www.tomak.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Томаківський район >> Новини
Податкова інформує
Версія для друку Написати листа

Платниками Дніпропетровщини до державного бюджету забезпечено надходження 13,2 млрд грн податку на додану вартість
Одним з основних бюджетоформуючих податків у системі загальнодержавних податків є податок на додану вартість. У січні - серпні 2018 року платниками Дніпропетровщини сплачено до державного бюджету 13 млрд 227,6 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 4 млрд 680,4 млн грн.
У Дніпропетровській області сплату зазначеного податку забезпечують 22415 платників, серед яких 20819 – юридичних осіб та 1596 - фізичних осіб - підприємців.
«Досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення»,- зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Коментар для засобів масової інформації начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: "Легалізація трудових відносин – запорука соціальних гарантій у майбутньому"
На сьогодні одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби усіх рівнів є сприяння легалізації трудових правовідносин в бізнес - середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками.
Розпорядженням Кабінету міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р визначені заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення.
Відповідно до цього документу Державною фіскальною службою спільно з Державною службою з питань праці та Пенсійним фондом України, Держархбудінспекцією, Національною поліцією та органами місцевого самоврядування проводиться інформаційно-роз’яснювальна кампанія про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин.
Так, для працедавців - про процедуру прийому на роботу, вимогах чинного законодавства, створення нових робочих місць тощо. Для громадян - щодо переваг офіційного працевлаштування.
Офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є порушенням трудового законодавства.
Згідно з нормами Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи не тільки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а і без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на усій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
З 1 січня поточного року мінімальний рівень заробітної плати по відношенню до минулого року зріс на 523 гривні і становить у місячному розмірі 3 723 гривні.
В Україні понад 23 відсотків працюючого населення не має офіційно оформлених трудових відносин. У Дніпропетровській області – 12,1 відсотка, тобто кожен 8-ий працюючий громадянин нашої області знаходиться у секторі «тіньової» зайнятості. І як наслідок – у майбутньому у таких людей виникнуть проблеми з соціальними гарантіями.
Чинним законодавством передбачається значне посилення відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості.
Для виявлення та упередження порушень трудового законодавства в області працюють робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення. До їх складу входять, зокрема, представники органів місцевої влади та контролюючих органів.
Податок на доходи фізичних осіб - це основний бюджетоутворюючий вид податку, саме з нього виплачуються заробітні плати в бюджетній сфері.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області закликає усіх суб’єктів господарювання легалізувати роботу найманих працівників. Працедавці повинні розуміти, що потрібно оформляти трудові відносини і брати на себе відповідальність за своїх робітників.
В Україні легалізація виплати заробітної плати, цивілізоване оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками – це завдання загальнодержавного масштабу, виконання якого забезпечить соціальні гарантії громадян у майбутньому.
Легалізація трудових відносин як запорука соціальних гарантій у майбутньому
Днями в прес-центрі ІА «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Легалізація трудових відносин, як запорука соціальних гарантій у майбутньому».
У заході взяли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов, начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова, а також представники Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області і Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Владислав Воінов повідомив, що Кабінет Міністрів України 5 вересня поточного року ухвалив розпорядження про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення. Він зазначив, що цим розпорядженням передбачається проведення місячної роз’яснювальної кампанії про те, які штрафи передбачені за неоформлення працівників на підприємстві, допуск до роботи працівників без оформлення з ними трудових відносин та виплати зарплати в конвертах. А вже з жовтня цього року Державна фіскальна служба спільно з Пенсійним фондом, Управлінням праці, органами місцевого самоврядування та Національною поліцією почнуть відпрацювання нелегального ринку праці та впровадження норм, передбачених чинним законодавством щодо легалізації трудових відносин.
