 Версія для друку
 Написати листа
Олексій Любченко: Ми оголосили боротьбу з нелегальним обігом на ринку підакцизних товарів
У червні ДПС проводитиме низку заходів, спрямованих на детінізацію ринку підакцизних товарів. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко під час зустрічі з представниками компаній тютюнової галузі, яка відбулася в ДПС.
«Ми оголосили боротьбу з нелегальною продукцією на ринку підакцизних товарів. Проаналізували роботу галузі, окреслили проблемні моменти, виявили схеми і зараз починаємо їх руйнувати. Це будуть непопулярні заходи, але ми їх проведемо, звісно, враховуючи карантинні перестороги», – наголосив Олексій Любченко.
За його словами, боротьба з нелегальним ринком неможлива без участі сумлінних представників галузі. Адже через махінації та використання різноманітних схем збитків зазнають, перш за все, чесні платники податків через недобросовісну конкуренцію.
«Нам відомі схемні потоки, знаємо їх напрями, і така ситуація нас не влаштовує. Ми бачимо інституційні можливості це змінити. І в цьому нам потрібна підтримка бізнесу, який веде свою діяльність прозоро. Ми маємо спільно розібратися з тіньовим обігом на ринку і запропонувати рівні для всіх правила гри», – підкреслив очільник ДПС.
Олексій Любченко також зазначив, що для ефективної реалізації всіх заходів залучатиме і міжнародних експертів. Їх консультативна допомога та досвід дозволять всебічно проаналізувати ситуацію та визначити найоптимальніші шляхи вирішення проблемних питань.
У свою чергу представники тютюнової галузі висловили готовність до співпраці, оскільки зацікавлені в прозорості ринку. Вони готові зібратися за «круглим столом», поділитися своїми напрацюваннями і баченням ситуації та спільно навести лад на ринку обігу тютюнової продукції.
Олексій Любченко та представники лікеро-горілчаної галузі обговорили кроки покращення роботи ринку алкогольної продукції
Як покращити функціонування лікеро-горілчаної галузі та які кроки необхідно здійснити для детінізації цієї сфери обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та представники компаній лікеро-горілчаної галузі в Україні.
Під час зустрічі представники бізнесу мали змогу почути відповіді від керівництва податкової служби на актуальні питання. Вони також висловили пропозиції, які сприятимуть підвищенню продуктивності виробництва алкогольної продукції та підтримки вітчизняного виробника, що, у свою чергу, дозволить забезпечити до бюджету додаткові кошти.
«Сьогодні в ДПС ми вибудовуємо нову стратегію роботи, яка б дозволила нам за рахунок ефективного адміністрування податків, розвитку електронних сервісів створити необхідні умови для роботи бізнесу. Для визначення основних проблемних питань у тій чи іншій сфері ми вирішили провести зустрічі з бізнес-спільною. Такий формат безпосереднього спілкування дозволить нам вибудувати партнерські взаємовідносини та оперативно вирішувати всі питання. Більше того, саме під час таких зустрічей ми матимемо змогу спільно знайти оптимальні рішення, які задовольнятимуть і бізнес, і державу», – наголосив Олексій Любченко.
За його словами, фахівцями ДПС було проаналізовано діяльність ринку лікеро-горілчаної продукції, ефективність впровадження останніх законодавчих змін, окреслено низку питань, які потребують першочергового вирішення. І в цьому значною допомогою стануть пропозиції учасників ринку.
Важливу увагу під час зустрічі було приділено впровадженню електронної акцизної марки, на яку очікує як бізнес, так і держава. Так, ДПС вже розроблено концепцію впровадження комплексної системи електронної акцизної марки, яка передбачає додаткові елементи: систему обліку життєвого циклу акцизної марки, модуль логістичного контролю акцизної марки (без унікального та коштовного обладнання та сторонніх послуг) за допомогою агрегаційних QR-кодів та модуль контролю реалізації підакцизних товарів алкогольної групи за допомогою сканування акцизної марки. Наразі спільно з Мінфіном опрацьовується план впровадження марки.
