бачення того, як повинні декларувати свої доходи і майно державні службовці», – прокоментував суддівську діяльність суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко.
Розглядалися і технічні питання подання е-декларації. В останні передквітневі дні вже надзвичайно важко надати декларацію із-за великої кількості декларантів, що залишили подання декларації «на потім».
Для державних службовців Дніпропетровщини начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов роз’яснив, де і як можна отримати сертифікат електронного ключа фіскальної служби України, адже лише особистий електронний ключ надає можливість подати е-декларацію.
Очільник Головного управління фіскальної служби області Оксана Томчук висловила вдячність організаторам навчання: «Дякую за можливість почути з першоджерела трактування питань законодавства, які навіть у професійних юристів викликають розбіжності. Відповідальність за недостовірність даних у е-деклараціях достатньо сувора і нам би хотілося щоб співробітники фіскальної служби області правильно заповнювали е-декларації».
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
З початку року 8 підприємців Дніпропетровщини позбулися ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім Протягом січня – лютого 2018 року місцеві бюджети області поповнилися на 14,3 млн. грн. від плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 1,5 млн. грн. більше фактичних надходжень двох місяців минулого року. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Усього в області діє 13211 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4986 платниках. Наразі, впродовж січня - лютого поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 1948 ліцензій, з них 1053 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 895 – тютюнових виробів.
Разом з тим, за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 465 ліцензій; анульовано 319 ліцензій, у тому числі - 8 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Питання зупинення реєстрації податкових накладних розглядалися під час «круглого столу» у ГУ ДФС у Дніпропетровській області 16 березня у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу» за участі представників ГУ ДФС: начальника юридичного управління Олега Басана, начальника управління організації роботи Манушак Осипової, а також правління Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області - голови Громадської ради Олександра Молчанова, першого заступника голови Дмитра Іванова та заступника голови Михайла Крапивко.
Під час заходу обговорювалися питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Окремо розглянуто Постанову Кабінету Міністрів України від 21.01.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» тощо.
Зустріч відбулася в діловій атмосфері. Представники громадськості отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо застосування податкового законодавства. Було прийнято рішення проводити такі заходи і в подальшому.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Новації податкового законодавства 2018 року» Питання 1. Доброго дня. Чи сплачує авансові внески з податку на прибуток платник єдиного податку при виплаті дивідендів?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1. 1 ст. 57 ПКУ у редакції, що діє з 01.01.2018, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Отже, починаючи з 01.01.2018, для платників єдиного податку (третьої та четвертої групи) відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів. Тобто, платники єдиного податку (третьої та четвертої групи) не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті з 01.01.2018 дивідендів, в тому числі за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018.
Питання 2. Вітаю. У минулому році отримав у подарунок від рідного брата автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Доброго дня.
Законом України від 23 лютого 2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» внесено зміни до статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Так, з 1 січня 2017 року звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника членами його сім’ї другого ступеня споріднення.
До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.
Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, якщо у 2017 році було отримано подарунок від рідного брата і у платника не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу не подає.
Питання 3. Доброго дня. У якій сумі не оподатковується вартість путівок, що надаються роботодавцем?
Відповідь. Доброго дня.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його членів сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, а за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 18 615 грн) (підпункт 165.1.35 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).
Питання 4. Будь ласка, скажіть, які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами у 2018 році?
Відповідь. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухомість сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Питання 5. Мене цікавить питання: чи необхідно платнику єдиного податку при виплаті доходу нерезиденту сплачувати податок з таких доходів?
Відповідь. Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (пункт 297.5 статті 297 Податкового кодексу України).
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Інтернет-конференція начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Актуальні питання чинного законодавства» Питання 1. Доброго дня!
Я платник єдиного податку першої групи. Скажіть, будь ласка, в якому розмірі та в який термін мені необхідно сплачувати єдиний внесок, а також коли необхідно звітувати?
Відповідь. Доброго дня!
Відповідаючи на Ваше запитання, необхідно звернути увагу на те, що Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», внесені зміни, зокрема, до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464). Зміни набули чинності з 1 січня поточного року.
