 Версія для друку
 Написати листа
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2017 рік доходів на суму майже три мільярда гривень
За підсумками кампанії декларування, громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43828 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, що на 489 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікірина.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 2 млрд 991,2 млн грн, що на 376,9 млн грн. більше, ніж минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 97,9 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 0,9 млн грн. Сума військового збору до сплати складає 13,0 млн грн.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 248 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 1 млрд 387,5 млн грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,7 млн грн.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні вже 6715 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 12,1 млн грн. На цей час повернуто 11,3 млн грн.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
До місцевих бюджетів Нікопольського регіону надійшло майже 879,5 мільйонів гривень За вісім місяців 2018 року місцеві бюджети Нікопольського регіону отримали 879,5 мільйонів гривень податків. Як повідомив начальник Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Володимир Джавун, минулорічні надходження перевищено на 187,2 мільйони.
Майже 64 відсотки від загальної суми забезпечено від сплати податку на доходи фізичних осіб – 559,1 мільйон гривень. Зростання до рівня минулого року склало 123,3 мільйони гривень.
Власники землі та землекористувачі сплатили 160,9 мільйонів гривень, що на 21,9 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Суб'єкти підприємництва забезпечили майже 78,8 мільйонів гривень єдиного податку, що на 21 мільйон більше, ніж торік.
Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО «Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - під час прес-конференції зазначив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський.
За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.
«Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Володимир Малиновський.
Існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.
До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.
«Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив Володимир Малиновський.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.
За словами Володимира Малиновського, на теперішній час у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій у Нікопольському регіоні 683 суб’єктами господарювання зареєстровано 866 РРО.
Роботодавці Нікопольського регіону перерахували 394,2 мільйони гривень єдиного внеску За вісім місяців 2018 року роботодавці та самозайняті особи Нікопольського району перерахували 394,2 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 21,9 відсотків або на 70,9 мільйони гривень. Про це повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський.
Нікопольська ОДПІ нагадує, що з 2018 року фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерських господарств зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом.
Крім того, з 01.09.2018 звітність буде подаватися платниками єдиного внеску, за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року за новими формами.
Права запитувачів, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації» Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Про це нагадала заступник начальника Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Радецька.
Запит на отримання публічної інформації може бути поданий:
- на поштову адресу: 53210, Дніпропетровська область, м. Нікополь, просп. Трубників, 27;
- на електронну адресу: dp.dpi407.public@sfs.gov.ua;
- телефоном: (05662) 4-54-29.
Також запит на отримання публічної інформації може бути поданий запитувачем під час особистого відвідування ЦОП при Нікопольській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, просп. Трубників, 27.
Згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Надання інформації щодо реєстрації вхідної кореспонденції звернень громадян, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та запитів на отримання публічної інформації здійснюється відділом організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, електронних сервісів та звітності, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області у робочі дні за графіком: понеділок – четвер з 9:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, п’ятниця з 9:00 до 13:00 та з 13:45 до 16:45 за телефоном: (05662) 4-54-29.
Стан розгляду звернень громадян за січень-серпень 2018 року З початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 1 письмове звернення громадянина. Про це повідомила заступник начальника управління – начальник відділу організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, електронних сервісів та звітності, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників Нікопольської ОДПІ Гроздовська-Боличева Ганна Юріївна.
У Центрах обслуговування платників Нікопольського регіону отримали адміністративні послуги понад 17 тисяч платників Як повідомила заступник начальника управління – начальник відділу організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, електронних сервісів та звітності, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників Нікопольської ОДПІ Гроздовська-Боличева Ганна Юріївна, за січень-червень поточного року до Центрів обслуговування платників податків Нікопольського регіону за наданням адміністративних послуг звернулось понад 17 тисяч платників.
Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (8998) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (3951). Також зареєстровано 684 платника єдиного податку, надано 1120 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 965 книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат суб’єктів господарювання, зареєстровано 1043 книг обліку розрахункових операцій.
Центр обслуговування платників працює за принципом оперативного та якісного обслуговування бізнесу та громадян. Тут видаються довідки, приймається звітність від суб’єктів господарювання, забезпечується швидкий доступ до інформації.