Одним з результатів впровадження електронної акцизної марки стане і детінінзація ринку підакцизної продукції. Варто зауважити, що саме на детінізації ринку та ліквідації тіньового обігу алкогольних напоїв наголошували під час зустрічі представники бізнесу. Так, одним з кроків, на їх думку, є посилення контролю щодо реалізації норми Податкового кодексу, яка передбачає передачу інформації з лічильників, встановлених на виробництвах, на сервер ДПС. Це дозволить упередити обіг нелегальної продукції.
Цікавою пропозицією від бізнесу стала ідея наклеювання імпортних марок акцизного податку на товар безпосередньо на митних складах на території України. Це сприятиме створенню нових робочих місць та залученню додаткових коштів до бюджету. Олексій Любченко запропонував надати до ДПС розроблений бізнесом законопроект для опрацювання та пропозицій.
«ДПС відкрита до спілкування і впровадження тих ідей та законодавчих норм, які дозволять нам спростити роботу бізнесу та водночас сприятимуть створенню додаткових робочих місць. Ми в правовому полі будемо підтримувати позитивні ідеї та допомагати в їх реалізації», – зазначив Олексій Любченко.
Для підтримання конструктивного діалогу учасники домовилися проводити такі зустрічі частіше, що, у свою чергу, сприятиме усуненню непорозумінь між бізнесом та податківцями.
Голова ДПС зустрівся з Президентом Американської торговельної палати в Україні
Основні напрями подальшої співпраці та нагальні питання взаємодії у реформуванні податкової сфери обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.
За словами Голови ДПС, підтримка ефективного діалогу між бізнесом і органами виконавчої влади набуває все більшої актуальності, і у цьому ключі конструктивна взаємодія податкової служби та представників Американської торговельної палати сприятиме успішному впровадженню реформ податкового відомства, досягненню консенсусу інтересів держави і бізнесу.
Активна позиція представників Американської торговельної палати забезпечує можливість податковій службі отримувати зворотній зв’язок з іноземним бізнесом в Україні, оперативно реагувати на можливі проблемні ситуації, оцінювати результативність запроваджених заходів, та, за необхідності, вчасно вносити корективи та реалізовувати нові проєкти.
Олексій Любченко розповів про пріоритети у реформуванні служби на найближчу перспективу, серед яких – удосконалення процесів адміністрування податків, забезпечення прозорості діяльності ДПС, розвиток ІТ-технологій, покращення обслуговування платників та розширення спектру електронних сервісів, кадрова реформа служби.
У свою чергу Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер відзначив тривалу і позитивну історію співпраці з податковою службою та висловив впевненість у її динамічному розвитку для продовження економічних реформ, сприяння функціонуванню ділового середовища в Україні на засадах справедливості та прозорості.
Олексій Любченко та Марчін Свєнчіцький обговорили напрями подальшої співпраці ДПС та Ради бізнес-омбудсмена
Механізми співпраці між Державною податковою службою України та Радою бізнес-омбудсмена обговорили Голова ДПС Олексій Любченко та Бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.
Під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко акцентував увагу на основних напрямах реформування податкової служби та зміни акцентів у роботі з платниками податків.
За його словами, головними принципами у роботі з бізнесом є відкритість, конструктивний діалог та готовність до співпраці. Ефективній реалізації цих принципів і сприятиме співпраця з Радою бізнес-омбудсмена, яка представляє інтереси представників бізнес-спільноти.
Співробітництву з Радою бізнес-омбудсмена в ДПС приділяється велика увага. Так, систематично проводяться робочі зустрічі фахівців ДПС з представниками Ради у форматі засідань експертних груп, опрацьовуються звернення щодо проблемних питань суб’єктів підприємницької діяльності, направлені до РБО.
Як відзначив Олексій Любченко, завдання податкової зробити такі зустрічі результативними, з дотриманням усіх прав як бізнесу, так і держави. І в цьому питанні Рада бізнес-омбудсмена має стати неупередженим арбітром, який відстоює законність вимог обох сторін.
Довідково: Співпраця ДПС з Радою бізнес-омбудсмена здійснюється на підставі Меморандуму про партнерство та співробітництво між Радою бізнес-омбудсмена та Державною податковою службою України, укладеного 6 листопада 2019 року.