«Поряд з позитивною динамікою зростання заробітної плати, є суб'єкти господарювання, які нараховують своїм працівникам заробітну плату на рівні або нижче мінімальної. Так, за результатами 1-го кварталу 2018 року в цілому по області, кількість мінімізаторів становило 5771, за результатами 2-го кварталу поточного року кількість суб'єктів господарювання, які нараховують своїм співробітникам зарплату нижче 3723 гривень становить 5214», - підкреслив Владислав Воінов.
За його словами найменша середньомісячна зарплата спостерігається у сферах: обслуговування; виробництва продуктів харчування і напоїв; оптово-роздрібної торгівлі; діяльності у сфері інжинірингу, геодезії, досліджень і розробки; надання послуг. До того ж, що тіньова зайнятість в Україні становить понад 23% працюючого населення. У Дніпропетровській області цей показник становить 12,1%.
Начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова зазначила, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням трудового законодавства. Звернула увагу, що «тіньова зайнятість» і зарплати «в конвертах» є факторами, які негативно впливають на надходження до бюджету.
«Погоджуючись на «тіньову зайнятість», працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики, пов'язані із захистом своїх трудових прав і соціальним захистом», - акцентувала Манушак Осипова та наголосила на тому, що офіційне працевлаштування - це гарантія соціальної захищеності працівника.
Легалізація трудових відносин як запорука соціальних гарантій у майбутньому
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» «Недопустимість відсутності оформлення трудових відносин із найманими працівниками»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Воінова Владислава на тему: «Недопустимість відсутності оформлення трудових відносин із найманими працівниками».
Питання № 1. Доброго дня, звертаюсь до Вас з запитанням, до кого мені необхідно звертатися у разі порушення моїх трудових прав та не виплати мені заробітної плати.
Відповідь. Доброго дня. Згідно до статей 232 та 235 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 КЗпП України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.
При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у даному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Варто зауважити, що за таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність.
Згідно зі статтею 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Звертаю увагу, що штрафи за порушення трудових взаємовідносин відноситься до компетенції Мінсоцполітики.
Питання № 2. Доброго дня, звертаюсь до вас з таким запитанням. Мені нарахувавали заробітну плату за вимушений прогул, чи буде нараховуватися єдиний внесок на суму заробітної плати, яка була стягнута державною виконавчою службою за рішенням суду?
Відповідь. Так, доброго дня. Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу).
Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування єдиного внеску.
Питання № 3. Доброго дня, я - фізична особа, отримувала дохід за кордоном, чи буде нараховуватися єдиний внесок на мій дохід, що отриманий мною за кордоном?
Відповідь. Доброго дня. Згідно п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених вимогами законодавства України (у т.ч. законодавством про працю).
Так, положенням частини першої ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною першою ст. 10 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже, якщо ви отримали дохід за межами України, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
При цьому, ви маєте право на добровільну сплату єдиного внеску, для чого Вам необхідно заключити договорів про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Питання № 4. Доброго дня, мене цікавить відповідь, чи мають право контролюючі органи вимагати обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру податків та зборів?
Відповідь. Доброго дня. Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходів і зборів.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податків та зборів.
Питання № 5. Доброго дня, я керівник підприємства, на теперішній час створюю нові робочі місця. Чи передбачена мені, як роботодавцю компенсація фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нових робочих міст?
Відповідь. Вітаю Вас. Компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
- протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі, не менше ніж три мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).
Отже, якщо Ви, як роботодавець забезпечили дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, тоді право на компенсацію фактичних витрат буде складати сума у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше, ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Питання № 6. Доброго дня, до Вас звертається фізична особа – підприємець, яка хоче знятися з обліку, як платник єдиного внеску з причини припинення своєї діяльності.
Відповідь. Вітаю. Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею, як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Питання № 7. Доброго дня, я фізична особа, при нарахуванні пенсії мені не вистачає шість місяців страхового стажу. Чи можу я добровільно сплатити єдиний внесок за ці місяці.
Відповідь. Вітаю Вас. Особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.
Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2 (3723грн.*22відсотка =819,06грн*2=1638,12грн.на місяць).