У зв’язку з цим, з 1 січня 2018 року змінено розмір мінімального страхового внеску для фізичних осіб – платників єдиного податку першої групи.
Відтепер для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно до якої групи платників єдиного податку їх віднесено, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Нагадаємо, що частиною 5 пункту 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Статтею 8 Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3 723 гривні.
Пунктом 5 статті 8 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок, зокрема для фізичних осіб – платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування, визначеної статтею 7 цього Закону.
Таким чином, мінімальна сума сплати єдиного внеску за місяць для Вас – платника єдиного податку першої групи складає 819,06 гривень (3723 грн. х 22%).
Щодо терміну сплати єдиного внеску, фізичні особи – платники єдиного податку, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, щоквартально до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (пункт 8 статті 9 Закону №2464).
Слід зазначити, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (пункт 12 статті 9 Закону №2464).
Для фізичних осіб – платників єдиного податку звітним періодом, є календарний рік (частина 8 статті 9 Закону №2464).
Пунктом 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Питання 2. Дякую. І ще хочу запитати, якщо останній день сплати єдиного внеску або надання звітності з єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, то який день вважається граничним для звітування та сплати єдиного внеску?
Відповідь. Пунктом 11 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 зі змінами та доповненнями (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за №508/26953) визначено, що у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до пункту 14 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), якщо останній день строку подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.
Питання 3. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, чи маю я право у поточному році на отримання податкової соціальної пільги, якщо нарахована заробітна плата за місяць у мене складає 3200 гривень?
Відповідь. Доброго дня.
Перерахунок податку на доходи фізичних осіб та податкові соціальні пільги регулюються статтею 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Статтею 7 Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум у розрахунку на місяць для працездатної особи у сумі 1762 гривні.
Отже, у 2018 році податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого протягом місяця доходу у розмірі, що не перевищує 2470 гривень (1762 грн. х 1,4 = 2466,8 грн.).
Таким чином, Ви не маєте права на отримання податкової соціальної пільги, так як нарахована Вам зарплата за місяць складає 3200 гривень.
Питання 4. Хочу запитати, чи повинен я сплачувати земельний податок, якщо я пенсіонер за віком?
Відповідь. Згідно з пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються, зокрема, пенсіонери (за віком):
При цьому, звертаємо Вашу увагу, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари (підпункт 281.2.1 пункту 281.2 статті 281 ПКУ);
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (підпункт 281.2.2 пункту 281.2 статті 281 ПКУ):
у селах – не більш як 0,25 гектара,
в селищах – не більш як 0,15 гектара,
в містах – не більш як 0,1 гектара ;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,1 гектара (підпункт 281.2.3 пункту 281.2 статті 281 ПКУ);
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара (підпункт 281.2.4 пункту 281.2 статті 281 ПКУ);
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (підпункт 281.2.5 пункту 281.2 статті 281 ПКУ).
Питання 5. Доброго дня! Чи необхідно мені подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, якщо у жовтні минулого року я продала квартиру, отриману мною у спадщину у лютому 2017 року?
Відповідь. Добрий день!
Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна визначено статтею 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПКУ дохід, отриманий, зокрема платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Отже, дохід, отриманий Вами від продажу квартири, яка була одержана у спадщину та перебуває у власності менше трьох років, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Таким чином, якщо протягом 2017 року, крім доходу від продажу успадкованої квартири, Ви не отримували інші доходи, які є об’єктом оподаткування ПДФО, то подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи не потрібно.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
У ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено телефонну «гарячу лінію» Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу ліцензування, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого на тему: «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів»
Питання 1. Доброго дня. Підкажіть, хто здійснює контроль за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?
Відповідь. Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів здійснюється Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у межах повноважень.
Питання 2. У мене таке питання: чи необхідно отримувати ліцензію та РРО для реалізації слабоалкогольних напоїв та пива?
Відповідь. Роздрібна торгівля алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями та пивом здійснюється на підставі ліцензії на право роздрібної торгівля алкогольними напоями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі.