Михайло Тітарчук: ДПС підтримує ініціативи, спрямовані на цифровізацію послуг для платників податків
Для Державної податкової служби України на сьогодні пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Саме тому всі ініціативи інших органів державної влади, які дозволяють полегшити платникам податків та громадянам процес отримання послуг, завжди підтримуються.
Так, ДПС активно долучилася до впровадження нового експериментального проекту «Е-малятко», який стартував на початку цього року, та реалізації його другого етапу ІD-14. Новий сервіс, що дозволяє дітям, яким виповнилося 14 років, отримати 2 послуги за 1 заявою – оформлення паспорта та номера платника податків презентували сьогодні Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук та Голова Державної міграційної служби Максим Соколюк.
«Державна податкова служба завжди відкрита до співпраці і впровадження нових електронних послуг. Таким чином ми забезпечуємо цифровізацію в дії. Впровадження сервісу ІD-14 – це дуже правильна ініціатива і ми, як співвиконавці, активно її підтримали. Звісно, раніше отримання паспорту та ідентифікаційного коду було тернистим шляхом та потребувало часу. На сьогодні це стало швидким та зручним процесом», – зазначив заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук під час презентації запуску послуги ІD-14.
Завдяки новому сервісу спрощено процедуру отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків під час отримання паспорта. Дітям вже не потрібно буде звертатися до податкової для отримання податкового номеру.
Для цього Державною податковою службою вже розроблено новий Web-сервіс, через який здійснюється прийом заяв для реєстрації дитини в Державному реєстрі. Ці заяви надходять безпосередньо від Державної міграційної служби. ДПС присвоює податковий номер та відправляє його до Державної міграційної служби для внесення до паспорта громадянина України у формі картки.
«Такий сервіс став можливим завдяки плідній співпраці ДПС, Мінцифри та Державної міграційної служби. Вже є діти, які почали отримувати дані ІD-карти з податковим номером. Це тільки початок. Ми маємо дуже багато напрацювань, як покращити послуги, на які витрачається забагато часу», – підкреслив Михайло Тітарчук.
Сервіс функціонує за допомогою інтеграції Державного реєстру фізичних осіб – платників податків до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта». Саме за допомогою «Трембіти» і здійснюється комунікація двох реєстрів, задіяних у наданні комплексної послуги. Це – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та Єдиний державний демографічний реєстр.
Нагадуємо, що ДПС бере участь у реалізації експериментального проекту «Е-Малятко», що дозволяє батькам зареєструвати новонароджену дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження.
Платники податків сплатили до бюджетів усіх рівнів 997,0 млн.грн. податків і зборів
Начальник Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Джавун повідомив, що протягом січня-травня 2020 року забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів в сумі 997,0 млн. грн., що на 11,3 млн. грн більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів до відповідного періоду минулого року склав 101,2 відсотків.
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області висловлює вдячність платникам податків за сумлінну та своєчасну сплату податків, розуміння важливості наповнення бюджетів, від чого залежить соціально-економічний розвиток країни та регіону.
На розвиток місцевих громад Нікопольського регіону
надійшло 627,0 млн гривень податків й зборів
Начальник Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Джавун повідомив, щодо надходжень податків і зборів до бюджетів місцевих громад Нікопольського регіону. За січень-травень 2020 року. надійшло 627,0 млн грн.
Керівник Нікопольського управління акцентував увагу на трійку податків-лідерів, які наповнюють місцеві бюджети.
Перше місце традиційно обіймає податок на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом надходжень. За січень-травень 2020 року надійшло 424,0 млн грн цього податку.
Друге місце належить платі за землю – 90,5 млн грн.
На третьому місці – єдиний податок – 65,2 млн грн.
«Завдяки повній та своєчасній сплаті податків, рівномірного поповнення бюджету, та злагодженій взаємодії податківців з платниками податків вдається досягти позитивної динаміки надходжень до бюджету» зазначив Володимир Джавун.
Надходження єдиного внеску У січні-травні поточного року платники податків Нікопольського регіону перерахували 309,0 мільйони гривень єдиного внеску. Як зазначила заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко, порівняно з відповідним періодом минулого року рівень сплати єдиного внеску зріс на 18,2 мільйони гривень.