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталії Садики на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»
Питання 1. Яка нормативна грошова оцінка земельної ділянки використовується при справлянні земельного податку за земельну ділянку, що розташована за межами населеного пункту на якій розміщено базу відпочинку?
Відповідь. При обчисленні земельного податку за земельну ділянку за межами населеного пункту, нормативна грошова оцінка яких не проведена, використовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області, яка визначається органами Держгеокадастру відповідно по Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262.
Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області становить 27078,28 за 1га.
Питання 2. За якими ставками справляється земельний податок за земельні ділянки, які розташовані за межами населеного пункту?
Відповідь. Згідно пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (стаття 277 Податкового кодексу України).
Питання 3. За який період контролюючий орган або суб’єкт господарювання - землекористувач може нараховувати плату за землю (земельний податок чи орендна плата за землю), якщо не подано податкову декларацію понад 1095 днів?
Відповідь. Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано.
Тобто плата за землю юридичним особам, які не подавали податкову декларацію понад 1095 днів нараховується з періоду, у якому виникло податкове зобов’язання.
Питання 4. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок, нормативної грошової оцінки земельних ділянок (частин земельних ділянок), площі земельних ділянок?
Відповідь. З питань щодо визначення класифікації земельних ділянок, нормативної грошової оцінки земельних ділянок (частин земельних ділянок), площі земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до відповідного територіального органу Держгеокадастру України.
Питання 5. З липня 2018 року змінено порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, чи зобов’язаний землекористувач або орендар земельної ділянки надавати до податкового органу новий витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки?
Відповідь. Відповідно вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається платниками плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Але, слід зазначити, що у разі не визначення вида цільового призначення земельної ділянки (Код КВЦПЗ ) за даними Держгеокадастру, від якого залежить ставка та який необхідний для правильного обчислення розміру податкового зобов’язання з плати за землю, рекомендуємо звернутись до відповідного територіального органу Держгеокадастру України для внесення даних до земельного кадастру, оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин – одна із актуальних тем сьогодення
Про це повідомила начальник вiддiлу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлія Пушко.
Офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням трудового законодавства.
Ухиляючись від оформлення трудових відносин з найманими працівниками, роботодавець позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.
З метою захисту прав застрахованих осіб з 01 січня 2015 року введено обов’язкову сплату роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від мінімальної заробітної плати у разі, якщо працівник за основним місцем роботи отримує суму меншу за мінімальну зарплату.
Слід зауважити, що згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи не тільки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а і без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У червні 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Цією постановою встановлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Воно подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Чинним законодавством передбачається значне посилення відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості.
В Україні легалізація виплати заробітної плати, цивілізоване оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками – це завдання загальнонаціонального масштабу, виконання якого забезпечить соціальні гарантій громадян у майбутньому.
На бізнес та споживачів очікує інноваційна система e-Receipt в реєстрації розрахункових операцій
Заступник начальника Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Радецька інформувала громадськість про новації та перспективи у зв’язку із застосуванням новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрацiї розрахункових операцій (далі - РРО).
Реалiзацiя експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якої буде досліджено інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість ïх застосування для здійснення розрахункових операцій, прийнято рішення щодо доцільності ïх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання.
Інноваційна система e-Receipt (електронний чек) передбачатиме оnline-реєстрацію пристроїв (персональні комп`ютери, планшети, смартфони) та оnline-передачу звітної інформації від пристроїв, що реєструють розрахункові операції, до ДФС без подання будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким гаджетом.
Вона передбачатиме програмне забезпечення для продавця, покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Традиційно РРО друкують лише паперові чеки та потребують наявності друкуючого пристрою та відповідних витратних матеріалів. Нова система спрощує цей процес. Оскільки передбачає виключно он-лайн реєстрацію через Електронний кабінет та он-лайн передачу (отримання) даних.