Податкова знижка, або кому і за що держава повертає гроші Громадяни, які не є суб’єктами господарювання і які протягом минулого року отримували заробітну плату з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки (ст.166 Податкового кодексу України). Про це повідомляє начальник вiддiлу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко.
Держава надає можливість людям, які отримують зарплату і сплачують податок на доходи фізичних осіб та внески на загальнодержавне обов’язкове пенсійне страхування, відшкодовувати частину понесених у звітному податковому році витрат на навчання, іпотеку, страхування, благодійність, переобладнання транспортного засобу, при сплаті видатків на будівництво (придбання) доступного житла за державними програмами або за сплату допоміжних репродуктивних технологій.
Для отримання зазначеної знижки необхідно заповнити та подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, отримані у минулому році. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості: чоловік, дружина, діти, батьки.
Слід враховувати, що загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.
Існує головна умова для отримання знижки – це офіційне працевлаштування та отримання заробітної плати.
Після подання декларації обраховується та визначається сума для перерахування на банківський рахунок, вказаний громадянином. Для всієї процедури законодавчо передбачено 60 днів.
Юлія Пушко звертає увагу на те, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні періоди. А це значить, що для отримання знижки за 2017 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2018 року.
Місцеві бюджети Нікопольського регіону отримали майже 560 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб Впродовж січня – серпня поточного року до місцевих бюджетів Нікопольського регіону надійшло 559,1 млн грн ПДФО. Начальник вiддiлу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко відзначила, що надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року зросли на 123,3 млн гривень.
У серпні 2018 року платники ПДФО перерахували 77,7 млн грн, що на 16,1 млн грн більше минулорічних серпневих надходжень.
Податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевої скарбниці. В структурі надходжень він займає позицію лідера – понад 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Сплачується цей податок із розрахунку 18 % від заробітної плати.
Тож Юлія Пушко звертає увагу роботодавців Нікопольського регіону на дотримання вимог трудового законодавства – офіційне оформлення найманих працівників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати у “конвертах”. Адже наповнена місцева казна дає можливості для розвитку нашого регіону, як економічного, так і соціального.
Податок за нерухоме майно додав місцевому бюджету Нікопольському регіону 13,3 млн. гривень Впродовж січня-серпня 2018 року до місцевого бюджету Нікопольського регіону надійшло 13,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 3,6 млн грн або на 37,2 відс. більше проти надходжень аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила начальник вiддiлу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко.
Цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік. Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частку. Разом із тим, податок сплачується лише за ту площу, яка перевищує пільгову.
Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, вручаються платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки), в межах строків давності, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня…).
До місцевих бюджетів Нікопольського регіону забезпечено 160,9 млн грн плати за землю У січні-серпні 2018 року від платників Нікопольського регіону до місцевих бюджетів надійшло 160,9 млн грн плати за землю, що на 21,9 млн грн або на 15.7 відс. більше, ніж у відповідному періоді 2017 року. Про це повідомила начальник вiддiлу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сінявіна.
Слід зазначити, що до місцевих скарбниць перераховано плати за землю від юридичних осіб на суму 148,4 млн грн, від власників земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачів - фізичних осіб – на суму 12,5 млн гривень.
Відповідно до Податкового кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала в бюджет близько 13,9 млрд.грн. У січні-серпні 2018 року Дніпропетровською митницею ДФС перераховано до Держбюджету податків та зборів у сумі 13878,7 млн. гривень.
Митницею забезпечено позитивну динаміку росту митних платежів порівняно з січнем-серпнем 2017 року на 1599,6 млн. грн., або на 13%. За макроекономічними показниками вартісні обсяги оподаткованого імпорту збільшились на 7% порівняно з січнем-серпнем 2017року, вага імпорту – збільшилася на 6,3% або на 358,7 тис. тонн.