Серед основних джерел надходжень єдиного внеску – нарахування і сплата єдиного внеску роботодавцями із заробітних плат найманих працівників, від виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, а також від фізичних осіб-підприємців, членів фермерських господарств і самозайнятих осіб.
Кампанія «Декларування – 2020» триває Заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Цьогоріч терміни подання декларації і сплати податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору змінені. Так, громадяни подають декларацію за звітний (податковий) 2019 рік - до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації за звітний 2019 рік – 30 червня 2020 року.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).
Звертаємо увагу, що податкова декларація про майновий стан і доходи обов’язково подається громадянами при отриманні ними:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи);
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
- іноземного доходу;
- в інших передбачених Кодексом випадках.
При цьому, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо громадяни отримували доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.
На період карантинних обмежень рекомендуємо громадянам скористатись послугами Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua/) та подати податкову декларацію в режимі онлайн.
Єдиний внесок: оскарження вимоги про сплату боргу Начальник відділу по роботі з податковим боргом Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Павло Роденко звертає увагу платників, що у разі виникнення боргу по сплаті єдиного внеску, податковим органом надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки). Суму, зазначену у вимозі, необхідно сплатити у 10-денний термін (тобто протягом десяти календарних днів).
Якщо платник не погоджується з такою вимогою він має право її оскаржити, а саме:
- подати скаргу до ДПС (в адміністративному порядку);
- подати позов до суду (в судовому порядку).
Зауважимо, що факт оскарження податкової вимоги не є підставою для проведення коригувань в інтегрованій картці платника з метою виведення боргу (недоїмки) з єдиного внеску. Факт оскарження боржником вимоги по ЄСВ лише призупиняє заходи примусового стягнення з боку податкового органу, але не скасовує нарахування.
«Своєчасна та у повному обсязі сплата єдиного внеску – це можливість держави забезпечити виконання соціальних гарантій перед своїми громадянами» зазначив Павло Роденко.
Платники Дніпропетровщини за п’ять місяців 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 24,8 мільярди гривень
За січень - травень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 18 млрд 339,9 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 8 млрд 909,8 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 9 млрд 430,1 млн гривень.
За підсумками п’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 6 млрд 507,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 221,6 млн гривень.
ДФС спільно з СБУ викрито фінансові махінації з бюджетними коштами при будівництві доріг
Співробітниками Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ та Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора викрито фінансові махінації з бюджетними коштами транспортної галузі при будівництві у 2018-2019 роках доріг, у результаті яких бюджетом недоотримано понад 30 млн. грн.
За версією слідства, представниками однієї з великих підрядних організацій, якою систематично виконувались підрядні і субпідрядні роботи під час будівництва і ремонту доріг державного і місцевого значення загального користування, організовано протиправний механізм, що передбачив виведення частини з отриманих бюджетних коштів у «тіньовий» сектор економіки з використанням реквізитів компаній-контрагентів, зареєстрованих на підставних осіб, з метою подальшого заволодіння грошима. Протиправна схема чітко координувалась службовими особами «горе-підрядника».
З метою вилучення доказів функціонування злочинної схеми оперативно-слідчою групою СБУ та ДФСУ під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора 4 червня поточного року проведені масштабні обшуки у Харківській, Полтавській областях та в місті Києві.
Під час проведення процесуальних дій отримано фінансові та бухгалтерські документи, що підтверджують проведення фіктивних фінансових операцій, печатки вітчизняних та іноземних компаній, з використанням яких обготівковувались бюджетні кошти, а також вилучено готівку у сумі понад 17 млн. грн., законність якої не підтверджено.
Зміни по запровадженню РРО
Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, відтерміноване запровадження нових правил використання РРО, а саме:
- до 01.08.2020 року впровадження застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій (було з 19.04.2020);
- до 01.01.2021 року обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої – третьої груп, які здійснюють розрахунки у сфері інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірної, побутової техніки, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду (було з 01.10.2020);
- до 01.04.2021 обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої - четвертої груп (було з 01.01.2021);
- до 01.01.2021 року перенесено запровадження процедури «Кешбек» (було з 01.10.2020).
До уваги «єдинників» - платників ПДВ!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).