Система дозволяє виключити послуги інформаційних екваєрів, якими передаються дані РРО, що коштує платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО.
При застосуванні нових моделей РРО платники заощаджують кошти, які витрачаються на придбання традиційних касових апаратів, вартість яких є досить високою – від 4 тис до 20 тис гривень.
Фіскальний чек громадяни можуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету. Це дає змогу покупцю у разі необхідності захисту його прав як споживача скористатися електронним чеком та пред’явити його.
Система працюватиме безперебійно. Це забезпечуватиметься двома незалежними центрами обробки даних, які будуть територіально віддалені один від одного. У разі збоїв якогось із дата-центрів здійснюватиметься автоматичне переключення на інший.
Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, вiдповiдатиме вимогам захисту iнформацiï та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фiскалiзацiï.
«Нова система підвищить ефективність контролю за розрахунковими операціями та дозволить оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, зменшить обсяги тіньового обігу товарів, зокрема, підакцизних» - наголосила Вікторія Радецька.
Успішна дослідна експлуатація новiтнiх моделей комплексiв та експлуатацiя удосконаленого програмного забезпечення стануть передумовою для широкомасштабного застосування новiтнiх РРО та впровадження у промислову експлуатацію системи е-Rесеiрt.
Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 57,3 млн гривень
З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та 259 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.
Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб’єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно – матеріальних цінностей.
За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
ДФС запустила для тестування E-Receipt
E-Receipt – у тестовій дії. ДФС забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Для тестування пропонується безплатне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android, що розміщене за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt. Наступним етапом буде розробка програмного забезпечення для операційної системи IOS.
Для реєстрації кас та касирів у приватній частині Електронного кабінету створено електронний сервіс «Експериментальний проект РРО».
Даний сервіс надає можливість платникам обрати із запропонованого списку господарську одиницю, де розміщено касу, пілотний проект, у якому вона візьме участь, та зареєструвати в режимі он-лайн касу та касирів.
Для того, щоб розпочати роботу з касою необхідно відкрити зміну, сформувати електронний чек.
Формування електронного чеку здійснюється за допомогою довідника номенклатури товару, який необхідно заповнити до початку роботи з касою відповідно до інструкції користувача, що розміщена за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt.
Інструкція користувача щодо роботи з сервісом в Електронному кабінеті розміщена в меню «Допомога».
У разі виникнення питань під час тестування, а також пропозицій (зауважень) щодо роботи електронного сервісу, пропонуємо надсилати листи на поштову адресу: infozvit@sfs.gov.ua.
За результатами тестування інформаційної системи E-Receipt ДФС буде подано до Мінфіну пропозиції щодо участі у експериментальному проекті у порядку, визначеному постановою № 472.
Крім того, ДФС реалізовано і електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.
Сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести:
фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. Якщо ви не знайшли свого е-чека в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою infozvit@sfs.gov.ua. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.
Запрошуємо взяти участь у тестуванні зазначеного електронного сервісу.
Довідково: E-Receipt-нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Припинено діяльність підпільного цеху з виробництва фальсифікованого алкоголю
Оперативним управлінням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зупинено діяльність підпільного цеху з виробництва фальсифікованого алкоголю та незаконний продаж напоїв, які там вже встигли виготовити.
В рамках проведення операцій «Акциз 2018» та «Рубіж 2018» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителя одного із міст на Дніпропетровщині, який організував у власному домоволодінні підпільний цех, в якому з недоброякісної сировини контрабандного походження незаконно виготовляв горілку, коньяк та вино, вживання яких може становити загрозу життю та здоров’ю людей. Розливали «готову продукцію» в тетрапаки та пластикову тару без будь-яких маркувань.
Збут фальсифікату здійснювався через мережу Інтернет, соціальні мережі, месенджери мобільних додатків, низку місцевих торгівельних об’єктів, а також через постійних клієнтів.
Для доставки продукції фігурант використовував власний автомобіль та послуги компаній-перевізників.