Питання 3. Чи необхідно отримувати ліцензію для реалізації тютюну у кальянах?
Відповідь. До тютюнових виробів відносяться - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування для реалізації яких необхідно отримання ліцензії.
Питання 4. Хочу запитати. Чи необхідно вносити місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до Єдиного реєстру місць зберігання?
Відповідь. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Питання 5. Які мінімально оптово - роздрібні ціни на алкогольні напої на теперішній час?
Відповідь. Мінімальні оптово - відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлені Постановою КМУ від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями).
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
«Гаряча лінія» начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача 19 березня 2018 року з 11-00 год. до 12-00 год. відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 373-19-20 начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача на тему: «Актуальні питання застосування порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» під час здійснення митного оформлення товарів, які підлягають контролю іншими державними органами».
- Де у Дніпропетровській митниці ДФС можна пройти контроль за принципом «єдиного вікна»?
- На теперішній час у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС функціонує 17 місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, а саме:
Місця, де принцип «єдиного вікна» застосовується обов’язково:
- митний пост «Центральний»;
- ВМО №1 та ВМО № 2 митного поста «Південний»;
- ВМО №1 та ВМО № 2 митного поста «Спеціалізований»;
- ВМО №1 митного поста «Північний»;
- ВМО № 2 митного поста «Кривий Ріг» (смт. Радушне);
- митний пост «Дніпродзержинськ» з секторами митного оформлення «Вільногірськ» та «ДМК»;
- митний пост «Новомосковськ» з сектором митного оформлення «Павлоград»;
Місця, де до 3 травня 2018 року (включно) принцип «єдиного вікна» застосовується за рішенням підприємств:
- ВМО №1, ВМО № 3 та пункт пропуску «Кривий Ріг – аеропорт» митного поста «Кривий Ріг»
- митний пост "Нікополь";
- ВМО № 2 митного поста «Північний».
- Чи потрібно звертатися до державних органів для отримання їх відміток на паперових примірниках документів при проходженні товаром відповідного контролю за принципом «єдиного вікна»?
- Ні, не потрібно, оскільки «єдине вікно» це єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним державним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через митний кордон України та про результати проходження ним необхідних видів контролю.
Результати заходів державного контролю за принципом «єдиного вікна» формуються в електронній формі.
Проставлення контролюючими органами на товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідних відміток, печаток та штампів не здійснюється у разі оформлення результатів заходів державного контролю і документів в електронній формі відповідно до Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. N 364.
- Хто визначає, що митне оформлення товару буде проходити за принципом «єдиного вікна»?
- Здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов'язковим у разі електронного декларування товарів підприємствами із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
У той же час пунктом 4 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. N 364 «Деякі питання реалізації принципу "єдиного вікна" під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» установлено, що до 31 січня 2019 р. рішення про здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів приймається підприємством у разі:
ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових відправленнях або у міжнародних експрес-відправленнях, а також у разі переміщення товарів транзитом;
вивезення за межі митної території України товарів, які перетинають митний кордон іншим, ніж автомобільний, видом транспорту;
декларування товарів в місцях митного оформлення, які перебувають менше 90 днів у переліку місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок, затверджений цією постановою.
- При здійсненні яких операцій підприємство може застосовувати принцип «єдиного вікна»?
- Дія поширюється на операції із ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, а також переміщення транзитом товарів, які підлягають митному та іншим видам державного контролю.
- Як підприємством надаються контролюючим органам документи необхідні для проходження державних видів контролю?
- Скановані копії документів, необхідних для завершення відповідного виду державного контролю, разом з електронним повідомленням з електронним цифровим підписом посадової особи підприємства надсилаються до інформаційної системи для здійснення відповідного виду державного контролю до моменту прибуття товарів у місце доставки або після їх прибуття у строки, визначені статтею 95 Митного кодексу України .