Відповідні зміни внесено з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності.
Норми визначені оновленим абзацом першим п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України.
Закон № 466 набрав чинності 23.05.2020.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО відтерміновано
Начальник Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталія Міщенко повідомляє, що у зв’язку з впровадженням карантину, спрямованого на запобігання виникненню та поширенню на території України коронавірусної хвороби, Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої групи:
- можливість застосування програмних РРО, як альтернатив класичним РРО, збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій з 19 квітня 2020 року перенесено на 01 серпня 2020;
- запровадження механізму «Кешбек»; застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності перенесено з 01 жовтня 2020 року на 01 січня 2021 року;
- обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу перенесено запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО з 01 січня 2021 року на 01 квітня 2021 року.
Довідково: Програмний РРО - це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та у якому фіскальні функції реалізовано через фіскальний сервер ДПС і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.
Звернутися до Контакт-центру Державної податкової служби України тепер можна через чат та месенджери
Відтепер Контакт-центр Державної податкової служби України має чат в «ЗІР» і в месенджерах – viber та telegram. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового департаменту ДПС Іван Романов.
«Запустили чат та месенджери. До нього можна постукатися з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/, а також з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії», – зазначив Іван Романов.
За його словами, запроваджено й оцінку клієнтом наданої консультації. Тепер саме клієнт визначатиме наскільки корисну допомогу йому надали, а його оцінка допоможе у наповненні «Бази знань» і покращенні якості інформаційно-довідкових послуг ДПС.
(Пресслужба Державної податкової служби України)
Завантаження кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у разі відмови від публікації їх на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Тобто, клієнти (користувачі), які відмовилися від публікації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, мають можливість завантажити власні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою Програми.
Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію, зокрема стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, розміщено в Настанові користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Трудовий договір – основа легальних трудових відносин Нікопольське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.
Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.
Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Чи можливо громадянам дізнатися про наявність податкового боргу в Електронному кабінеті? Фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відкриває доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.
До приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).
Як перевірити платнику фіскальний касовий чек в Електронному кабінеті? Законом України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачено можливість подання покупцями (споживачами) скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій продавцями товарів (послуг).
Після здійснення покупки покупці (споживачі) можуть здійснити перегляд фіскального касового чеку, що формується як звичайними реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО), так і програмними РРО, застосувавши електронний сервіс «Пошук фіскального чеку», який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету.
У відкритій частині Електронного кабінету покупці матимуть можливість перевірити достовірність фіскального касового чеку, встановивши факт його наявності у базах ДПС. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку.
У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеку даним інформаційних баз ДПС, покупці (споживачі) можуть надіслати до ДПС письмове звернення, додавши копії отриманих розрахункових документів.
ДПС вивчить причину відсутності чеку у інформаційних базах та застосує відповідних заходів.
Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через приватну частину Електронного кабінету.
Шановні платники податків! Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Інформаційний лист № 11. Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591
ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».
Законом внесено низку змін, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених Законами від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.
Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.
Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591».
Удосконалено норми законодавства стосовно нарахування і сплати ЄСВ особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Верховною Радою України прийнято законопроєкт №2166, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що удосконалює норми законодавства стосовно нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Так, перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, доповнено особами, які ведуть незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Зазначені особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови добровільної участі.
Окрім того, від сплати ЄСВ звільняються особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, за умови їх перебування на обліку як ФОП та провадження ними лише одного виду діяльності одночасно в якості ФОП.
Скасовується зобов'язання для ФОП сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких вони не отримали прибутку. Виключення становлять підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Крім цього, з метою забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадян під час карантинних заходів, Верховною радою України прийнято законопроєкт № 3329-д, яким з 1 травня до 31 травня продовжено термін не нарахування ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Звертаємо увагу, що змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та сплати ЄСВ, зокрема щодо найманих працівників, та працівників, які працюють за трудовими договорами, не відбулось.
ФОП - роботодавці сплачують за найманих працівників нараховані за відповідний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ.
Хто має подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 1 січня 2020 року повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подають не всі суб’єкти декларування. Такі повідомлення до Реєстру декларацій подають лише:
службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (зазначені у примітці до статті 50 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»);
особи, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (перелік таких посад затверджує НАЗК: https://bit.ly/2Wvqez5).
Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.
Також з 1 січня поточного року розширено коло підстав для повідомлень про суттєві зміни у майновому стані. Так, у 10-денний термін необхідно повідомляти не лише про отримання доходу або придбання майна на суму понад 50 прожиткових мінімумів (у 2020 році – 105100 грн), але й про здійснення видатку на таку суму.
У разі отримання доходу членом сім’ї суб’єкта декларування, придбання ним майна або здійснення видатку на суму понад 50 прожиткових мінімумів – подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не потрібно.
Набув чинності Закон № 466-ІХ, яким удосконалюється податкове законодавство
Опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року.
Закон набув чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).
Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).
Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків.
Відповідно до прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.
Останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається день, що настає за вихідним або святковим днем
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вирішено проблемне питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати припадає на вихідний або святковий день.
Так, згідно абзацу тринадцятого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
За продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, можна втратити ліцензію
Відповідно до статті 153 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження, зокрема, і в разі порушення вимог статті 153 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Порядок заповнення уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість
У разі, якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Форма уточнюючого розрахунку, порядок його подання та заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Звертаємо увагу, що при заповненні форми уточнюючого розрахунку слід дотримуватись ряду правил, а саме:
- у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється;
- у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення;
- у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення);
- у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок;
- платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, то до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Нововведення Закону №466: Змінено порядок оподаткування доходів від продажу транспортних засобів
Законом України від 16.01.2020 №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України зокрема, змінено ставки оподаткування податком на доходи фізичних осіб при продажу рухомого майна. Так, другий продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед або інший транспортний засіб, оподатковується за ставкою 5 %. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього і послідуючих таких об’єктів рухомого майна оподатковується за ставкою 18 % (зміни в п. 173.2 ПКУ).
Нагадуємо, якщо операція оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за будь-якою ставкою), то утримується і військовий збір за ставкою 1,5%.
Довідково: попередня редакція пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України передбачала, як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).
Визначення платника транспортного податку при наданні легкового авто у фінансовий лізинг
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми визначені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:
► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
У разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Які терміни видачі готівкових коштів під звіт? Відповідно до п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.
Готівка видається під звіт:
1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.
Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.
Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток необхідні первинні документи
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), що для цілей оподаткування податком на прибуток платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вище.
Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п. 44.2 ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно з абзацом одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Трудові правовідносини: працевлаштування неповнолітніх має особливості
Особи, які не досягли вісімнадцяти років (неповнолітні) відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Згідно із ст. 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодших 16 років. Водночас, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП для неповнолітніх працівників віком від 16 до 18 років встановлено скорочену тривалість робочого часу – 36 год. на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень.
Для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється (ст. 7 КЗпП).
На кожному підприємстві має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження.
Заробітна плата працівникам молодше 18 років, згідно із ст. 194 КЗпП, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи, відрядні оплачуються за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Молоді працівники мають право на щорічну відпустку, яка надається у зручний для них час.
Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою служби у справах дітей.
Ко
До уваги платників ПДВ!
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена.
Однією з підстав такого зупинення є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, якщо коди згідно з УКТЗЕД/ДКПП товарів/послуг відсутні в Таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
У разі виникнення цієї ситуації платнику ПДВ необхідно подати Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) відповідно до пунктів 12 – 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).
Нагадуємо про наявність Додатка 5 до Порядку, яким встановлена форма Таблиці. Таблиця подається з обов’язковим наданням інформативних пояснень про фінансово-господарську діяльність відповідного суб’єкта господарювання, яким складається така Таблиця.
Звертаємо увагу, що прийнята Таблиця не веде до автоматичного розблокування раніше заблокованих податкових накладних розрахунків коригування.
Письмові пояснення та копії документів щодо заблокованих податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
У разі продажу алкоголю у межах бартерних операцій оплата акцизного податку здійснюється виключно у грошовій формі.
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати у грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями.
У разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно у грошовій формі.
Так, за частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) необхідно перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти.
Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. При цьому необхідно, щоб відбулося відвантаження (передача) товару.
Доходом ФОП за договором транспортного експедирування є плата за виконання такого договору
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата за виконання договору транспортного експедирування.
Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01 липня 2020 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.
Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:
► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання Декларації, а саме:
а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Усунення виробничих дефектів РРО
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих РРО.
Норми визначено ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Відповідно до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.
Нормами вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Кому із членів подружжя надається право на податкову знижку при користуванні іпотечним кредитом Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Податковим кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Відповідальність фізичної особи за несплату транспортного податку
Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Таким чином, оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (пункт 54.5 статті 54 ПКУ).
Ключові новації у сфері застосуванні РРО
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).
РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 1 000 000 грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.
Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.
З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для окремих видів діяльності і з 1 квітня 2021 року для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.
Документальна позапланова перевірка в зв’язку з припиненням (ліквідацією)
Доволі часто предметом непорозумінь з боку платників податків є питання документальної перевірки, яка проводиться податковими органами щодо підприємств, по яких прийнято рішення про їх припинення.
Право на проведення таких перевірок надано контролюючим органам підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення юридичної особи, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, проводяться відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Тривалість таких перевірок не перевищує 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва, 10 - для середніх та 15 - для великих платників податків (без урахування продовження строків), що визначено у пункті 82.2 статті 82 ПКУ. Слід зауважити, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 ПКУ.
При плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи враховують строки давності, визначені пунктом 102.1 статті 102 ПКУ. Так, перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства проводиться за останні 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2011 або за період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання. Крім того, відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Відповідно до пункту 11.6 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок 1588) при проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (ч.5 ст.105 Цивільного кодексу України).
Згідно пункту 85.2 статті 82 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З огляду на те, що суб’єкти господарювання часто припиняють свою діяльність та не знаходяться за податковою адресою, проблемним питанням є невстановлення платників податків та їх посадових осіб під час проведення документальних позапланових виїзних перевірок. Це в свою чергу призводить до неможливості здійснення усіх заходів щодо зняття з обліку таких платників податків.
Також, досить частими є випадки, коли суб’єкти господарювання з метою приведення у відповідність результатів своєї діяльності у зв’язку з ліквідацією, приводять у відповідність показники фінансової звітності, здійснюють реалізацію залишків майна, розрахунки з контрагентами та засновниками, підписання передавальних актів тощо після проведення документальної перевірки, а це призводить до обов’язку подати відповідні податкові звіти, в зв’язку з чим виникає необхідність у проведенні додаткових контрольно-перевірочних заходів.
Варто відмітити, що далеко не всі платники податків, які ліквідуються потребують документальної перевірки, адже деякі з них не ведуть діяльності протягом останніх років. Так, якщо платник податків, що ліквідується, не звітує або звітує про відсутність ведення господарської діяльності, не має залишків на балансі, відкритих розрахункових рахунків (не відкривались, закриті більше ніж 1095 днів або отримано виписку банку про відсутність руху коштів), не має податкового боргу, найманих працівників (всіх звільнено), не завершених судових справ, анульовано його свідоцтво платника ПДВ, виключено з відповідних реєстрів, тобто не має ризиків у діяльності, керівник податкового органу може прийняти рішення щодо зняття з обліку такого суб’єкта господарювання без проведення документальної перевірки.За порушення правил етичної поведінки передбачена відповідальність
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 затверджені Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби. Такі Правила встановлюють загальні вимоги до етичної поведінки, зокрема, посадових осіб столичної податкової служби.
Відповідно до зазначених Правил, серед іншого, працівники Головного управління ДПС у м. Києві, під час виконання посадових обов’язків, зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, а також юридичних осіб.
Порушення Правил етичної поведінки, за конкретних умов, є порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
Роз’яснення щодо дотримання Правил етичної поведінки працівниками Головного управління ДПС у м. Києві можуть надати фахівці Управління з питань запобігання та виявлення корупції за телефоном: (044) 454-70-33.
Ознайомитись з Правилами етичної поведінки:
https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/73616.html
Для роздрібної торгівлі алкоголем та/або тютюновими виробами необхідно отримати ліцензію
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Отже, для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку.
|