За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено та накладено арешт на 913 літрів спирту та 4 тис. 583 літри фальсифікату загальною вартістю майже 1,3 млн. грн., а також на 1 тис. 304 пачки цигарок та автомобіль, яким здійснювалось незаконне перевезення товару. Загальна вартість вилучених ТМЦ перевищує 1,5 млн. грн.
Окрім того, відібрані зразки вилучених алкогольних напоїв та спирту для проведення відповідних експертиз.
На зміцнення обороноздатності України з початку року перераховано понад 1 млрд гривень
За січень - серпень 2018 року від платників Дніпропетровщини до бюджету надійшло 1 млрд 079 млн грн військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження військового збору зросли на 224, млн грн або на 26,2 відсотків.
Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% від об'єкту оподаткування. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків. Військовий збір у повному обсязі перераховується до державного бюджету.
Заключення трудового договору з найманим працівником необхідно і для ФОП – платника єдиного податку
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Отже, фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) для прийняття працівника на роботу необхідно заключити трудовий договір з таким працівником відповідно до норм КЗпП.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 297.3 ст. 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ФОП – платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників ФОП повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ – штраф!
Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 5 частини 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ЗІР функціонує розділ з митною інформацією
Нікопольська ОДПІ нагадує, що в ЗІР функціонує розділ «Інформація з питань митної справи».
Зауважимо, що новий розділ спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямом «Митна справа». Він містить графічні та текстові інформаційні матеріали з питань митного законодавства. Це – матеріали щодо заповнення граф митної декларації, довідкові таблиці стосовно завершення митних режимів та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Варто зазначити, що на сьогодні ЗІР об’єднує в собі майже 5 тисяч чинних запитань-відповідей, 668 нормативних та інформаційних документів, 807 витягів з письмових консультацій, підготовлених ІДД ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян. Крім того, ресурс надає можливість ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, змінами в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
Розміщена в ЗІР інформація постійно актуалізується та систематизується для оптимального сприйняття.
Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс», або за електронною адресою: http://zir.sfs.gov.ua.
У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»
Нікопольська ОДПІ інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс» («ЗІР») функціонує розділ «Електронний цифровий підпис».
Цей розділ містить:
- актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;
- інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;
- місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;
- можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».
Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.
Про електронний сервіс ДФС «Акредитований центр сертифікації ключів»
Нікопольська ОДПІ нагадує, що про порядок отримання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), які надають пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС), можна дізнатись за допомогою електронного сервісу Державної фіскальної служби України «Акредитований центр сертифікації ключів», що розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (http://sfs.gov.ua).
Безкоштовне надання послуг ЕЦП здійснюється АЦСК ІДД ДФС органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.
Робота АЦСК ІДД ДФС забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом, у складі якого використовуються програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.
До послуг ЕЦП, які надаються АЦСК ІДД ДФС належать:
- реєстрація заявників;
- надання у користування надійних засобів ЕЦП;
- допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів;
- надання послуги фіксування часу;
- консультативні послуги у сфері ЕЦП за зверненням підписувачів.
Переглянути перелік документів для отримання послуг ЕЦП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками їх заповнення платники можуть у розділі «Реєстрація користувачів» головної сторінки офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням: http://acskidd.gov.ua/r_kor
Актуально для платників податків!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).
Щодо розділу «Ставки податків і зборів»
Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.
Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.
Загальні правила щодо виправлення помилок, які виникли при реєстрації в ЄРПН попередніх розрахунків коригування
Нікопольська ОДПІ нагадує, що у розрахунку коригування (далі – РК), що складається у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), допущених при попередньому коригуванні показників податкової накладної (далі – ПН), кожному рядку ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше), відповідає два рядки РК:
► у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок ПН, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню;
► у другому рядку зазначаються правильні показники.
При цьому обидва рядки не можуть мати один і той же номер; другому рядку може бути присвоєно тільки новий номер рядка, тобто, номер, якого не було в ПН.