Протягом восьми місяців поточного року найбільшого росту надходжень митних платежів досягнуто при митному оформленні наступних товарів: «вугілля» - на 446,3 млн. грн. платежів, «полімери» - на 150,5 млн.грн, «насіння соняшника» - 117,9 млн. грн., «збірні будівельні конструкції» - на 104,5 млн. грн.
У серпні 2018 року Дніпропетровською митницею ДФС перераховано до Держбюджету податків та зборів у сумі 1862,1 млн. грн.,що на 8,8% або на 149,8 млн. грн. більше, ніж у серпні 2017.
Наведені данні свідчать передусім про створення митницею сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. А представники бізнес-спільноти, в свою чергу, на покращення реагують нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Стан запобігання корупції у Дніпропетровській митниці ДФС Протягом серпня 2018 року на нарадах керівного складу та в структурних підрозділах Дніпропетровської митниці ДФС, особовому складу постійно наголошувалось, що основним напрямком запобігання корупції є обмеження та заборони при виконанні своїх службових обов’язків, дотримання загальновизнаних норм етичної поведінки та неухильне дотримання законодавства щодо заходів фінансового контролю відповідно вимог Закону України „Про запобігання корупції”.
Постійно, акцентується увага посадових осіб про своєчасне надання Повідомлення під суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування до Національного Агентства з питань запобігання корупції. Своєчасного надання Декларацій суб’єктів декларування, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Також, проводиться постійний моніторинг доведених можливих корупційних ризиків в Дніпропетровській митниці ДФС та затверджених заходів про стан дотримання мінімізації (усунення) ризиків тощо.
Серед дієвих механізмів запобігання корупції є здійснення службових розслідувань те перевірок стосовно державних службовців у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення наданих повноважень, недотримання вимог антикорупційного законодавства.
Поширюється інформація з питань запобігання корупції на інформаційному стенді.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Оперативне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує У Дніпропетровській області направлено до суду кримінальне провадження за підозрою головного бухгалтера одного з теплопостачальних комунальних підприємств Дніпропетровської області за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Встановлено, що посадові особи вказаного підприємства протягом 2017 року ухилялися від сплати податків шляхом включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі недостовірних документів.
З огляду на те, що завдані державі збитки на загальну суму 13,4 млн грн. відшкодовано в повному обсязі, судом буде вирішуватися питання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
В «Електронному кабінеті» запроваджені сервіси з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ Нікопольська ОДПІ нагадує, що в «Електронному кабінеті» ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ, додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині «Електронного кабінету» при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:
- Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;
- Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;
- Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України»;
- Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%»;
- Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».
Зазначений сервіс працює у тестовому режимі.
Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та з ЄРПН.
У разі виникнення у платників питань щодо роботи сервісу автозаповнення, прохання копії екрану «Електронного кабінету» та суть питання надсилати на адресу infozvit@sfs.gov.ua.
Про внесення змін у пошукову систему «ЗІР» Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Інформаційно-довідковий департамент ДФС України у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР») за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow проінформував про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема до розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові зверненя».
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі «ЗІР» мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в «ЗІР» протягом останніх семи календарних днів.
Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему «ЗІР» доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).
Докладно про використання пошукової системи «ЗІР» у розділі «Про ресурс» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/
Відбулася Щорічна експортна конференція у місті Дніпрі Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Дніпропетровською торгово-промисловою палатою за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках ініціативи EU4Business, спільно з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку днями проведена Щорічна експортна конференція у місті Дніпрі.
Захід мав на меті надати від провідних українських експертів практичну інформацію підприємствам малого та середнього бізнесу регіону, що експортують або планують експортувати до країн Європейського Союзу.
У конференції прийняли участь фахівці управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микита Шахновський та Сергій Костоглодов.
Микита Шахновський звернув увагу експортерів регіону та тих представників бізнесу, які тільки планують здійснення експортних операцій, на наявні часові обмеження, які існують у діючому валютному законодавстві, а саме на те, що на розрахунки у зовнішньоекономічній сфері відведено 180 днів. У випадку їх перевищення передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
«Жоден експортер не застрахований від обставин непереборної сили та несумлінності свого іноземного партнера. Підставою для ненарахування пені може слугувати:
- висновок про продовження строків розрахунків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;
- форс-мажорні обставини, підтверджені Торгово-промисловою палатою України, або іншою уповноваженою організацією (органом) країни розміщення сторони договору, або третьої країни, якщо це передбачено умовами договору;
- підтвердження здійснення претензійної роботи у зв’язку з невиконанням умов договору іноземним партнером», – зазначив керівник відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микита Шахновський.