У разі надання згоди підприємства на передання контролюючому органу відомостей, які зазначені в попередній або періодичній митній декларації (крім відомостей про вартість товарів), копії комерційних рахунків, контрактів, сертифікатів походження не скануються та не передаються в складі електронного повідомлення.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Про декларування доходів громадян говорили на Нікопольщині Днями у Нікопольській ОДПІ відбувся брифінг першого заступника начальника Володимира Малиновського на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році».
Зокрема, Володимир Малиновський розповів про підсумки декларування доходів у 2017 році та нагадав, що з 1 січня 2018 року декларація подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556.
Щодо видів доходу, які підлягають обов'язковому декларуванню, то до них відносяться:
- продаж та надання в оренду рухомого та нерухомого майна;
- іноземні доходи;
- інвестиційний дохід, тобто дохід від продажу акцій та корпоративних прав;
- дохід у вигляді анульованою банком частини боргу за кредитом.
Також, обов'язковому декларуванню підлягають доходи у вигляді подарунків та спадщини. Разом із тим, з 01.01.2017 року вступили в силу зміни в податковому законодавстві, згідно яких звільняються від оподаткування доходи, отримані у вигляді спадщини/дарування від членів сім'ї другого ступеня споріднення, до яких відносяться бабусі, дідусі, онуки, рідні брати і сестри.
Фізичні особи зобов'язані самостійно до 1 серпня 2018 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації. Разом з тим, Володимир Малиновський проінформував, що на офіційному веб-порталі ДФС України функціонує спеціальний банер «Деклараційна кампанія - 2018», в якому, крім нормативних і інформаційних матеріалів, розміщені Декларації про майновий стан і доходи, приклади заповнення декларації тощо.
Крім того, платник податків має право звернутися до податкового органу за місцем реєстрації з проханням отримати консультативну допомогу з питань щодо заповнення річної податкової декларації.
Спрощенці Нікопольського регіону збільшили сплату єдиного податку Впродовж січня - лютого 2018 року платники Нікопольського регіону, що обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, спрямували до місцевих бюджетів 25,4 млн грн єдиного податку. За словами першого заступника Нікопольської ОДПІ Володимира Малиновського – це на 6,9 млн грн., або 37,4 відсотків більше надходжень за аналогічний період 2017 року.
Підсумовуючи Володимир Малиновський наголосив, що єдиний податок у повному обсязі спрямовується суб’єктами господарської діяльності безпосередньо до місцевих бюджетів. Відтак, перераховуючи його своєчасно та у повному обсязі, платники єдиного податку забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї місцевої громади.
За якою податковою адресою подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи, якщо фізична особа прописана в одному місці, а дохід отримує в іншому? Начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко повідомила, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.45.1 ст.45 ПКУ, платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Отже, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати податкову декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.
Витрати за переобладнання власного транспортного засобу відносяться до податкової знижки Начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко нагадує, платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України).
Звертаємо увагу, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України).
Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2018 року (включно).
На науково-практичній конференції відбувся обмін досвідом щодо стабільного забезпечення водопостачання та водовідведення З метою реалізації державної політики стратегічного напряму розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської області 22.03.2018 у м. Дніпрі відбулась І Регіональна науково-практична конференція «Дніпрові хвилі 2018» на тему: «Актуальні питання водопостачання та водовідведення в Україні».
У роботі конференції взяли участь провідний фахівець ГУ ДФС у Дніпропетровській області, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, керівники і спеціалісти підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, представники науки, бізнесу, громадських організацій.
Під час заходу учасники обмінялись досвідом щодо стабільного забезпечення водопостачання та водовідведення, перспективних напрямів технічного переоснащення водопровідних комплексів, поліпшення екологічного стану водних джерел і якості питної води, зменшення енергоспоживання та перспективи розвитку підприємств галузі.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Протягом січня – лютого поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали більше 70 тисяч адмінпослуг На сьогодні 36 центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 31 вид адміністративних послуг. Впродовж двох місяців 2018 року ЦОПами області надано понад 70 тисяч таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітний період надано понад 29 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб’єктів господарювання та громадян послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; з реєстрації книг обліку розрахункових операцій та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету. Так, за два місяці 2018 року центрами обслуговування платників регіону було надано 4,8; 4,2 та 3,9 тисячі послуг відповідно.