Для виправлення помилок, які виникли при реєстрації в ЄРПН попередніх РК, одним РК можна внести зміни тільки до одного рядка ПН. У разі необхідності виправлення таких помилок в кількох рядках податкової накладної, складається відповідна кількість розрахунків коригування.
Нагадуємо, що відповідні роз’яснення надано у листі Державної фіскальної служби України від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ».
Важливо: вищевказані роз’яснення можуть використовуватися лише до моменту набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, яким вбачається внесення змін до порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування, та який знаходиться на погодженні в Державній регуляторній службі України.
Порядок інформування платника акцизного податку з реалізації пального про реквізити електронного рахунку
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального (далі – Порядок № 113), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС України після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка, але не раніше першого дня початку перехідного періоду, встановленого абзацом другим п. 11 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС Украни повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС України інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).
Деякі особливості заповнення Звіту про контрольовані операції
Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників, які здійснюють контрольовані операції, що форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами та доповненнями.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Враховуючи зазначене, Звіт заповнюється українською мовою.
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» вказується повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.
Згідно з пп. 1 п. 4 розділу IV Порядку у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту у рядку «Повне найменування особи» зазначається повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді).
Отже, відомості щодо повного найменування особи, які наводяться у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» та у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначаються мовою, наведеною у контракті, при цьому Звіт заповнюється українською мовою.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Терміни сплати ЄСВ суб’єктами господарювання, які використовують працю найманих працівників
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абзацем першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Водночас, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).
Визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД
Нікопольська ОДПІ інформує, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) – упорядкована система опису і кодування товарів, яка затверджена Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» із змінами. УКТ ЗЕД можна також розглядати як систематизовану номенклатуру/перелік товарів.
Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
¨ товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД;
¨ контролюючі органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД;
¨ на вимогу посадової особи контролюючого органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них;
¨ у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів контролюючий орган має право самостійно класифікувати такі товари;
¨ рішення контролюючих органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням контролюючого органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 МКУ;
¨ висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Строк зберігання архіву файлів про подання звітності на електронних носіях інформації
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до п. 44.4 ст. 44 ПКУ, якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до ст. 13 розділу ІІІ Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Отже, архів файлів про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (у тому числі якщо перевірка не проводилась 3 роки) повинен зберігатися у платника податків не менш як 1 095 днів (2 555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності.
До уваги платників ПДВ!
Нікопольська ОДПІ інформує про деякі випадки, в яких складається розрахунок коригування (далі – РК) у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), здійснених в результаті коригувань показників податкової накладної (далі – ПН), але в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН не рівні нулю.
Так, розглянемо ситуацію, коли після складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податковиї накладних (далі – ЄРПН) ПН в результаті послідуючих коригувань такої ПН:
1) за одним номером рядка ПН обліковується дві та більше товарних позиції;
2) відбувалось одночасне коригування кількісних та вартісних показників однієї товарної позиції (в РК в одному рядку одночасно заповнювались графи 7–10);
3) коригування ціни відображалось у графі 8 замість графи 9 РК;
4) коригування кількості здійснювалось у графі 10 замість графи 7 РК.
Виправлення таких помилок здійснюється шляхом «обнулення» (сторнування) рядків ПН, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додавання нових рядків з правильними показниками.
Одним РК можна внести зміни тільки до одного рядка ПН, тобто, в такому РК може бути тільки одна «пара» рядків.
Якщо ПН містить помилки (неоднозначності) в двох і більше рядках, їх виправлення здійснюється окремо для кожного з таких рядків шляхом складання окремого РК до кожного окремого рядка ПН, який підлягає виправленню. У кожному з таких РК може бути лише одна «пара» рядків.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:
• у графі 1 зазначається № за порядком рядка ПН, який коригується;
• у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення неоднозначностей»;
• значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка ПН, що коригується;
• у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
• графи 8 – 10 не заповнюються (залишаються пустими);
• значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
• у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:
• у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (якщо в ПН, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11);
• у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається з урахуванням особливостей, визначених для зміни номенклатури товарів/послуг».