Учасників конференції проінформовано, що з 2017 року законодавцем відмінено строки на розрахунки з експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав.
Важливим питанням для платників податків є визначення строків завершення експортної операції. Увагу суб’єктів господарювання звернено на те, що завершенням експортної операції є зарахування коштів на поточні рахунки підприємства в іноземній та національних валютах після обов’язкового продажу.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
За вісім місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 70 млрд. грн. З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 62 млрд 276 млн грн, що на 13 млрд 896 млн грн (або на 28,7 %) перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - серпні поточного року зібрано 8 млрд 743 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 578 млн грн (або на 22,0%). Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
До Державного бюджету впродовж 2018 року спрямовано 46 млрд 371 млн грн, що майже на 11 млрд 289 млн грн (або на 32,2 %) більше надходжень січня - серпня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 15 млрд 904 млн грн. Це на 2 млрд 607 млн грн (або на 19,6 %) більше фактичних надходжень 2017 року.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Довірена особа платника має право отримати послуги ЕЦП при певних умовах Нікопольська ОДПІ інформує, що п. 1.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Регламент) визначено, що представник – фізична особа, уповноважена заявником (фізичною особою або фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, що отримує або має намір отримати послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП)) на подання до відокремлених пунктів реєстрації Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ВПР) реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних та інших дій (скасування, блокування, поновлення посилених сертифікатів), генерації особистих ключів заявника тощо. Представництво здійснюється на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 5.1 Регламенту за бажанням заявника, він може бути представлений довіреною особою (представником). В такому випадку заявник наділяє представника відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
З метою запобігання доступу сторонніх осіб до ключових даних підписувачів довірена особа (представник) разом з комплектом реєстраційних документів надає до ВПР конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
Антикорупційний сервіс «Пульс» З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Звільнено від ПДВ експорт олійних культур Нікопольська ОДПІ інформує, що 01.09.2018 набрав чинності Закон України від 22 травня 2018 року № 2440-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» (далі – Закон № 2440).
Так, відповідно до внесених Законом № 2440 змін з 01.09.2018 є чинною така редакція п. 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ):
«Тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:
► з 01.09.2018 до 31.12.2021 соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
► з 01.01.2020 до 31.12.2021 насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД)».
Також п. 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим четвертим абзацем такого змісту:
«Положення цього пункту не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису».
Довідково: Закон № 2440 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2018 № 162).
До уваги платників! З 15.08.2018 земельним податком оподатковуються землі лісогосподарського призначення! Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 15.08.2018 набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі – Закон № 2497), яким внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до внесених Законом № 2497 змін передбачається оподаткування земельним податком земель лісогосподарського призначення.
Звертаємо увагу платників – користувачів зазначених земель, на те, що у зв’язку з непроведенням нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення (крім Одеської області), для розрахунку суми земельного податку необхідно використовувати нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по областях (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 травня 2017 року № 262, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за № 679/30547).
Також, зауважуємо, що платники податків повинні надавати податкову звітність із плати за землю з урахуванням змін, внесених до ст. 273 ПКУ.
Крім того, органам місцевого самоврядування рекомендовано у найкоротший термін внести зміни до рішень про встановлення ставки земельного податку за лісові землі на 2019 рік, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
У разі несплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів застосовуються штрафні санкції Нікопольська ОДПІ нагадує, що пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що крім випадків, передбачених пп. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
Підпунктом 57.1¹.5 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Отже, у разі ненарахування, неутримання та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування), авансового внеску при виплаті дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.
Облік фізособи – нерезидента здійснюється тільки за реєстраційним номером облікової картки Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями та підпунктами 1, 2 розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта.
Контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру (підпункти 7 та 9 розділу VIII Положення № 822).
Тобто, чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Фізична особа – нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має такої можливості.
Сплата ПДВ митним брокером: врахування у імпортера – власника товара Нікопольська ОДПІ інформує, що згідно з ст. 265 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, – резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;
2) в інших випадках – особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ст. 416 МКУ).
Відповідно до ст. 417 МКУ взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер – власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштів митному брокеру до моменту розмитнення товару.
Попередня оплата за проживання у готелі: чи сплачується туристичний збір? Нікопольська ОДПІ доводить, що відповідно до п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Підпунктом «а» пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема, адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами.
Так, п. 3.6 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16 березня 2004 року № 19 із змінами та доповненнями (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2004 року за № 413/9012) (далі – Правила), передбачено, що договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі інформацію, передбачену цим пунктом.
Пунктом 3.2 Правил визначено, що при бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг. Передплата враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором.
Враховуючи вищевикладене, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.
Врахування при складанні розрахунку коригування до податкової накладної показників попереднього розрахунку коригування Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН.
Отже, складання РК до ПН, до якої вже складався РК, здійснюється з урахуванням показників попереднього РК.
До уваги платників податку на прибуток, які обирають ставку нуль відсотків! Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток (далі – платник податку), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених пп. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.
Отже, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Реалізація пального: безперервне постачання підтверджується договором Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі с ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Абзацом четвертим п. 231.3 ст. 231 ПКУ встановлено, що у разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Для цілей п. 231.3 ст. 231 ПКУ під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч. 1 ст. 267 ГКУ).
Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГКУ).
Враховуючи вищевикладене, особа – отримувач пального вважається такою, що отримує пальне безперервно, якщо їй надано можливість отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день місяця від особи, яка реалізує пальне, що підтверджується умовами укладеного між ними договору.
Про термін, в який необхідно сплатити оскаржені у судовому порядку донараховані згідно з актом перевірки суми грошового зобов’язання Нікопольська ОДПІ нагадує, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.
Іноземна компанія отримала майнові права на нерухомість або на землю в Україні: порядок взяття на облік Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:
► заяву за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);
► копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);
► нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;
► копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.
Слід зазначити, що у разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку № 1588). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку № 1588).
Терміни, в які підлягають ввезенню на територію України товари, що імпортуються за бартерним договором Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» із змінами та доповненнями товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а у разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а у разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Заборгованість фізичної особи, яка списана після закінчення терміну позовної давності, оподатковується військовим збором Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.
Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну.
Зазначена інформація розміщена у категорії 136.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Податок на нерухомість фізична особа – орендар не сплачує Нікопольська ОДПІ нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерухомість) відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування! Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників на наступне.
З 01 серпня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Враховуючи зазначене, звітність за новими формами буде подаватися платниками ЄСВ, починаючи з 01 вересня 2018 року, за звітні періоди – починаючи з серпня 2018 року.
Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням
http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/349089.html
Підприємство - платник єдиного податку повертає аванс за товар. Дізнайтесь, чи відображати дохід? Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Тобто, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
Платник ПДВ списує пошкоджені товарно-матеріальні цінності. Чи нараховується ПДВ? Податковий кредит з ПДВ звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Податкові зобов'язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, визначаються на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Господарською діяльністю згідно з п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
У разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.
Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.
Враховуючи викладене, при списанні ТМЦ, якщо під час їх придбання суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, необхідно визначити податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20%.
Податкові зобов'язання нараховуються виходячи з бази оподаткування: для придбаних запасів – це вартість придбання; для самостійно виготовлених – звичайна ціна.
Зазначена норма визначена п. 189.1.ст. 189, п. 198.3 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
Підприємець на загальній системі оподаткування зробив помилку у Книзі обліку доходів та витрат. Як виправити помилку? Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України).
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481).
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Внесення виправлень до Книги підприємцем, який веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.
У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.
Книга зберігається протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб? До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.
У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.
Отже, податковий агент - банківська установа перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Зазначена норма визначена п.п.170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу.
|