Станом на 01.03.2018 діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 187 працівників структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
За два місяці 2018 року 153 громадянина Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс» Протягом січня – лютого поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 153 звернення від мешканців Дніпропетровщини, що на 150 звернень більше, ніж за два перших місяці 2017 року.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області – звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 102 звернення, або 66,7% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.
Крім того, платники дзвонили на сервіс «Пульс» з приводу організації роботи органів ГУ ДФС області (33 звернення), роботи ЦОПів регіону (7 звернень) тощо.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документа на Дніпропетровській митниці ДФС Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій) складає:
- у лютому 2018 року: 12155 шт. (99%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.02.2017 по 28.02.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
У порівнянні з січнем 2018 року у лютому 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Відомі спортсмени Дніпропетровщини долучилися до цьогорічної кампанії декларування З 01 січня п.р. в Україні стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року. Відомі спортсмени Дніпропетровщини залучаються до цьогорічної деклараційної кампанії.
Так, 15 березня 2018 року з метою отримання електронного цифрового ключа до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра завітали гравці баскетбольного клубу «Дніпро», який є дворазовим володарем Кубку України по баскетболу серед чоловічих команд, а саме: майстер спорту міжнародного класу по баскетболу, бронзовий призер чемпіонату Європи по баскетболу "три на три" – Максим Закурдаєв та майстер спорту по баскетболу – Микола Вільховецький.
«Зайняття спортом займає дуже багато часу. Це великий плюс, що є така річ, як надання податкової звітності в електронному вигляді. З електронним цифровим підписом є можливість надати декларацію з будь-якого куточка земної кулі. Цей спосіб надання звітності особливо підходить таким активним людям, як ми, які постійно знаходяться на змаганнях» - зазначив Максим Закурдаєв.
Отримавши електронний цифровий підпис гравці БК «Дніпро» висловили свою громадянську позицію щодо щорічного декларування майнового стану та доходів, та зазначили, що кожна людина повинна розуміти важливість такої справи, адже декларування - конституційний обов’язок кожного громадянина.
«Я вважаю, що потрібно дуже відповідально ставитися до своїх конституційних обов’язків. Тому, що від своєчасної сплати податків та зборів до бюджету залежить добробут усієї країни та наше з вами майбутнє. Якщо ми хочемо бачити позитивні зміни у суспільстві та в країні – потрібно починати з себе» - сказав Микола Вільховецький.
Наприкінці зустрічі податківці побажали спортсменам нових досягнень та перемог.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї! Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Від імені ДФС здійснюється розсилка листів зі шкідливим програмним забезпеченням 21.03.2018 року зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, які розповсюджуються за допомогою електронної пошти в мережі Інтернет. Листи містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені Державної фіскальної служби України.
З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної фіскальної служби України.
Приклад спам-повідомлення:
«Офіційний лист-звернення керівнику підприємства.
Протягом січня-листопада 2016 року підрозділами контролю за проведенням розрахункових операцій виявлено порушення податкового законодавства, доводимо до вашого відома, що це є підставою висування підозри у вчинені адміністративного правопорушення згідно ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)).
Просимо вас ознайомитись з листом виконавчої служби та повідомити про це керівника підприємства».
До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.
Звертаємося до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.
(Інформація прес-служби ДФС України).
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набули чинності Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 21.03.2018 набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2266-VIII (далі – Закон №2266), яким внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669) щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції, який офіційно опубліковано 20.03.2018 у виданні «Голос України» №51.
Так, відповідно до ст.2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Законом №2266 до ст.2 Закону №1669 внесено доповнення, а саме:
«Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону №2266, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
Також ст.9 Закону №1669 доповнено частиною другою такого змісту:
«Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України «Про іпотеку», не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону №1669, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
Коригування ПДВ при виправленні помилок, якщо послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримані від нерезидента Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п.п.7 п.3 та п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ.
Отже, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених ст.192 ПКУ, отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг.
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.
Оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном здійснюється за загальними правилами Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.
Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки: чи зберігається пільга? Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
До уваги платників ПДВ: нові правила зупинення реєстрації податкових накладних діють з 22.03.2018! Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ, що 22.03.2018 набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117).
Податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), які підлягають моніторингу – сукупності заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС України та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника ПДВ.
Зокрема, слід зазначити, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) у разі, коли за результатами моніторингу платник ПДВ, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який має позитивну податкову історію платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
ДФС України формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з Додатком 1 до Порядку та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
Протягом місяця з дня набрання чинності Порядком окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, визначає ДФС України та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.
ДФС України розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника ПДВ щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника ПДВ в Електронному кабінеті.
Нагадуємо, що Постанову №117 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46.
Доходи нерезидента у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери: чи є об’єкт оподаткування? Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.10 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Продаєте інвестиційні активи – подайте декларацію про майновий стан і доходи! Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
Отже, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Набули чинності зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 16.03.2018набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).
Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачно, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.
Аванс повернуто продавцем, реєстрація платником ПДВ якого анульовано: коригування податкового кредиту покупцем Нікопольська ОДПІ нагадує, що згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Норма п.192.1 ст.192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п.192.2 ст.192 ПКУ).
Водночас, згідно з п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Підпунктом 3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами і доповненнями, передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.
Отже, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.
Платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, враховує суму коштів, отриманих за товари, відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку на прибуток (далі – платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Особливості повернення готівкових коштів Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Отже, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку. У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки повернення коштів здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.
Нові довідники податкових пільг діють з 1 січня 2018 року Нікопольська ОДПІ повідомляє, що ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.01.2018:
- №86/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- №86/2 – Довідник інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Реорганізація шляхом злиття (приєднання): у правонаступника відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що пунктами 3, 6 ст.4 розділу І Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Якщо товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відсутні.
Але, операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто, за результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Безоплатно отримані основні засоби: коли нараховується у податковому обліку амортизація? Нікопольська ОДПІ інформує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п.138.3 ст.138 розділу III ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п.138.3 ст.138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ).
Згідно з п.п.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
¨ вартість гудвілу;
¨ витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
¨ витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток (далі – платник податку).
Відповідно до п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, які безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ.
Водночас, згідно з п.11 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
При цьому відповідно до п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів. Отже, на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась.
Тобто, до переліку об’єктів основних засобів, які підлягають амортизації у податковому обліку, не відносяться основні засоби, безоплатно отримані платником податку до 01.01.2015, крім:
• безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;
• основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;
• безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;
• основних засобів, якщо їх вартість визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України від 21.10.2010 № 2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015).
Нерухоме майно не є об’єктом оподаткування: чи необхідно подавати декларацію з податку на нерухомість? Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи (далі – платники) самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначені об’єкти, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення об’єкта нерухомості до категорій, визначених п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
До уваги платників ПДВ! Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Податок на прибуток: деякі випадки збільшення фінансового результату до оподаткування Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.
Норми п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.
Норми п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст.140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.
Транспортний податок: термін проведення перерахунку у разі виявлення розбіжностей Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення, зокрема, з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
- заяви платника транспортного податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
¨ об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;
¨ розміру ставки транспортного податку;
¨ нарахованої суми транспортного податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Нові позиції декларації про майновий стан і доходи: особливості заповнення Нікопольська ОДПІ звертає увагу на те, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Слід зазначити, що в оновленій Декларації з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.
Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).
Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.
Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Розстрочення податкових зобов’язань здійснюється при умові одночасного подання до контролюючого органу разом із Декларацією письмової заяви довільної форми, що має містити:
- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;
- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;
- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;
- дату та підпис платника податків.
Відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі Декларації «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до п.п.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ)».
Право платника на податкову знижку визначено Податковим кодексом України Нікопольська ОДПІ нагадує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.
При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.
Для реалізації права на податкову знижку платнику ПДФО необхідно заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку відображається платником податків у розділі V Декларації.
У рядку 13 Декларації вказуються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до ст.166 ПКУ.
|