Слід зауважити, що вищевказані рекомендації по заповненню РК до ПН, що видаються покупцям – платникам ПДВ можуть використовуватися лише до моменту набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, яким вбачається внесення змін до порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування, та який наразі знаходиться у Державній регуляторній службі України на погодженні.
Об’єкт іпотеки був відчужений: право на податкову знижку відсутнє
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання (пп. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Отже, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ. Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
ФОП на загальній системі оподаткування у машині – таксі має застосовувати РРО
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно із п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування, застосовують РРО відповідно до Закону № 265.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Нові мінімальні ціни на алкоголь вже з 02 жовтня!
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі – Постанова № 748) прийнято рішення здійснити коригування мінімальних цін на алкогольні напої.
Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено:
► на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4 – 19,6 %;
► віскі, ром та джин на 12 %;
► коньяк (бренді) на 6,6 – 9,5 %;
► вина на 4,5 – 13,5 %.
Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %. Це пов’язано з тим, що запроваджений у вересні 2017 року розмір мінімальних цін не відповідав реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, оскільки: збільшились ставки акцизного податку, зокрема, на коньяк – на 20 %, підвищилась ціна на спирт, відбулось зростання інших складових цін.
Крім того, Постановою № 748 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв заокруглюються:
• у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок;
• у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.
Постанова № 478 опублікована 22.09.2018 в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 02 жовтня 2018 року.
Деякі особливості складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій
Нікопольська ОДПІ нагадує, що правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Правила складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються ст. 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 із змінами.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Якщо постачання товарів кінцевим споживачам за готівку здійснюється через юридичну особу – оператора поштового зв’язку і грошові кошти від споживача за поставлений товар надходять на поточний рахунок юридичної особи – постачальника товарів з розрахункового рахунку юридичної особи – оператора поштового зв’язку, то у цьому випадку ПН за щоденними підсумками операцій не може бути складена, тому, що при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу розрахунки за такі товари здійснюються через іншу юридичну особу.
Оформлений трудовий договір – запорука соціальної захищенності громадян!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу роботодавців на наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.
Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:
■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;
■ оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);
■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).
Категорії юросіб, які зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами
Нікопольська ОДПІ доводить до відома, що частиною 2 ст. 121 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінам та доповненнями передбачено перехід на складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами в обов’язковому порядку таким категоріям підприємств, як:
► підприємства, що становлять суспільний інтерес – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників застосовуються критерії – балансова вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);
► публічні акціонерні товариства;
► підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення – підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів;
► підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України – відповідно до п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, до них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається з моменту виникнення такої застави
Нікопольська ОДПІ доводить, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
• у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Оновлено форми заяв про державну реєстрацію платників податків
Нікопольська ОДПІ інформує, що 24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року №2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема:
► створення юридичної особи (форма 1);
► переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2);
► змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 3);
► створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4);
► змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 5);
► припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6);
► припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8);
► включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 9);
► (акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);
► змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 23).
Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в ЄДР обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього в ЄДР.
Наказ № 2824/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.09.2018 № 70.
Визначення бази оподаткування збором за місця для паркування транспортних засобів
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 268¹.2.2 п. 268¹.2 ст. 268¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків поширюється і на внески до статутного фонду
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.
Платником єдиного податку третьої групи не подана заява щодо зміни видів діяльності: наслідки
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.
Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.
Слід зазначити, що у разі неподання заяви щодо зміни видів діяльності і здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Крім того, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Платники мають право подати заперечення до акту перевірки
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ.
Дохід від продажу нерухомості не оподатковується якщо право власності більше трьох років
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України. (п.179.2 ст.179).
Сектор організації роботи
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор